Санкції на рівні Ірану та КНДР: як Європа та США захищатимуть Україну у разі нового вторгнення РФ
З середини осені від розвідок різних країн надходять дані про те, що РФ нарощує військову присутність біля кордону з Україною. За останніми оцінками, там перебуває близько 100 тисяч солдатів. Після кількох місяців заперечень Кремль таки визнав загрозу вторгнення і озвучив свою умову: Україна ніколи не має стати частиною НАТО.
OBOZREVATEL розібрався, якою може бути відповідь союзників Києва на нову агресію Кремля і як це допоможе нашій державі.
У Путіна озвучили вимоги
Протягом майже трьох місяців західні та українські експерти думали, чого ж домагається Володимир Путін черговим перекиданням військ. Версії були різні: від спроби повернутися до проєкту "Малоросія" до політичних сигналів Вашингтону і прагнення прискорити сертифікацію "Північного потоку-2".
Вимоги російської влади стали зрозумілими після зустрічі президентів Джо Байдена та Володимира Путіна. Останній висунув умову, за якою РФ відведе свої війська від кордону, – гарантія невступу України та Грузії до НАТО. Глава Кремля впевнений, що зближення Києва з Альянсом призведе до появи на нашій території ударних ракетних комплексів із мінімальним підлітним часом.
У РФ також вважають, що Захід має "плани щодо постійного наближення" до російських кордонів своєї військової інфраструктури, у тому числі "найсучаснішого і високоточного" озброєння. 17 грудня МЗС Росії опублікувало ці проєкти, в них:
НАТО зобов'язується виключити подальше розширення та приєднання України;
відмовляється від ведення будь-якої військової діяльності на українській території, у Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії;
сторони не розглядають одна одну як противники і не повинні створювати умови, які можна розцінити як загрозу;
зобов'язуються не розгортати ракети середньої та меншої дальності в районах, звідки вони можуть вражати територію один одного, а також мирно вирішувати всі суперечки та утримуватись від застосування сили.
Повний текст "гарантій безпеки", запропонованих Кремлем, можна прочитати тут.
Росіяни наголошують, що зараз настає "момент істини", і РФ дасть військову відповідь, якщо Альянс не перестане наступати на "болючі точки". "Розмова має бути серйозною, і всі в НАТО чудово розуміють, незважаючи на всю силу і міць, що необхідно робити конкретні політичні дії, в іншому випадку альтернатива – це військово-технічна та військова відповідь Росії", – заявив глава делегації РФ з питань військової безпеки та контролю над озброєннями Костянтин Гаврилов.
У Вашингтоні не відкидають, що РФ могла свідомо висунути такі надмірно максималістські вимоги, щоб, отримавши західне "ні", створити привід для нової війни проти України. "Росія висунула ці вимоги з повним розумінням, що їх неможливо прийняти", – вважає сенатор-республіканець Джим Ріш.
Чим відповість Захід на нову агресію?
Вже кілька тижнів керівники країн Заходу не втомлюються застерігати Росію від ескалації конфлікту з Україною. Якщо Кремль піде на військові дії, то йому доведеться заплатити високу ціну, додають вони. Водночас партнери дають зрозуміти, що ні США, ні Євросоюз, ні НАТО не залишать нашу країну наодинці з російською агресією.
"До біса агресивні санкції" від США
Після переговорів американського та російського президентів заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила, що Вашингтон разом із союзниками розглядають можливість повної ізоляції РФ від світової фінансової системи. Чиновниця зазначила, що це позначиться на можливостях російського бізнесу та населення як для подорожей та торгівлі, так і для роботи.
Більш конкретні кроки назвала низка американських ЗМІ. У CNN вважають, що може йтися про від'єднання РФ від платіжної системи SWIFT. Крім цього, розглядаються кроки щодо оточення Володимира Путіна, енергетичних компаній та банків. Обмеження можуть зачепити і російський держборг.
А Bloomberg пише, що санкції, які розглядає Вашингтон, спрямовані на здатність Росії конвертувати рублі в долари та інші іноземні валюти. Видання зазначає, що новий пакет може стати одним із найжорсткіших в історії: заходи можна порівняти лише з санкціями проти Північної Кореї та Ірану. Докладніше про це читайте тут.
Європа також накладе санкції
16 грудня Європарламент ухвалив резолюцію щодо агресії Росії проти України. У документі депутати осуджують нарощування військової сили на кордоні і вимагають від Кремля негайно відвести сили. Також там є реакція і на запит РФ не розширювати НАТО на Схід: у Європарламенті заявили, що "вибір альянсів будь-якої країни не повинен залежати від схвалення третьої країни".
Але варто зазначити, що позиція Євросоюзу щодо антиросійських санкцій така: "Дати потужний сигнал, але не розповідати, якою саме буде реакція. Не розкривати, що ми робитимемо, – це частина стратегії". Тому судити про можливі наслідки можна лише на основі "неофіційних" заяв високопоставлених європейських чиновників та ЗМІ.
"Будь-які подальші агресивні дії проти України обійдуться великими втратами для Росії. Ми можемо збільшити та розширити нинішні санкції або схвалити додаткові", – сказала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Пакет санкцій має бути спрямований проти російського офіцерського корпусу та флагманів, які візьмуть участь у плануванні вторгнення, а також проти найближчого оточення Путіна та олігархів. Йдеться, зокрема, про заморожування їхніх активів у ЄС та заборону на поїздки.
Хоча в резолюції є згадка про від'єднання Росії від SWIFT, видання Bloomberg зазначає, що у Євросоюзі немає єдності з цього питання. Цю інформацію підтвердив і прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, який заявив про наявність розбіжностей "з деякими країнами Західної Європи".
Втім, заява Моравецького – це підтвердження загальновідомого факту того, що у Західній Європі сповідують менш жорсткий підхід до санкційної політики щодо РФ, ніж у Центральній та Східній Європі. Але щодо готовності до жорсткої реакції у разі агресії з боку Росії серед дипломатів та чиновників ЄС запевняють у єдності.
Постачання зброї
У разі вторгнення Вашингтон готовий збільшити постачання військового обладнання та зброї Україні й союзникам по НАТО, заявила тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін.
"Якщо Росія вдасться до неприйнятних дій проти України, то ми також будемо постачати в Україну більше обладнання та зброї. І, врешті, ми забезпечимо, щоб наші союзники по НАТО, що межують з Україною, були повністю посилені", – сказала вона.
Аналогічну інформацію раніше підтвердив і американський телеканал CNN. За словами джерел, адміністрація Байдена може передати ЗСУ нову партію мінометів, протитанкових ракетних комплексів Javelin, переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger і вертольотів Мі-17.
Також ЗМІ повідомляли, що Київ на тлі загрози повномасштабної війни з РФ просить Вашингтон надати системи протиповітряної оборони, зокрема зенітно-ракетні комплекси Patriot. Проте конкретної відповіді американців поки що немає.
Від'єднання "Північного потоку-2"
Обмеження стосуватимуться не лише фінансової системи Росії, а й ще не запущеного трубопроводу "Північний потік-2". Офіційні особи США заявляють, що в них є домовленість із Німеччиною про закриття проєкту, якщо РФ вторгнеться до України.
Можливість відмови від введення газопроводу в експлуатацію багато політиків у ЄС вважають за необхідний санкційний крок у разі вторгнення. Проте в Німеччині ця тема викликає суперечливі дискусії. Так, наприклад, канцлер Олаф Шольц після саміту ЄС 17 грудня заявив, що вважає запуск СП-2 та зусилля, що додаються для деескалації кризи навколо України, двома темами, не пов'язаними одна з одною. "У випадку з "Північним потоком - 2" йдеться про суто приватний економічний проєкт", – наголосив політик.
Більше ніякого шопінгу та iPhone
Досить кумедний спосіб тиску на Росію запропонувала міністерка оборони ФРН Крістіна Ламбрехт. Вона закликала посилити персональні санкції проти Путіна та його оточення. "Винні в агресії повинні відчувати особисті наслідки, наприклад, що вони більше не можуть їхати на Єлисейські поля до Парижа по закупи", – сказала вона.
Крім Німеччини, США та інших великих західних гравців, підтримку Україні обіцяють й інші члени Євросоюзу. Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас запропонував передати Києву летальну зброю як підтримку в протистоянні з Росією.
Крім того, за даними Reuters, американська влада може ввести "надзвичайні" заходи щодо обмеження експорту: Росію можуть позбавити можливості імпорту смартфонів, компонентів для літаків та автомобілів, постачання "з багатьох інших секторів".
Розміщення сил у Східній Європі
Не секрет, що українці покладають великі надії на пряму допомогу НАТО у протистоянні з Росією. Однак, як видно із заяв, зроблених на Заході, ці очікування навряд чи виправдаються. Зокрема, про це можна судити зі слів верховного представника Євросоюзу Жозепа Борреля. Він зазначив, що через відсутність оборонного альянсу з Україною ЄС не зможе надати військову допомогу у разі вторгнення РФ.
Аналогічний сигнал надіслали і у Вашингтоні. "Ідея, що США збираються в односторонньому порядку використати силу для протидії вторгненню Росії в Україну, зараз не є актуальною", – заявив Джо Байден. Водночас Штати мають намір перекинути додаткові військові сили на східний фланг НАТО. За даними Spiegel, це може бути Румунія та Болгарія.
Сумнівається, що західні країни допоможуть Києву своїми військами, і міністр оборони Великобританії Бен Уоллес. Причина та сама – Україна не є членом НАТО. "Ми не повинні дурити людей з цього приводу", – зазначив він.
Що кажуть в Україні?
У Києві не надто задоволені реакцією Заходу на загрозу вторгнення Росії – зокрема, через розпливчасті формулювання можливих наслідків.
Так, президент Володимир Зеленський нагадав, що Україна в 90-х відмовилася від ядерної зброї, а гарантії безпеки, зокрема й від Росії, були "викинуті на смітник". З цієї причини політик вважає за необхідне запровадження щодо РФ превентивних санкцій для недопущення посилення ескалації з її боку.
"Якщо реакція деяких європейських лідерів і лідерів альянсу така, що не дай бог, якщо Путін продовжуватиме ескалацію, наприклад, в Україну – то ми (ЄС і НАТО – Ред.) потім введемо санкції. Що таке потім? І для кого? Хто залишиться і для чого це потрібно? Тому вважаю: навпаки, мають бути потужні превентивні речі, потужні, серйозні санкції, щоб не було жодної думки щодо ескалації у якомусь регіоні ", – заявив глава держави.
Секретар РНБО Олексій Данілов також згадав про ядерні ракети та зажадав від Заходу компенсацію у вигляді зброї для захисту від агресії. "У 94-му році, коли нас, вибачте, обдурили, коли ядерні боєголовки забрали. Передали їх куди – США домовилися, що їх забирає Росія. Я вже не говорю про те, що жодної компенсації адекватної грошової зроблено не було. І ми сьогодні потребуємо допомоги, саме зброї для захисту", – зазначив він.
А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав західних партнерів докладно розповісти, як вони діятимуть щодо Росії у разі військового вторгнення. Дипломат пояснив: якщо в Москві не розумітимуть, що на них чекає у разі такої агресії, вони подумають, що опоненти здатні лише на "просто бла-бла-бла".
Офіційний Київ уже далеко не перший рік чує про стурбованість США та Європи, чиї заяви за змістом та суттю відрізняються незначно. Незважаючи на заяви союзників про різні форми підтримки та готовність посилювати санкції проти агресора, Україні насамперед доведеться розраховувати на власні сили. Хоча роботу на дипломатичному фронті переривати не можна в жодному разі.