Російський паспорт Гогілашвілі, наркотики та судимість: 12 питань до влади про скандальне призначення
Скандал навколо звільненого з ганьбою заступника голови МВС Олександра Гогілашвілі не вщухає: українці обурені не лише хамською поведінкою чиновника на блокпості на в'їзді до Донецької області та Києва, а й обставинами його призначення.
З кожною новою крихтою інформації з'являється все більше запитань, на які потрібні відповіді. OBOZREVATEL ставить їх відомствам і службам, яких безпосередньо стосувалася ситуація з Гогілашвілі.
Перша частина запитань адресована колишньому голові Міністерства внутрішніх справ Арсену Авакову, під час каденції якого Олександр Гогілашвілі став його заступником.
Шановний Арсене Борисовичу, як так вийшло, що людина, в бекграунді якої є судимість, підозра у "кришуванні" наркоторговців, а також російське громадянство, змогла стати заступником голови МВС та очолити боротьбу з наркозлочинністю?
Вам його наполегливо рекомендували, "спустили зверху"?
Чи було проведено перевірку Гогілашвілі Департаментом внутрішньої безпеки МВС?
Чи було проведено перевірку Національним агентством України з питань державної служби?
Другий блок запитань – до Служби безпеки України, яка також мала провести спецперевірку перед тим, як заступнику міністра дадуть допуск до державної таємниці.
Чи проводилася уповноваженими органами СБУ спеціальна перевірка щодо Олександра Генріховича Гогілашвілі для допуску до державної таємниці? Чи має він цей допуск?
Чи проводилася спецперевірка на зв'язки, які можуть загрожувати національній безпеці України?
Чи відомо службі про припинення Гогілашвілі громадянств інших держав, зокрема громадянства Російської Федерації?
Станом на цей час чи відомо Службі безпеки України про інші випадки наявності громадянства Російської Федерації у чиновників? Якщо так, то скільки виявлено?
Запитання до Міністерства внутрішніх справ:
з якою метою заступник міністра Олександр Гогілашвілі прямував у грудні 2021 р. до зони проведення Операції Об'єднаних сил у Донецькій області?
Чи перебуває автомобіль, на якому він пересувався, на балансі МВС?
Чому заступника міністра МВС супроводжували (охороняли) спецназівці ГУР МОУ?
Ще одне запитання – загальне – адресоване Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України, співробітники якого брали безпосередню участь у спецоперації (спеціальному заході) щодо "вагнерівців", та СБУ:
чи була присутньою Марія Валентинівна Левченко (дружина Гогілашвілі та секретарка Зеленського, не працює в ОП) під час розгляду питань, що стосуються оборони та безпеки держави (спеціальний захід у справі "вагнерівців" та в інших справах), що відбувалися у присутності президента України та представників (співробітників) Головного управління розвідки, а також СБУ?
Враховуючи те, що за даними розслідувачів серед учасників скандально відомої наради у Зеленського у справі "вагнерівців" була і Марія Левченко (хоча не мала на те права та допусків), постає запитання: чи могла вона поділитися з чоловіком почутою секретною інформацією? З огляду на російське громадянство Гогілашвілі, ця ситуація пахне дуже погано.
Сподіваємося, що відомства, які по праву можуть пишатися численними спецопераціями (або спеціальними заходами) на благо України, не відмовчуватимуться, а дадуть відповіді на запитання – тому що це надзвичайно важливо для майбутнього нашої країни та для кожного українця.
Нижче ми нагадаємо про те, як і де "засвітився" високопосадовець.
Російський паспорт
Те, що Олександр Гогілашвілі довгу частину свого життя прожив у Росії, — відомий факт. Він був тісно пов'язаний з одіозним депутатом Держдуми Росії Миколою Валуєвим ("Єдина Росія") і в соцмережах постив безліч фото з ним.
В інтерв'ю українським ЗМІ Гогілашвілі розповідав, що їх поєднало: мовляв, познайомився з Валуєвим, коли працював продюсером російського телеканалу. Колишній спортсмен нібито запропонував йому займатися соціалкою та просувати школи боксу. А ось журналістка Зоя Казанжі стверджує, що Гогілашвілі взагалі був помічником "єдинороса".
Ба більше, була інформація про російське громадянство Гогілашвілі.
Станом на сьогодні в російських реєстрах є дані про індивідуальний податковий номер Гогілашвілі (ІПН).
Щодо паспорта громадянина Росії, то отриманий у 2012 році, судячи з реєстру, був замінений на новий. За законодавством РФ, у 45 необхідно міняти його, а Гогілашвілі наприкінці грудня виповниться 48 років (поки що повних 47). Тобто, якщо він це робив, то лише два роки тому – у 2019 році або на початку 2020 р.
А ось російський закордонний паспорт нібито дійсний і досі, що може свідчити про те, що від громадянства Гогілашвілі не відмовлявся, не пройшов процедури виходу.
Наявність подвійного громадянства Україною не визнається, однак і не карається. І якщо "проста" людина може робити, як вважає за потрібне, то для держслужбовців ситуація інша: обіймати посаду людині з паспортом іншої держави заборонено – це є підставою для звільнення.
Судимість у РФ та "заліт" із наркотиками
У 1998 році, коли Олександр Гогілашвілі ще жив і працював у Росії, його нібито було визнано винним у справі про шахрайство у великих розмірах організованою групою та підробку державних документів. Щоправда, відбувся досить легко – отримав п'ять років умовно.
У вироку йдеться, що "підприємницька діяльність" Гогілашвілі з 1996 року полягала у фабрикуванні разом із двома спільниками підроблених векселів Північно-Кавказької залізниці та спробі їхньої реалізації. Зафіксовано епізод, коли майбутній заступник міністра намагався особисто продати вексель на 250 мільйонів неденомінованих рублів за півціни.
За інформацією розслідувачів, за два роки Гогілашвілі знайшов собі нову нішу – боротьбу з наркоманією. І є підстави вважати, що згодом у нього знову виникли проблеми із законом: у 2012 році ЗМІ повідомляли про зв'язки реабілітаційного центру "Вихід" із деструктивними сектами. Журналісти припускають, що саме цей "заліт" і став причиною переїзду Олександра Гогілашвілі до України, де він одружився з Марією Левченко та познайомився з майбутнім президентом.
Є питання і до діяльності Гогілашвілі у нашій країні. За даними активіста Сергія Стерненка, у 2019 році майбутній борець із наркозлочинністю сам фігурував в одному з кримінальних проваджень. За інформацією оперативників, Гогілашвілі нібито вживав метадон і "кришував" наркоторговців. Проте після призначення на посаду заступника міністра справа "просто розчинилася".
Жорсткий бекграунд і висока посада
Офіційної інформації про Олександра Гогілашвілі дуже мало. Судячи з даних сайту МВС, до призначення на посаду заступника міністра він працював хіба що соціальним працівником міжнародної громадської організації "Центр здорової молоді" у Києві (з жовтня 2018 року до грудня 2019 року).
Ось і вся кар'єра. Проте "соціальний ліфт" виніс щасливчика Гогілашвілі нагору після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах.
Згідно з розпорядженням Кабміну № 238-р, Гогілашвілі був призначений заступником міністра внутрішніх справ України 11 березня 2020 року, а за пів року президент України Зеленський нагородив його орденом "За заслуги".
Враховуючи наведені вище факти, виникає багато запитань. Наприклад, чи була ретельною спецперевірка перед призначенням Гогілашвілі на посаду заступника міністра чи формальною? Як людина із судимістю, а також, зважаючи на все, і з російським громадянством (!), могла так "злетіти"?
Дружина Гогілашвілі Марія Левченко давно є секретаркою Володимира Зеленського, його довіреною помічницею ще з часів "Кварталу 95", тому напрошується лише один висновок. Адже президент неодноразово обіцяв не допустити кумівства у владі.
Завдяки громадському резонансу після розбірок на блокпості в Донецькій області, а також із копами у Києві, Олександр Гогілашвілі втратив посаду.
Примітно, що згідно з розпорядженням Кабінету міністрів №1639-р, Гогілашвілі звільнено з посади заступника міністра внутрішніх справ за власним бажанням. Але зараз на перший план вийшло питання законності його призначення.