Керівництву Національного антикорупційного бюро (НАБУ) настільки сильно потрібні гучні перемоги, що заради досягнення своєї мети розпіарені борці з корупцією готові піти на будь-які заходи.
Наприклад, довго і нудно провокувати чиновника хабаром поки той не зламається і не протягне руку за міченими купюрами. Саме таку схему в Національному бюро спробували провернути з першим заступником голови Державної міграційної служби Діною Пимаховою, але прорахувалися.
Чиновниця заздалегідь подала заяву в СБУ про те, що їй пропонують хабар, після цього спецслужба взяла тих, хто пропонував Пимаховій гроші, в розробку, а 29-го листопада ті попалися в руки і виявилося, що клини до чиновниці підбивали саме детективи НАБУ, які розраховували взяти її на гарячому .
Читайте:
"Горілка, секс і наркотики": Луценко розповів про методи роботи НАБУ
А тепер уявімо, що Пимахова виявилася б не настільки прозорливо і дійсно б взяла ці гроші. Звичайно ж детективи НАБУ тут же б її затримали і оголосили про свою гучну перемозунад корупцією.
Однак чи можна вважати такий результат торжеством правосуддя? "Обозреватель" вважає, що ні. І на те є кілька причин.
Перша причина
Діючи таким чином, детективи НАБУ самі порушують статтю 370 КК України, яка забороняє провокацію хабаром. За її порушення загрожує від трьох до семи років позбавлення волі.
Хтось може сказати, що цю статтю давно пора анулювати через те, що вона заважає справі боротьби з корупцією. Це питання дискусійне. Головне ж те, що зараз цю статтю ніхто не відміняв, тому поступати так - значить ставити себе поза законом і давати чиновнику можливість затягнути себе в вир судових тяжб.
Читайте:
Скандал з агентом НАБУ: адвокат побачив цікаву закономірність
Тому таким чином корупцію в Україні ніколи не викорінити.
Друга причина
За словами психологів, зламатися перед хабаром може навіть сама з виду непідкупна людина. У кожного з нас є маленькі чи великі слабкості, невирішені проблеми, таємні пристрасті. Якщо знати куди тиснути і робити це досить довго - об'єкт здасться.
До того ж жоден великий чиновник не бере гроші сам. Для цього у досвідчених корупціонерів завжди є помічники, адвокати або родичі, які візьмуть вогонь на себе за малу частку від хабара.
Тому увагу детективів НАБУ дуже швидко перейде з справжніх корупціонерів на будь-яку околоплаваючу рибку. Але таких можна садити сотнями - толку все одно не буде.
Третя причина
Чиновника можна скільки завгодно перевіряти такими провокаціями, але який сенс, якщо результати таких перевірок не можна використовувати в кримінальному процесі як доказ провини.
Читайте:
Провал творців "агента Катерини": СБУ затримала детектива НАБУ "на гарячому"
Та й питання репутації ніколи українських корупціонерів не хвилювало. На жаль, але в українському політикумі "замазані" практично всі, тому питання повернення чиновника, який проштрафився, на посаду все одно буде залежати від його зв'язків і ступеня лояльності. Якщо чиновник "свій", то вже дуже скоро він спливе на іншій хлібній посаді, де продовжить красти.
Ось і виходить, що провокуючи чиновників на хабарі - детективи НАБУ лише бігають по колу, створюючи видимість боротьби з корупцією.
Звичайно, якщо саме це і є головною метою існування хваленого антикорупційного бюро, то його керівник Артему Ситник може продовжувати в тому ж дусі.
Якщо ж Ситник і компанія все ж хочуть виправдати вбухали в них мільйони, то їм пора б зайнятися справою і нарешті продемонструвати Україні і Заходу доцільність подальшого існування НАБУ, яке обходиться дуже недешево.