Стеження, кляузи, компромат: у Ситника замість корупції боролися з САП і ГПУ. Документи
Листування підлеглих Артема Ситника з іноземними посольствами доводить, що НАБУ перетворилося практично в іноземну агентуру, яка зливає своїм кураторам матеріали справ, особисту інформацію про депутатів, а детективи НАБУ пишуть звіти і ходять на зустрічі з представниками іноземних спецслужб. Однак не менш цікавими є спроби дискредитації Ситником інших силовиків і цілі досьє на окремих силовиків, які наважилися перешкоджати незаконній діяльності НАБУ.
В Україні НАБУ не отримало тієї повноти влади, якої домагалися американські демократи для контролю над політичною елітою України. Антикорупційні повноваження НАБУ є безпрецедентними, однак Ситнику і його підлеглим доводиться рахуватися з САП, якій делеговано згідно із законом певні функції, а також з ГПУ, з СБУ і МВС. Ми вже публікували документи з листування помічниці першого заступника директора НАБУ Углави Поліни Чиж із представниками місії МВФ як доказ дискредитації "конкуруючих" силовиків із боку НАБУ. Нові документи підтверджують, що детективи НАБУ за вказівкою свого начальства за гроші платників податків займалися збиранням компромату і складанням досьє на працівників ГПУ та керівника САП Назара Холодницького.
Процесуальні повноваження САП, які не дають можливості НАБУ безконтрольно фабрикувати безглузді справи, які не мають судових перспектив, але дозволяють "взяти на гачок" їх фігурантів, стали причиною боротьби Артема Ситника з керівником САП Назаром Холодницьким. У публічну площину це вилилося у вигляді скандалів із незаконним прослуховуванням НАБУ, встановленим у кабінеті глави САП Назара Холодницького для збору компромату. У березні 2018 року в акваріумі в кабінеті керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького були виявлені пристрої для прослуховування. Як з'ясувалося, його прослуховувало НАБУ, яке ще й злило записи його розмов у ЗМІ. Формальною підставою для прослушки виявилася скарга водія таксі – два п'яних пасажири між собою нібито обговорювали, який Холодницький корупціонер. У серпні слідство проти Холодницького було закрито. Після цього НАБУ намагалися знову встановити прослушку в будівлі САП. Відбулася потворна бійка НАБУвців із держохороною біля будівлі САП, "спецназівці" НАБУ побили водія і пошкодили службову машину.
Справу згодом зам'яли, щоб не виносити сміття з хати, але НАБУ продовжувало "копати" проти Холодницька, намагаючись знайти приводи для його дискредитації навіть тоді, коли "сокира війни" між Ситником і керівником САП була формально зарита. Про це свідчить внутрішній документ, підготовлений працівниками НАБУ для Гізо Углави, в якому детективи НАБУ звітували про поставлене їм завдання – придумати приводи для дискредитації Назара Холодницького. Таким приводом могло б стати знайомство Холодницького з Андрієм Богданом, але вже в 2019 році змінилася влада, і Богдан став керівником Офісу президента – ця версія виявилася незручною для Ситника, який уже почав обгрунтовано переживати за своє крісло.
Крім САП, НАБУ активно воювало з Генпрокуратурою, а саме з заступником генпрокурора Столярчуком і департаментом із розслідування особливо важливих справ у сфері економіки. 12 серпня 2016 року працівники цього департаменту ГПУ затримали двох працівників оперативно-технічного підрозділу НАБУ під час проведення "негласних заходів" – стеження детективів за працівниками Генпрокуратури. Наведені нижче документи – це "чорний список" працівників ГПУ з фотографіями і "списком образ", завданих працівниками прокуратури шпигунам із НАБУ. Цей список отримав Гізо Углава від своїх підлеглих.
Ексгенпрокурор Юрій Луценко заявляв на брифінгу, що НАБУ, нібито отримавши від суду дозвіл на прослушку 18 осіб, насправді незаконно прослуховувало близько 140, включаючи охоронців колишнього президента. Насправді це далеко не остаточна цифра. НАБУ прослуховувало, шпигувало, збирало досьє і зливало компромат іноземним державам по значно ширшому колу людей. Об'єктом таких незаконних дій стали зокрема і працівники правоохоронних органів, у співпраці з якими НАБУ і мало б займатися своїми прямими обов'язками – ловом і посадкою чиновників-корупціонерів. Але в цьому якраз бюро Артема Ситника і не досягло успіху – сили і багатомільйонні ресурси були витрачені на дискредитацію "конкурентів", які заважали і дратували директора НАБУ.