Блог | Татаров звинуватив директора НАБУ у підкупі суддів: чому Ситник мовчить?

Заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров, фаховий юрист, заявив, що корінням проблем в антикорупційній політиці держави є директор НАБУ Артем Ситник, який не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави. Окрім того, він заявив, що за даними слідства Ситник впливав на рішення судів в інтересах своїх друзів і своїх власних. Офіс Президента оперативно відхрестився від заяви свого чиновника, однак факт залишається фактом - слідством задокументовані факти серйозного кримінального правопорушення з боку директора НАБУ. Що стоїть за цією атакою на "підбитого льотчика" Ситника і чому мовчить сам директор НАБУ?

Олег Татаров зробив кілька гучних заяв виданню "Закон і Бізнес", коментуючи проєкт "перехідного" закону від Кабінету міністрів, яким пропонується дозволити Артему Ситнику виконувати обов'язки директора Національного антикорупційного бюро України до призначення нового очільника. Він зазначив, що останні соціологічні дослідження свідчать, що рівень довіри до НАБУ є чи не найнижчим серед усіх правоохоронних органів, заявив, що "НАБУ - це не українська історія, яка на жаль знаходиться за межами нашої країни", і звинуватив директора НАБУ в тому, що він є "корінням проблем в антикорупційній політиці держави".

Офіс Президента роздумував день і врешті випустив пресреліз: "Заява Олега Татарова щодо НАБУ не відображає офіційної позиції Президента України". Бог з ним, з Татаровим. Але яка офіційна позиція Президента на доведені слідством факти впливу на суддів з боку директора НАБУ?

"Наїзд" на Ситника - політична заява чи випадковість?

Чому Татаров це сказав, враховуючи попередні заяви влади, що Ситника попри рішення Конституційного суду ніхто знімати не буде? Є два варіанти, чому він зробив ці гучні заяви: він або сказав, не подумавши і не узгодивши це з "лінією партії" Офісу Президента (врешті, Тимошенко ж заявляв, що відповідає за кисень в лікарнях). Другий варіант - він це заявив свідомо. Враховуючи, що Татаров - не Тимошенко, він фаховий юрист, який "фільтрує" те, що каже, а до того ж це чи не перше його інтерв‘ю на цій посаді, швидше за все це не помилка, не випадковість, а узгоджена з "верхом" політична заява.

Яка мета цієї двоходовки? Перевірити реакцію Заходу на можливу відставку Ситника. Показати, що вони лобіюють "поганого хлопця". Врешті, "підвісити" Ситника серйозною карною справою. Адже можна заявити, що заява Татарова - його самодіяльність. Та головною метою було "злити" в публічний простір висновки слідства. І Татарова свою місію виконав.

В чому звинувачує Ситника Татаров?

Татаров заявив, що Ситник не має морального права очолювати антикорупційне відомство держави і має піти, адже він офіційно визнаний корупціонером згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили. Дійсно, Ситника внесли до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення. Крім цього, КС вирішив, що цей чиновник був незаконно призначений на посаду. Це все відомі факти. Але найцікавіше, що Татаров завдав удар по Ситнику, розповівши про раніше не озвучені дані розслідування.

"Також стосовно Ситника розслідується низка кримінальних проваджень. За рішенням суду слідчі досліджували електронну кореспонденцію Ситника та встановили, що він впливав на ухвалення рішень господарськими судами в інтересах своїх близьких та друзів", - повідомив Олег Татаров. Він зазначив, що Ситник також фактично ввів в оману комісію, яка здійснювала добір на посаду директора НАБУ, бо він не відповідав критеріям доброчесності. "Зокрема слідчі дійшли висновку, що ще будучи адвокатом, він готував проекти рішень судів, які потім оголошувалися слово в слово в судових засіданнях. Також він готував та направляв електронною поштою проекти процесуальних документів слідчих та прокурорів, які потім ними підписувалися, - зауважив Татаров. - Це було офіційно за судовим рішенням задокументовано, тобто є доказом у кримінальному провадженні. Ця справа має розслідуватися, а суспільство бути проінформованим про його подробиці".

Звинувачення у впливі, підкупі суддів - це вже серйозно. Це не простить Ситнику ні Захід, ні українське суспільство.

Як "підвісити" Ситника

Виходячи з того, що заява Татарова - не випадковість, це є по суті реальною і серйозною атакою Офісу Президента на Ситника, який був впевнений, що "порішав" із Заходом і отримав недоторканність. Навіть якщо він залишається виконуючим обов’язки директора НАБУ, він є "підранком", напівлегітимним керівником, усі рішення якого будуть сприйматися через призму його недоброчесності і з врахуванням цілком реального кримінального покарання. Тобто ми отримали ситуацію, коли незважаючи на будь-які рішення щодо Ситника, тепер неможливо буде обійти питання розслідувань його впливу на рішення судів. Іншими словами, крім корупції, доведеного судом факту корупції, що Ситник обіцяє оскаржувати в ЄСПЛ, Ситник отримав серйозне звинувачення, яке топить його в очах західних послів, а суспільство буде вимагати розслідування цих фактів. Це не просто гучно погуляв на шару на мисливській базі під Сарнами - це реальний кримінал. Він звинувачується у підкупі суддів, і йому світить до 8 років ув'язнення. І поки триватиме слідство, ця історія буде весь час його доганяти.

Що робити Зеленському з Ситником і МВФ?

Зараз важко уявити, що Зеленський відмовився від обіцянки послам не знімати Ситника. Тому Ситник, вочевидь, залишиться в.о. з серйозними проблемами з довірою до нього суспільства і сумнівною легітимністю. З іншого боку, після звинувачення Ситника у серйозному криміналі позиція послів може і змінитись.

Але це в перспективі. А просто зараз перед Зеленським постає кілька серйозних проблем:

⁃ Ухвалення парламентом закону про НАБУ. Чи ухвалить його Рада, адже голосів під це явно немає, як і аргументів за те, щоб "врятувати рядового Ситника". А без ухвалення закону з обіцяною Заходу індульгенцією Ситнику цього ніякого кредиту МВФ не буде.

⁃ В Офісі Президента немає розуміння, як далі рухатися в антикорупційній політиці. Без цього держава весь час натикатиметься на граблі ситників.

Насправді самому президенту треба вирішити, що він планує комплексно робити в антикорупційній сфері. І почати діалог з послами "великої сімки" про перезавантаження всієї системи антикорупційних органів. Поки його радники ведуть його далеко не найкращим шляхом: погоджуватись на все, що пропонує "сімка", і сподіватись, що за це таки вдасться отримати мільярд від МВФ. Залишаючи за дужками питання незалежності, це за ефективністю дуже нагадує "харківські" угоди". Як ми пам'ятаємо, віддавши росіянам базу і давши їм отримати військовий контроль над Кримом, Янукович тільки наблизив війну і втрату українських територій. Зараз ситуація чимось схожа: ці поступки ніяк не покращують стосунки з США чи послами "сімки", а примарний мільярд так і залишається примарним.

Треба визнати, що ми знаходимось у патовій ситуації. Голова НАБУ звинувачується в підкупі суддів, він і до цього мав найнижчий серед усіх чиновників рейтинг підтримки населення - 1,1%, а тепер суспільство чекатиме його крові - він або сяде, або вб’є рейтинг влади остаточно. Сам Ситник мовчить, сподіваючись, що його захистять посли. У послів також патова ситуація - вони самі зробили його незвільнення головною умовою надання кредиту, і тепер їм важко пояснити, чому вони "кришують" людину, проти якої зібрані докази у вчинені серйозного кримінального злочину. В медійному просторі ми отримаємо новий виток історії про "зовнішнє управління" і наїздів на так званих "соросят". А сам Ситник і надалі не демонструватиме жодних успіхів у боротьбі з корупцією.