Що трапилося на 6-му арсеналі і як охороняють боєприпаси - інтерв'ю з керівником штабу
Надзвичайна ситуація - вибухи і пожежа на 6-му арсеналі (базі зберігання боєприпасів ЗСУ, в/ч А1479) поряд з м. Ічня Чернігівської області, викликала колосальний резонанс. На жаль, це вже не перша подібна НП. Було евакуйовано 15 тис. осіб, закрито повітряний простір у радіусі 20 км, призупинено рух залізничного та автомобільного транспорту.
У ніч із 10 на 11 жовтня вiдбулося збільшення інтенсивності вибухів через різницю температур. У цей час у військовому містечку знаходився і OBOZREVATEL.
Нові подробиці про те, що насправді відбулося у день НП, як охоронявся арсенал і що зараз відбувається на території військової частини - в інтерв'ю заступнику шеф-редактора OBOZREVATEL Ганні МОЛЧАНОВIЙ розповів керівник штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, в. о. начальника Центрального ракетно-артилерійського управління Озброєння ЗС України полковник Андрій МАРУСЯК.
Ви прибули до в/ч одразу після вибухів?
Перші вибухи почалися близько 3:20, а вже хвилин за 10-15 командир доповів мені про обстановку. За годину я вилетів сюди з Києва. Начальник Генштабу Віктор Муженко вже був на місці і почав керувати.
Які боєприпаси зберігалися на арсеналі?
На арсеналі зберігалися боєприпаси до реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), до танкового озброєння, БМП, патрони до стрілецької зброї, засобів ближнього бою - кулеметів, автоматів, пістолетів.
Найбільш дефіцитні, якщо можна так висловитися, не постраждали?
З огляду на місце розташування цієї військової частини, ще з 2014 року, коли почалася агресія проти України, ми вже почали здійснювати певні заходи з вилучення насамперед дефіцитних номенклатур з об'єкту зберігання боєприпасів. До державного кордону ж недалеко.
Читайте: Скоро вiйна: країна-маніяк готує нових "іхтамнєтiв"
Поруч Білорусь і Росія.
Так, країна-агресор і країна, яка має певні відносини з Росією. Звідси - до 200 кілометрів. Ракетний комплекс з тієї сторони, думаю, може дістати.
У зв'язку з цим за останні роки з арсеналу було вилучено понад 56 тис. тонн боєприпасів. Частину перевезли на інші арсенали, частину направили для забезпечення військ.
Тобто про те, що така НП може статися - я б так не сказав, що "знали", але певні розрахунки робилися.
Ризики і загрози були зрозумілі.
Звичайно.
Які боєприпаси в основному були знищені в результаті вибухів і подальшої пожежі?
Всі потроху - я б не виділяв якісь конкретні. Сьогодні вранцi здійснювали аеророзвідку - певна кількість об'єктів вціліла. Відповідно, і те, що в них знаходилося.
Це не перший випадок на складах боєприпасів. І з огляду на попередній досвід, можу сказати: після того, як зайдемо на технічну територію арсеналу, можливо, побачимо, що об'єктів і майна, яке вціліло, буде більше. Коли розберемо сховища - ситуація проясниться.
Але поки що боєприпаси продовжують вибухати, хоча вже набагато рідше.
Поки що так. На сьогоднішній день на технічній території працюють відповідні підрозділи Збройних сил України з використанням відповідної техніки. Це пожежні танки ГПМ-54 - колишні Т-55, з яких зняті башти і встановлені діжки з водою.
Але екіпаж таких танків захищений бронею і може виконувати завдання безпосередньо на технічній території арсеналу. Без загрози поранення осколками. На території працюють дев'ять таких пожежних танків.
Читайте: Балканське лицемірство: партнер Росії рветься на Донбас
Крім того, задіяні інженерні машини розгородження. Це теж броньовані машини, які мають відвал - вони розчищають під'їзні шляхи на території арсеналу, щоб за ними безперешкодно могли йти танки.
Люди одразу пiсля першої інформації про вибух на арсеналі під Ічнею запанікували. Виникала маса питань про те, чи могли вибухати снаряди вже після розльоту.
Особливість арсеналів, їхня специфіка (і не тільки в Україні) - у тому, що боєприпаси зберігаються не в остаточному спорядженні. Що це означає? В боєприпасах детонатор не прикручується. І у разі розльоту під час вибухів це несе набагато меншу загрозу.
Тобто, болванка (з вибуховою речовиною всередині) летить, але вона, якщо говорити простою мовою, "діє", як залізяка - може пошкодити стіни, вікна, але не більше того. Сюди, на територію військового містечка, теж позалiтали болванки, проте обійшлося без сильних руйнувань.
Бачу, що повилітали шибки.
Вікна, двері - це так. Може, деінде є і тріщини, але будівлі тут досить міцні, старого спорудження: товщина стін і т.д.
Зруйнованих будівель немає. Незважаючи на те, що будівлі в адміністративній частині містечка, на господарській території, де проживають люди, розташовані на невеликій відстані від технічної території арсеналу.
Першочергове завдання - загасити пожежу. Для цього були задіяні пожежні й інженерні підрозділи ЗСУ та авіація ДСНС - два літака АН-26. 10 жовтня літаки вилітали 21 раз. (На даний момент пожежу повністю лiквидовано - прим.)
А далі…
Далі починається штатна, планова ліквідація наслідків. Сюди вже прибули десять груп розмінування з інженерних підрозділів ЗСУ. Це підготовлений особовий склад, сапери, які мають досвід ліквідацій наслідків на інших об'єктах, де відбулися подібні НП.
Після розчищення доріг інженерною технікою військові заходять на технічну територію і вручну починають все збирати.
Ризиковано.
Так, але ліквідувати наслідки НП безпосередньо на території арсеналу - це завдання ЗСУ. Збором боєприпасів, якi розлетілися, за межами військової частини, за зовнішнім периметром, займається Держслужба з надзвичайних ситуацій. У них також є інженерні підрозділи, які займаються подібними завданнями. Виявлені боєприпаси вони будуть привозити до нас, а ми вже прийматимемо рішення щодо подальшого використання цих боєприпасів.
Хто охороняє арсенали, склади боєприпасів?
З 2015 року було багато змін в організації охорони об'єктів зберігання боєприпасів. Внесено зміни в штати в/ч. У частинах є підрозділи охорони Збройних сил. До березня 2018 року арсенали охоронялися воєнізованою охороною.
Тобто, зараз не тільки ВОХР?
Частково вони і частково - підрозділи охорони ЗСУ. Це штатний особовий склад. Але ці підрозділи ще не повністю укомплектовані. Також є питання по, якщо так можна сказати, якостi.
Саме на цьому арсеналі?
Не тільки тут. Це робиться не за один день або тиждень.
Основною версією причин події вважають диверсію. Військова прокуратура відкрила провадження за ч. 3 ст. 425 КК — "недбале ставлення військовослужбовця до служби, що спричинило тяжкі наслідки", хоча згодом стаття може бути перекваліфікована. Висновки - прерогатива слідства, але що можна озвучити вже сьогодні?
У ніч, коли сталася надзвичайна подія, в охороні арсеналу було задіяно 27 осіб, які виконували завдання на постах в караулі. Також були задіяні підрозділи за межами периметра, де ходить вартовий - це близько 70 осіб.
А територія арсеналу..?
Периметр - більше восьми кілометрів.
Раніше в мережі були повідомлення, що на територію різних полігонів, арсеналів міг зайти ледь не хто завгодно. Наприклад, місцеві жителі, грибники. Як зараз?
Вільно пройти на територію зберігання боєприпасів? Це виключено. Всі території огороджені не одним рядом. Крім цього, здійснюються певні заходи по периметру. Мова про вільно "заблукати", зайти - не йде. Хіба що навмисно, перерізавши колючий дріт та ін.
Читайте: Генерал Мікац: вони вбивали моїх солдатів, а потім '' вибач, так вийшло '' ?!
Ми можемо захищатися від безпілотників?
У підрозділах охорони, про які я вже говорив, є відповідні зенітні засоби, які можуть ці дрони просто збивати. Підрозділи оснащені приладами нічного бачення, тепловізорами, які дають можливість вести спостереження як вдень, так і вночі. Тому - можемо.
Але, виходячи з досвіду попередніх випадків, можу сказати, що тут, на 6-му арсеналі, повторилася ситуація, що нагадує попередні дві НП. Пожежі не було, відразу вибух. Просто так, самі по собі, боєприпаси не вибухають - якщо їх не чіпати, чогось з ними не зробити.
Була інформація, що відбулося кілька вибухів одночасно.
Одночасно у трьох місцях, а через кілька хвилин стався ще один вибух. Крім того, скажу - і це важливо: особовий склад протягом трьох діб до НП не виконував ніяких завдань на місцях, де сталися вибухи. Говорити, що там військові щось робили, палили, щось кинули і виникла пожежа - однозначно немає жодних підстав.
Ще раз повторюю: сам по собі снаряд, яким би він не був небезпечним, не вибухає.
Тобто, ви говорите про диверсію.
Почерк такий же, як і на двох об'єктах торік. Абсолютно ідентична ситуація.
Ви займалися організацією ліквідації наслідків вибухів і на інших складах боєприпасів?
На 65-му арсеналі в Балаклії я керував оперативною групою з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
Вибухи на складах відбуваються не вперше. Багатьох турбує ситуація зі втратою боєприпасів - Україна де-факто у стані війни, на сході тривають бойові дії. Хоча ви говорили, що найбільш дефіцитні боєприпаси були вивезені з території арсеналу. Нам є чим захищатися?
Звичайно є. Хоча відповідні втрати теж є.
Ще питання по зберіганню боєприпасів на 6-му арсеналі. Вони перебували під відкритим небом чи..?
Кількість називати не буду. З приводу зберігання - боєзапас перебував як в залізобетонних сховищах, так і в "звичайних". Також боєприпаси знаходилися на майданчиках відкритого зберігання. Зверну вашу увагу, що за чотири роки обсяг зберігання на відкритих майданчиках зменшився з 82 до 39-ти. Це вилучення боєприпасів, систематизація на самому арсеналі і переміщення до сховищ...
Поясню, щоб усім було зрозуміло, що таке майданчик відкритого зберігання. Це не поле, де штабелями складені боєприпаси. Це майданчик, який обладнується певної висоти валами, блискавкоприймачами і так далі. Тобто, це об'єкти, які захищають як майно, яке там зберігається, так і округу від цього майна.
Вибухи відбулися на відкритих майданчиках чи у сховищах?
І там, і там. Можу сказати, що перший підрив стався у сховищі, де знаходилися реактивні снаряди. Снаряди реактивної артилерії.
Це на користь версії про диверсію?
Не тільки. Якщо брати попередні випадки на складах, то спочатку вибухають реактивні снаряди, які розлітаються і починають активізацію фази підривів.
Пріоритетно боєприпаси для РСЗВ знаходяться у закритих сховищах?
Взагалі всі боєприпаси повинні перебувати в сховищах. Всi абсолютно. Але...
Маємо те, що маємо?
Коли за часів СНД відбувалося виведення груп військ з Польщі, Німеччини та Чехословаччини, досить велику кількість запасів, які зберігали у військах, вивезли в Україну. І не було іншого виходу, як їх зберігати. Як ви говорили, "що мали - те мали".
Зараз іде будівництво 15-ти сучасних сховищ на наших арсеналах.
Так, це будуть залізобетонні обсипні сховища.
Але якщо ми говоримо про диверсію, то нема гарантій, що вона і там не відбудеться. Будуть вжиті додаткові заходи?
Анна, дивіться, можу пояснити на прикладі об'єктів, щодо яких також були зроблені диверсійні "заходи". У Балаклії, а ще раніше в Лозовій, якщо пам'ятаєте.
Пам'ятаю, звичайно.
Так ось, все майно, яке знаходилося у залізобетонних обсипних сховищах, залишилося неушкодженим. І навіть якщо станеться підрив у такого роду сховищi, то постраждає тільки воно. Інші, які поруч - нi.
Тобто, у цьому їх основна функція?
Абсолютно вірно. Плюс до всього, навіть якщо у сховище щось занесуть, там є відповідальна особа. Без особистої присутності завідувача цим сховищем, непоміченим зайти ніхто не зможе.
Але існують ще й системи відеоспостереження.
Це додатковий засіб для створення надійної оборони арсеналів. Відеоспостереження зараз використовується, але ще необхідна певна кількість фінансових ресурсів.
Раз вже заговорили про фінансування. Всі стріли зараз летять в армію: сталася чергова НП, частина боєприпасів знаходиться на відкритих майданчиках та ін. Дехто каже мало не про навмисну здачу національних інтересів. Але армія обмежена у фінансах. Відкриті дані: замість декількох мільярдів, необхідних для вирішення питання зі складами зберігання боєприпасів, на 2018 рік з бюджету виділили до 500 млн гривень (до цього - 100 млн, а ранiше - по 18 млн.)
Для цього необхідна системна робота - протягом не одного року. Це і будівництво нових сховищ, і нарощування системи охорони арсеналів. Тут і вищезгадане відеоспостереження. Але є ще нюанс. Навіть при "раптовій" наявності всіх необхідних засобів, навіть гіпотетично маючи трильйони - за один день все не зробити.
При плануванні заходів з охорони і їх реалізації (того ж будівництва), необхідно враховувати можливості підприємств. За рік вони можуть виконати тільки певний обсяг робіт.
Ресурси виділяться з основного фонду, роботи мають бути виконані до кінця календарного року. Якщо фінанси не були використані, то вони повертаються до держбюджету. Це реалії.
Зараз люди підняли торішні новини, пости в Facebook (слова Сироїд і т.д.), де йшлося про те, що "наступним стане арсенал в Ічні". Але, як ми вже говорили, будь-який склад боєприпасів під час війни може стати об'єктом...
Військові, проходячи навчання у певних навчальних закладах, вивчають ведення бойових дій - як зі свого боку, так і з боку противника. Це класика - противник завдає удару по важливих об'єктах, для того, щоб вивести їх з ладу.
Читайте: Це війна. Поки ми не переможемо, нас будуть знищувати
Але подібні диверсії не тільки завдають матеріальної шкоди, позбавляють тих же боєприпасів, а й десь деморалізують. Ми бачимо, який резонанс викликала НП.
Абсолютно вірно. Це один із елементів інформаційної війни.