Рейдерське захоплення в центрі Києва: бізнесмен Сергій Шапран привласнив нерухомість інвесторів у "Патріарх-Хол"

Рейдерське захоплення в центрі Києва: бізнесмен Сергій Шапран привласнив нерухомість інвесторів у 'Патріарх-Хол'

Наприкінці 2020 року в центрі Києва, на вулиці Саксаганського, 80, був введений в експлуатацію новий десятиповерховий адміністративно-житловий будинок з підземним паркінгом "Патріарх-Хол". Компанія "СП "АТАД К" будувала його достатньо довго, ще з середини 2000-х років. З 2017 року, аби завершити будівництво в умовах нестачі коштів, забудовник почав продавати квартири та нежитлові приміщення в недобудованому об’єкті інвесторам.

У результаті будівництво було завершено, будинок був зданий, але жоден з інвесторів так і не отримав у власність придбані об’єкти – компанія СП "АТАД К" зареєструвала право власності на квартири та нежитлові приміщення за собою, а потім за декілька днів двічі переоформила їх між своїми компаніями. Тепер справа роками тягнеться в суді.

У 2017 році компанія-забудовник уклала угоду з агентством нерухомості "Парк Лейн", яке взялось провести рекламну кампанію та знайти інвесторів з метою фінансування будівництва будинку в обмін на продаж майнових прав на квартири та нежитлові приміщення. За три роки було продано близько 6 квартир та низку офісних приміщень. За рахунок цих коштів фактично і було завершене будівництво.

Будівництво "Патріарх-Холу" тягнулось роками, тому забудовник вирішив залучити інвестиції для завершення проєкту

Навіть незважаючи на затримку із введенням комплексу в експлуатацію, нічого не вказувало на аферу, адже у забудовника були оформлені всі передбачені законодавством дозвільні документи, договори з інвесторами укладалися в письмовій формі, всі оплати здійснювалися офіційно шляхом перерахування коштів на банківський рахунок забудовника. Єдиним засновником та директором ТОВ "СП "АТАД К" був Олександр Геннадійович Ксенофонтов. З кожним з інвесторів він разом із своєю дружиною Оксаною зустрічався особисто, узгоджував деталі договорів та відповідав на запитання щодо ходу будівництва. Донька засновника Христина працювала секретарем, син останньої дружини Оксани – юристом. Така собі маленька сімейна компанія, добросовісність якої за життя Олександра Ксенофонтова не ставилася під сумнів.

Однак все змінила раптова смерть Олександра Ксенофонтова у червні 2020 року. Справу Ксенофонтова продовжила його дружина, яку померлий встиг призначити директором за декілька днів до смерті. Вона і продовжила процес введення будинку в експлуатацію: у листопаді 2020 року ДАБІ видала сертифікат готовності будинку, а Голосіївська РДА видала розпорядження № 613 від 24 грудня 2020 року, яким присвоїла новозбудованому адміністративно-житловому будинку поштову адресу: м. Київ, вул. Саксаганського, 80.

Комплекс «Патріарх-Хол» складається із 32 квартир, 57 нежитлових приміщень, 25 паркомісць, з яких як мінімум 6 квартир та ряд офісних приміщень були продані інвесторам. Джерело: lun.ua

Паралельно з цим ТОВ "СП "АТАД К" під керівництвом дружини Ксенофонтова, за словами інвесторів, у відповідності до раніше укладених з ними договорів видало їм документи, необхідні для оформлення їх права власності на проінвестовані об’єкти – акти приймання-передачі майнових прав на квартири та офісні приміщення.

Але не лише вона була спадкоємцем власності Олександра Ксенофонтова. Його спадок прийняли також двоє його дітей від попередніх шлюбів – Іван та Христина. Так, компанія була розділена між ними трьома, в результаті чого, як розповідає адвокат інвесторів Богдан Кучерина, між дружиною та дітьми Ксенофонтова розпочався конфлікт щодо розподілу майна та бізнесу. Оксана Ксенофонтова перереєструвала право власності за підконтрольними їй компаніями на всі об’єкти "Патріарх-Холу", окрім квартир та нежитлових приміщень, що були продані інвесторам.

Водночас діти Олександра продали свої частки в ТОВ "СП "АТАД К", а це більшість – дві третини, броварському бізнесмену, власнику та керівнику Броварського алюмінієвого заводу Сергію Шапрану. З цього моменту в інвесторів і почались проблеми.

Довідка. 40-річний Сергій Коробка народився в місті Дніпрі, пізніше взяв прізвище першої дружини – Шапран. За освітою – юрист. У 2011 році став директором Броварського алюмінієвого заводу, а пізніше – і власником холдингу Alumeta Group, у який увійшов завод. З січня 2021 року був депутатом Броварської міської ради від партії "За майбутнє". Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну почав пропускати засідання ради, в результаті чого склав свої повноваження депутата. Є фігурантом кримінального провадження, зокрема щодо недостовірного декларування (депутат приховав від НАЗК дані про майно на 9 млн грн). Є власником однієї з найдорожчих яхт на Дніпрі – англійської 20-метрової яхти "Принцеса Вікторія" марки Princess V 65.

Як тільки Сергій Шапран став засновником ТОВ "СП "АТАД К", 4 січня 2021 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна зареєструвала права власності на квартири та нежитлові приміщення, на які мали майнові права інвестори, за забудовником – ТОВ "СП "АТАД К", яке на той момент вже перебувало під повним контролем Сергія Шапрана.

Дізнавшись про це, інвестори звернулись до призначеного Сергієм Шапраном директора компанії Сергія Бровка по роз’яснення, наївно думаючи, що новий власник компанії просто не розібрався в ситуації. Надалі ця наївність, за їхніми словами, дорого їм коштувала.

"Я розказав, що я інвестор, і що ми вклали кошти. На що я почув, що "звісно, ми розберемось, що якщо є інвестори, ми все врахуємо, юристи працюють над вирішенням питання", – каже Віталій Пенц, директор агентства з нерухомості, один з ошуканих інвесторів.

Однак ніякого вирішення ситуації керівництво компанії-забудовника не пропонувало. Тому інвестори звернулись до антирейдерської комісії Міністерства юстиції України зі скаргами на рішення приватного нотаріуса Олени Сазонової зареєструвати майно інвесторів за забудовником.

"Державна реєстрація права власності на нерухомість, належну інвесторам, здійснювалася поспіхом до пізньої ночі, замість технічних паспортів, яких на той час іще не встигли виготовити, в державний реєстр нотаріус начебто "помилково" завантажила пусті аркуші паперу. З рішень Мін'юсту мені відомо, що це вже не перший випадок вчинення нотаріусом Сазоновою сумнівних реєстраційних дій, пов’язаних із захопленням майна", – пояснює Богдан Кучерина, адвокат інвесторів "Патріарх-Холу".

Дійсно, Міністерство юстиції України не раз скасовувало рішення нотаріуса Сазонової та блокувало їй доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Але, вочевидь, це її не зупинило.

9 лютого 2021 року під головуванням заступниці міністра юстиції Марини Оніщук відбувся розгляд скарг всіх інвесторів. На зустрічі був присутній адвокат Сергія Шапрана – Теплюк Владислав Сергійович.

"Він на цьому засіданні казав, що вони начебто не знали, що існують інвестори, і просив комісію дати їм час розібратись", – розказує постраждалий інвестор.

Як каже Віталій Пенц, зі слів адвоката компанії-забудовника Владислава Теплюка він зробив висновок, що вони мають намір врегулювати з ними спір та спільно знайти юридичний механізм передачі інвесторам належних їм об’єктів нерухомості.

Повіривши цим словам, головуюча на засіданні заступниця міністра юстиції запропонувала відкласти розгляд скарги та надати час забудовнику на мирне врегулювання спору, а інвестори передали забудовнику список інвесторів, договори та квитанції. Після отримання цих документів директор ТОВ "СП "АТАД К" Сергій Бровко запевняв кожного дня, що "юристи працюють над вирішенням питання", стверджує Віталій Пенц.

Але через чотири дні після того засідання замість оформлення власності за інвесторами ТОВ "СП "АТАД К" продало квартири та нежитлові об’єкти, на які інвестори мають майнові права, на користь ТОВ "Глобал Ентерпрайзіс" за ціною, в десятки разів нижчою за ринкову. Як не дивно, кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії був той самий Сергій Шапран. Ще через 5 днів, 18 лютого, ТОВ "Глобал Ентерпрайзіс" передало право власності на об’єкти, належні інвесторам, на користь ТОВ "Веб-дизайн енд софт солюшнз", яке також належить Сергію Шапрану. За оцінкою адвоката Богдана Кучерини, переоформлення права власності на спірні об’єкти декілька разів – це спосіб таким чином ускладнити інвесторам можливість захистити своє право на них.

"Ми вважаємо, що відбулось рейдерське захоплення. Поки директор компанії Бровко та їхній адвокат вводили інвесторів в оману обіцянками, що "ми все вирішимо", ТОВ "СП "АТАД К" просто перепродало нерухомість, яка має належати нам за інвестиційними договорами", – підкреслив інвестор Віталій Пенц.

Зрозумівши, що їх "кидають", інвестори терміново звернулись до Голосіївського районного суду міста Києва, де їм вдалось домогтись арешту всіх спірних квартир та нежитлових приміщень на час розгляду позовів. Але радіти було зарано: розгляд справи в суді став дуже затягуватись як з об’єктивних причин, так і в результаті дій Сергія Шапрана.

ТОВ "СП "АТАД К" було перереєстровано на нову адресу в Дніпропетровській області, після чого розпочався штучний спір. Його суть полягала в тому, що компанії, на які було перереєстровано ТОВ "СП "АТАД К", подали до суду на ТОВ "СП "АТАД К" з вимогою скасувати низку документів, підписаних Оксаною Ксенофонтовою в період, коли вона була директором компанії. На час вирішення спору між компаніями, підконтрольними Шапрану, Голосіївський райсуд зупинив провадження щодо позову інвесторів до вирішення штучного спору в Дніпрі. Його Шапран в результаті програв, але, як підозрюють інвестори, мети перемогти і не було. Справжня мета, на їхню думку, була в тому, аби розгляд реальної справи з інвесторами був затягнутий: справа не розглядалась півтора року.

З квітня 2024 року провадження по справах у Голосіївському районному суді було відновлене, однак у зв’язку з виходом на пенсію колишньої голови суду Чередніченко Наталії Петрівни, яка до цього розглядала справи, вони були перерозподілені між різними суддями, і їх розгляд почався спочатку. Адвокати Сергія Шапрана продовжують затягувати процес шляхом подання різноманітних клопотань про відкладення. Крім того, шалене навантаження на суддів Голосіївського районного суду міста Києва, зумовлене великою кількістю справ та недостатньою кількістю суддів, призводить до того, що засідання відбуваються раз на 3-4 місяці, а то і раз на пів року. На цей момент розгляд справ триває вже майже чотири роки.

"Фактично я, заплативши свої гроші ще в 2017 році, досі не маю нічого, процедура триває вже сім років. Йде якесь затягування часу, і нічого не відбувається. Я все ж таки сподіваюсь, що в судовій системі є хоч якась зміна і реформа, і що суддя справедливо вирішить, хто реально є власником, – каже Дмитро Сніцарук, військовослужбовець Національної гвардії України. – Але поки складається так, що одним можна грабувати, рейдерити і брати участь у якихось схематозах, а іншим доводиться йти на передову і захищати інтереси всіх інших, як в моєму випадку. За що я борюсь? Щоб потім хтось міг просто прийти і забрати мої кошти й майно собі? Є надія, що моя країна захистить своїх громадян, у яких сталась така ситуація".

Військовослужбовець Національної гвардії України Дмитро Сніцарук – один із постраждалих інвесторів ЖК « Патріарх-Хол». Джерело: з особистого архіву Дмитра Сніцарука

Загалом інвестори разом заплатили ТОВ "СП "АТАД К" десятки мільйонів гривень. Хтось інвестував у своє майбутнє житло, а хтось намагався придбати приміщення для ведення бізнесу.

"Справа просувається дуже повільно через недосконалість і, вірогідно, корумпованість судової системи. Три роки розглядати один позов! Там вже судді почали хворіти і виходити на пенсію", – скаржиться Віталій Пенц.

Інвестори до останнього сподівалися, що коли закінчаться "розбірки" між Сергієм Шапраном та Оксаною Ксенофонтовою, заручником яких вони фактично стали, Сергій Шапран все-таки вирішить справедливо питання з ними, однак, як виявилося, марно.

Враховуючи, що компанія-забудовник робить все, аби інвестори не отримали своє майно, в лютому 2024 року вони були вимушені подати спільну заяву в поліцію з вимогою відкрити кримінальне провадження за вчинення Сергієм Шапраном у змові з іншими особами злочину, передбаченого частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України – шахрайства, вчиненого в особливо великих розмірах організованою групою осіб.

"Нас просто ошукали. Ми повністю офіційно по банку розрахувались за нежитлове приміщення, отримали від забудовника документ про повний розрахунок, а в результаті наше приміщення зареєстрували за іншою особою і перепродали його", – зауважує інвесторка Ольга Олійник.

Але і тут все сталось, м’яко кажучи, нелегко: слідчі не хотіли реєструвати кримінальне провадження. Домогтися цього вдалося лише після оскарження бездіяльності слідчих через Шевченківський районний суд міста Києва, який зобов’язав поліцію відкрити та розслідувати вказане кримінальне провадження.

Однак слідство по ньому відбувається так само повільно: за чотири місяці ніяких процесуальних дій з потерпілими поліція не вчиняє – на допити не викликає, статусу потерпілих не надає. Інвестори припускають, що Сергій Шапран може здійснювати вплив і на поліцію.

"Ви знаєте, що в нашій країні, на жаль, за гроші можна вирішувати будь-які питання, зокрема і з правоохоронними органами. А грошей у таких, як Сергій Шапран, достатньо. Ніякої кримінальної відповідальності він не поніс за жодну свою справу, а цих справ, як нам відомо, у нього більш ніж достатньо", – каже інвестор Віталій Пенц.

Поки тривають суди та розслідується кримінальне провадження, інвестори побоюються, що Сергій Шапран може вдатись до створення нових перепон на шляху до отримання права власності на належну їм нерухомість. Для цього він вже зробив чимало. Наприклад, як бенефіціар ТОВ "СП "АТАД К" він домігся через суд скасування розпорядження Голосіївської РДА про присвоєння "Патріарх-Холу" поштової адреси вулиця Саксаганського, 80, бо саме ця адреса фігурує у договорах купівлі-продажу майнових прав, що належать інвесторам.

У будь-якому разі потерпілі сподіваються на чесність суду, який у результаті все-таки розплутає той юридичний клубок, який заплутала компанія-забудовник, аби заволодіти чужим майном. І тим самим доведе, що в Україні можна захистити свої інвестиції від шахраїв.