Розчиняли останки їдким лугом: як КДБ намагався замести сліди масових розстрілів у Харкові. Документи
У червні 1969 року в лісі біля селища П'ятихатки на околиці Харкова підлітки виявили та розкопали місця масового поховання людей. Виявилося, що там знаходяться останки приблизно 13 тисяч польських офіцерів і генералів, розстріляних у квітні-травні 1940 року.
Російський блогер Рустем Адагамов опублікував документи про те, як КДБ згодом намагався замести сліди кривавого злочину (щоб подивитися їх, доскрольте до кінця сторінки).
"Початок листування 05.06.1969. Начальник УКДБ по Харківській області генерал-майор Фещенко повідомляє про обставини справи голові КДБ республіки генерал-полковнику Нікітченку. Крім усього іншого, позначене коло осіб, обізнаних про поховання поляків, і повідомляється, що "могила відновлена, а провали землі будуть засипані". Щодо виниклих чуток "буде вжито заходів дезінформації", – пише блогер.
Буквально через день Нікітченко пише "цілком таємну" і "тільки особисту" записку секретарю ЦК Компартії України Шелесту. У ньому дослівно цитується повідомлення з Харкова від Фещенка, але додається і своє – Нікітченко повідомляє версію дезінформації, яку КДБ збирається поширювати у вигляді чуток для місцевого населення.
"Мовляв, під час окупації в цих місцях німці розстрілювали і ховали своїх дезертирів. Крім того, в цьому ж місці закопували і померлих від небезпечних інфекційних хвороб (тиф, холера тощо), тому відвідини цієї території небезпечні. Нікітченко пропонує засипати це місце хлоркою, а зверху грунтом", – зазначає Адагамов.
12 червня Фещенко повідомляє начальнику до Києва, що проведено обстеження "спецоб'єкта", встановлена його площа і кількість поховань (близько 13 тисяч трупів). Звертається увага, що в цій зоні розташовані піонерські табори, лікарні, будинки відпочинку. Фещенко пише, що так як "спецоб'єкт" виявлений місцевим населенням, він встановив там міліцейський пост, але підлітки в лісі все одно копають. Тому, є пропозиція ліквідувати поховання "шляхом застосування хімікатів". Витрати з ліквідації "спецоб'єкта" складуть 10 тисяч рублів. До записки додається план території та заходів зі знищення поховання.
У план заходів з ліквідації "спецоб'єкта" входять роботи по забезпеченню конспірації, цілодобової охорони протягом всього терміну проведення робіт (не менше трьох років), спорудження паркана з колючого дроту, будівництво двох приміщень для персоналу охорони і господарських потреб, доставка 13 тонн лускатого технічного їдкого натрію і необхідного устаткування для його закачування в місця поховань. За допомогою закачаного в землю їдкого лугу чекісти хотіли повністю розчинити останки розстріляних.
19 червня Фещенко знову пише Нікітченку про результати своєї поїздки до Москви, де він доповів про плани ліквідації поховань Андропову і його заступнику Цвігуну. Товариші в Москві підтримали плани харківських чекістів і допомогли організувати доставку необхідної техніки, а також створили спеціальний штат співробітників під виглядом слідчого ізолятора "зі штатом у 21 одиницю" для забезпечення охорони і основних робіт з ліквідації об'єкта.
Однак до кінця знищити поховання не вдалося – влітку 1991 року почалися розкопки "спецоб'єкта". За п'ять років були витягнуті останки 4302 польських військовослужбовців, імена 3820 з яких вдалося встановити зі знайдених документів і особистих речей. На місці поховання встановлено Меморіал радянських і польських жертв тоталітарного режиму.
Як повідомляв OBOZREVATEL, жертвами терору 1937-38 років в СРСР стали понад 260 тисяч українців. Сьогодні документи з архівів КДБ про масові розстріли стали доступні онлайн.