Мартін Брест

Блог | "Реконкіста", або Тим, хто стомився від війни, присвячується

21,9 т.
'Реконкіста', або Тим, хто стомився від війни, присвячується

Тим, хто стомився від війни, присвячується.

У 711-му році від Різдва Христового (так-так, саме 8-е століття) пращури сучасних іспанців укупі з португальцями програли останній бій з маврами за свою землю. Перемогу здобула династія Омейядів, а Піренейський півострів, як сказали б зараз в східній імперії, "повернувся до рідної гавані".

Далі текст мовою оригіналу.

Остатки разбитых вестготов отступили из-за дичайшего военного превосходства мавров, отсутствия ресурсов, вкрай низького морально-психологічного стану, (скачка курса доллара) и наличия немалого количества ватников-перебежчиков, сотрудничавших с мавританской администрацией и часто-густо говорившего вот эти вот хорошо знакомые нам слова: "Какая разница".

Значительное количество вестготов осталось жить на Пиренеях, владело своими землями, служило в арабской армии или в урядових установах. Кстати именно тогда для обозначения этих людей и появилось знакомое нам слово "ренегат".

А дальше… а дальше спокойно почивать на лаврах маврам них*ра не дали. Вестготы выдохнули, оправились, чутка собрались с силами... и продолжили войну за свою землю. И вели ее семьсот семьдесят лет.

Семь-сука-с-половиной-веков сопротивления, которое вошло в историю под красивым, но очень кровавым названием "Реконкиста".

С нуля. Без них*ра. На чистой мотивации. Семьсот семьдесят лет то затухавших, то возобновлявшихся боев, до последнего сражения за последний эмират мавров – Гранаду. 2-го января 1492 года остатки мавров покинули полуостров – кто на кораблях, а кто и на тот свет, в гости к гуриям, то есть с концами в море.

Оккупация закончилась. Испанцы и португальцы победили.

Мы воюем уже семь с лишним лет. У нас – своя Реконкиста. А значит у оккупантов будет своя Гранада. С гуриями, а скорее – с концами в море.

Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...