Суди в Україні засудили до умовних термінів 80% терористів "Л/ДНР" з початку року

Більше 80% засуджених терористів "ДНР" та їх спільників у 2020 році отримали умовні терміни. Водночас лише 19% вироків були ухвалені за статтею про створення терористичної групи чи терористичної організації, а також участі у такій організації.

Як повідомляє "Цензор.НЕТ", зі 112 вироків 21 був максимально суворим, та й то щодо тих бойовиків, які роками брали активну безпосередню участь у бойових діях на Донбасі.

У тих же випадках, коли "бойовий шлях" обвинувачених, за версією слідства, обмежувався чергуванням на блокпостах, "ДНР" та "ЛНР" з терористичних організацій у суді раптово ставали "злочинними організаціями" або "воєнізованими формуваннями".

Завдяки таким трансформаціям, за ст. 256 (сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їхньої злочинної діяльності) було ухвалено 4 вироки, за ст. 260 (створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань або участь у їхній діяльності) – ще 16 вироків. Це 3% та 14% відповідно.

Найбільше вироків – 70 (або 63%) – були за ст. 110, що передбачає відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканість України. Інкримінували ст. 110 насамперед організаторам незаконних "референдумів", а також тим, хто публічно закликав до зміни державних кордонів. Лише один вирок у справі, що стосувалася таких закликів, суд ухвалив за ст. 436 (пропаганда війни).

Якщо розглядати конкретно опис скоєних злочинів у матеріалах справи, то 31 провадження стосувалося безпосередньої участі у терористичній організації (зі зброєю у руках, як на передовій, так і на блокпостах). 4 вироки були ухвалені за передачу розвідувальних даних – наприклад, щодо переміщення українських військових. 9 вироків – це наслідки публічних закликів до сепаратизму. 62 вироки отримали організатори "референдумів" у різних куточках Донецької та Луганської областей.

Загалом до позбавлення волі зі 112 згаданих фігурантів справ суди першої інстанції засудили 19, тобто, трохи менше 17%. З цих 19 засуджених до ув’язнення 8 осіб отримали терміни по 8 років та більше, хоча згідно із законом 8 років – мінімальна санкція ст. 258-3. При цьому йдеться у тому числі й про заочні вироки – як, наприклад, у випадку із засудженим до 10 років позбавлення волі ватажком "Свердловського козацького полку ЛНР" Ігорем Маманзаровим з Бердянська. Він не затриманий.

Одним із найбільш резонансних "м'яких" вироків є виголошений щодо терориста "ДНР" Сергія Ткаченка, який примудрився потрапити до лав ЗСУ та служити навідником міномета в роті вогневої підтримки 74 окремого розвідбату.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, уродженець Кривого Рогу Сергій Ткаченко долучився до терористів навесні 2014 року. Воював він у складі так званої 7 мотострілецької бригади терористів, був на Савур-Могилі, у Сніжному, також брав участь у бою біля Міусинська на Луганщині. Пізніше передислокувався у Старобешеве, де зазнав поранення. Після лікування поїхав у Торез, став командиром гармати, та у грудні-березні 2015 року "брав участь в артилерійських обстрілах ЗСУ, які дислокувались поблизу м. Дебальцеве".

У квітні 2015 року Ткаченко "звільнився" та вирішив пожити у РФ. Однак за рік, 28 квітня 2016 року, спокійно повернувся до України через пункт пропуску "Гоптівка". Вдома Ткаченко дізнався, що його пасинок служить у 74 ОРБ і вирішив також піти на контракт. Терорист успішно пройшов всі необхідні формальності, підписав контракт, пройшов навчання на Яворівському полігоні та вирушив у зону бойових дій.

Затримали його випадково лише 3 травня 2017 року, коли представники військової комендатури перевірили у нього документи на вокзалі у Маріуполі. У 2020 році Ткаченка засудили до 6 років та 6 місяців позбавлення волі. Два роки його попереднього ув’язнення (з травня 2017 до травня 2019), згідно з ч.5 ст.72 КК України, враховано як день за два, отже, вже за два роки ексбойовик вийде на волю.

Фігурантом подібної історії є й терорист "ЛНР" Ярослав Бойко. На момент винесення вироку він працював у Державній прикордонній службі. Свою "кар’єру" на окупованій території Бойко розпочинав у 2014 році на блокпостах у Лисичанську, а далі, до літа 2015 року, воював у Дебальцевому, Стаханові та "інших населених пунктах". 14 квітня Лисичанський суд визнав бойовика винним, але дав йому умовний термін. 16 квітня Бойко мав піти на "пасхальний обмін". Однак ексбойовик став одним з тих, хто у день обміну відмовився залишати підконтрольну територію.

Ще одна спільниця окупантів, яка понад два роки життя присвятила "службі" у лавах проросійських терористів, – санінструкторка у званні молодшого сержанта незаконного збройного формування Наталія Ордєн, яка фотографувалася на фоні знищеної бронетехніки ЗСУ та писала під світлинами "пусть горят укропитеки".

12 квітня 2020 року Мар’їнський районний суд визнав її винною у злочині, передбаченому ч. 2 ст. 260 КК України. Наталія отримала умовний термін.

Крім того, українські суди ухвалили і три виправдальних вироки відносно тих, хто причетний до окупації частини Донбасу.

Так, зокрема, 3 березня суд у Краматорську виправдав поліцейського Раміла Гейдарова, який був службовою особою у 2014 році. Деякі свідки стверджували, що бачили його у окупованому місті у формі, озброєним та з "георгієвською" стрічкою на грудях. Справу проти себе оперуповноважений назвав повністю сфальсифікованою.

Ще один виправданий судом – прокурор Артемівської міськрайонної прокуратури Микола Усенко, якого нібито бачили на блокпостах бойовиків у формі та зі зброєю.

А ось заступника голови дільничної виборчої комісії на "референдумі" у Краматорську суд визнав обмежено осудним, підкресливши, що він потребує примусових заходів медичного характеру, і у 2014 році також "за психічним станом не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії і керувати ними". Чоловік отримав умовний термін, так само, як і одна з організаторів "голосування" на території Краснолиманського району Донецької області Наталія Задорожня, яка зараз є депутатом Лиманської міської ради.

Як повідомляв OBOZREVATEL, водночас на допит у рамках розслідування щодо вбивства терориста "ДНР" Романа Джумаєва наприкінці червня почали масово викликати активістів Євромайдану та ветеранів війни на Донбасі. Двоє із них – колишній воїн полку "Азов" Олександр Тарнавський із Чернігова та чинний військовослужбовець 24-ї ОМБр ЗСУ Дмитро Скрипка.