"Штепа прикрила Стрєлкова від спецназу й повинна сидіти!" Офіцер розкрив нові подробиці розстрілу "Альфи"

Проти ексмера м. Слов'янська Донецької області Нелі Штепи відкрито нове кримінальне провадження. Колишній співробітник СБУ переконаний, що вона нарівні з командиром російських диверсантів, полковником ФСБ у відставці Ігорем Гіркіним (Стрєлковим) несе відповідальність за розстріл бійців "Альфи" навесні 2014 року. У результаті зіткнення один офіцер загинув, ще кількох було поранено.

Безпосередній учасник цього бою на Донбасі, колишній заступник начальника управління Центру спеціальних операцій "А" СБУ Андрій Дубовик розповів про події того дня і про те, як Штепа "прикрила" Гіркіна.

Детальніше читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Чорний день "Альфи" і початок АТО на Донбасі

13 квітня 2014 року в Семенівці під Слов'янськом на спецназівців "Альфи" СБУ було скоєно збройний напад.

Російські диверсанти під'їхали на легкових автомобілях та відкрили вогонь із автоматів по машинах СБУ. Водночас із лісопосадки по наших спецпризначенцях відкрила вогонь інша група диверсантів.

У цьому бою загинув капітан "Альфи" Геннадій Біліченко й було поранено семеро наших силовиків.

Положення "альфівців" було незавидним, але на допомогу прийшли десантники 3-ї роти 80-ї аеромобільної бригади. Незважаючи на те, що військові отримали наказ не відкривати вогонь, командир роти Вадим Сухаревський вступив у бій.

Кулеметами вдалося придушити вогонь супротивника, після чого російські диверсанти відступили.

Увечері 13 квітня РНБО провела екстрене засідання й ухвалила рішення про початок Антитерористичної операції із залученням Збройних сил України.

"Переодягнений Гіркін розмовляв із силовиками і Штепою"

Підполковника Андрія Дубовика було важко поранено в бою 13 квітня в Семенівці. Колишній заступник начальника управління Центру спеціальних операцій "А" СБУ розповів OBOZREVATEL, чому він домагається притягнення до відповідальності Нелі Штепи і який стосунок вона має до розстрілу "альфівців".

– Андрію, давайте відновимо події того дня – в контексті ваших звинувачень, що Неля Штепа відповідальна за розстріл, як і Гіркін, як і безпосередні виконавці.

– 13 квітня біля Семенівки ми перебували в автобусі – тому синьому бусі, знімки якого і відео потім облетіли ЗМІ. Я сидів попереду на так званому командирському місці. Ми були в повній екіпіровці, з нашивками "СБУ". Тому не висовувалися й чекали команди.

Біля дороги були припарковані автомобілі, на вулиці розмовляли керівники – заступники голови СБУ, представники різних департаментів, Швець із ЗСУ і т. д. А потім під'їхала делегація слов'янської "знаті" на чолі з мером Нелею Штепою. Вони щось довго обговорювали, а потім у формі даішника під'їхав Гіркін.

– Ви тоді знали, як він виглядає?

– Звичайно, ні! На той момент ми не знали, що це був Гіркін, не знали, як він взагалі виглядає. І місцева агентура в Слов'янську, якби ми зайшли в місто, повинна була нас "навести" на Гіркіна – нашу групу для того й відправили. Але ще раз підкреслю, ніхто з наших тоді не знав "Стрєлка" в обличчя. А вийшло, що Гіркін приїхав на місце, де була купа українських силовиків. Приїхав на міліцейській машині, одягнений як даішник.

Ось тільки чорна шкіряна куртка була більшою на кілька розмірів. Я ще звернув увагу, що вона бовтається, як на опудалі.

Гіркін хвилин 10 брав участь у розмові "слов'янських" і силовиків. Потім сів у міліцейську машину зі своїм помічником у погонах (той був з автоматом), і вони поїхали.

Це потім з'ясувалося, що був маскарад, але тоді ми вважали їх справжніми правоохоронцями. Усі були в цьому переконані, навіть ті, хто з ним розмовляв, навіть "високі" силовики, всі, крім Штепи. Вона-то знала, що це не місцевий, що це ватажок окупантів. Якби хтось із наших знав, що розмовляє з ворогом, його би поклали на місці.

Отже, Гіркін поїхав, через якийсь час зник і "бомонд".

– Чому ви з іншими хлопцями з "Альфи" залишилися на місці?

– Виникла проблема через те, що "суміжники" не туди підігнали БТРи і ще деякі моменти. План зривався, а нам треба було витягнути бійців спецпідрозділу "Омега", яких десантували на територію м. Слов'янська. Треба було придумати, як врятувати пацанів. Власне, цю тему якраз і обговорювало керівництво, прораховували різні варіанти.

А потім до нас під'їхали дві машини, з них вискочили бійці з автоматами й почали по нас гасити. Ще одна група почала обстрілювати нас із лісопосадки...

Тоді загинув Геннадій Біліченко з полтавської "Альфи", наших було поранено.

Мене, важкого, на броні вивезли в якесь село, в фельдшерський пункт, потім в тоді ще Артемівськ, а потім на "швидкій" в Донецьк. Того ж дня мене прооперували в донецькій лікарні, а через кілька днів евакуювали в шпиталь у Києві.

Якби Штепа попередила нас про Гіркіна, то, можливо, всього цього не сталося би. І Гена був би живий, і ми були б цілі. А так "Стрєлок" під'їхав, провів рекогностування й безперешкодно пішов.

– Як ви думаєте, могла Штепа банально злякатися?

– Навіть якщо допустити, що вона злякалася й під час розмови не могла нікого попередити, що ось він, Гіркін, поруч стоїть, але коли він пішов, йшов до машини, то Штепа могла сказати. Могла шепнути тому ж начальнику "Альфи", який стояв поруч із нею, а він би по рації передав нам.

Чого їй було боятися? Поруч купа військових, а ми були ближче за всіх, взяли би Гіркіна і його напарника. Але вона промовчала. І я впевнений, що була з ним заодно. Переконаний, що смерть Геннадія Біліченка з полтавської "Альфи" на її совісті (якщо така є). І досидіти років десять Штепі доведеться.

Гена Біліченко ніколи не був моїм другом, ми і служили в різних місцях: він у Полтаві, а я в Києві. Я навіть не був із ним знайомий до цієї поїздки в Слов'янськ! Але він був одним із нас – був офіцером "Альфи", громадянином України! Винуватці його смерті повинні бути покарані.

І мені дуже шкода, що керівництво Гени і тодішній керівник СБУ спустили цю справу на гальмах. Орден. Пишний похорон. Пам'ятник. Усе! І всі ці роки "епізод" зі Штепою й Гіркіним не фігурував у справі. Хоча в Службі знали, що сталося того дня.

Новий поворот у житті "імператриці"

Штепі, яку місцеві називають "імператрицею", дивно щастить. Її було заарештовано 13 липня 2014 року. Їй інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, які спричинили загибель людей, і створення терористичної групи чи організації.

Суди в Харкові йдуть уже понад п'ять років. а з 2017 року Штепа перебуває на волі й навіть готується повернути собі "трон". За допомогою Опоблоку знову збирається стати мером Слов'янська.

Несподіваний поворот, який змусив нервувати ексмера, стався в травні цього року. Слов'янським відділом поліції було відкрито нове кримінальне провадження щодо неї – за ст. 121 ч. 1 КК України (Умисне тяжке тілесне ушкодження).

У липні стало відомо, що сталася перекваліфікація на статтю 258 (Тероризм) і тепер справою займається слідче управління СБУ в Донецькій і Луганській областях.

Це провадження має безпосередній стосунок до трагічних подій 13 квітня 2014 року – розстрілу "Альфи". Наскільки вдасться довести до логічного завершення бодай цю справу – покаже час. Андрій Дубовик уже дав свідчення.