"Поверну сина за будь-яку ціну!" Історія киянина, у якого відібрали дитину

Звернутися до нашої редакції киянина Костянтина Прокопенка змусив відчай. Він боїться, що може ніколи більше не побачити свого маленького сина. За словами чоловіка, у нього малюка просто вкрали. Причому зробила це колишня дружина - не без допомоги чиновників зі Служби з захисту прав дітей одного з київських районів.

Подробиці шокуючої історії про те, як у нашій країні можна позбавити людину батьківських прав без її відома, а після - просто вивезти її дитину до іншої країни, а також про те, як бореться за сина батько, який нині проходить найбільше випробування свого життя, Костянтин Прокопенко розповівOBOZREVATEL.

Про те, що він більше не батько для свого 5-річного Ромчика, Костянтин Прокопенко дізнався взимку 2018 року, коли вся країна шумно і весело готувалася до затяжних новорічних свят. Він, як робив це багато разів до того, зателефонував колишній дружині, щоб домовитися, коли і як зможе забрати сина на зимові канікули - і був шокований відповіддю: екс-дружина емігрувала до Німеччини, прихопивши з собою дитину, вийшла там заміж - і викреслила колишнього чоловіка зі свого життя. А головне - з життя малюка.

Далі - більше. Коли Костянтин почав розбиратися, як колишній дружині взагалі вдалося вивезти сина за межі України без його письмового дозволу - виявилося, що він вже два роки к в очах закону є для свого рідного сина чужою людиною.

- Як з'ясувалося, моя колишня дружина, Олена Янке, позбавила мене батьківських прав ще у 2016 році. Зробила вона це без мого відома, підробивши документи за допомогою Служби у справах дітей та вступивши у злочинну змову з чиновниками з Подільського району міста Києва.

Читайте: З Донбасу Україною плодитиметься ненависть. Але ми в змозі цьому запобігти - Олена Степова

У людей, які відібрали у мене сина, є конкретні імена і прізвища. Це Віктор Смирнов, заступник голови Подільської РДА, який відповідає за роботу Служби у справах дітей в цьому районі, це начальник Служби у справах дітей в Подільському районі Вікторія Маринченко, головний спеціаліст цієї служби Юлія Гуревич і суддя Подільського районного суду міста Києва Валентина Декаленко.

І у мене є безліч доказів того, що зроблено це було навмисно. Про це свідчать, зокрема, документи з підписами цих людей, які суперечать один одному.

Саме ці люди допомогли моїй колишній дружині без мого відома через суд позбавити мене батьківських прав - у зв'язку з тим, що я нібито абсолютно не цікавлюся життям дитини, не беру участі у її вихованні, не допомагаю матеріально.

Хоча Рома - це найголовніше, що є у моєму житті. І аж до моменту, коли колишня дружина фактично вкрала його у мене і вивезла за кордон, я робив все для того, щоб у нього було все необхідне і щоб мій малюк був щасливий.

Після розлучення відносини Костянтина і Олени складалися не дуже добре. Чоловік запевняє: відразу після розірвання шлюбу колишня дружина почала його шантажувати можливістю бачитися з сином - на той момент малюкові було трохи більше року.

Читайте: Коли у бліндажі звучить "Доставка піци", хлопці офігівають - екс-партизан з Донецька

- Розлучилися ми у 2014 році. Ще перед розлученням вона почала на мене тиснути, вимагати подарувати їй квартиру на Подолі, де ми всі троє були прописані. Погрожувала, якщо не зроблю цього - не дасть мені спілкуватися з сином.

Я Ромку люблю шалено, тому погодився, оформив договір дарування і з'їхав, залишивши їх жити у квартирі. Собі я тоді почав будувати будинок під Києвом.

Спочатку я колишній дружині запропонував такий варіант: вона живе з Ромкою в нашій квартирі, я плачу їй середньокиївську зарплату (тоді це було тисяч 8 гривень) - а взамін отримую можливість забирати сина через день до себе.

Якийсь час так і було. Але потім вона забрала Рому, здала квартиру - і поїхала до мами в Херсон. З того моменту я малого бачив рідше. Десь раз на два місяці забирав його до себе днів на 10-14. Але через день писав Олені в Вайбері, питав, як Рома. Крім цього, їздив разом з новою цивільною дружиною відвідувати сина в Херсоні.

Колишня дружина тоді чомусь робила все можливе, щоб не допустити мене до дитсадка. Коли я пропонував забрати Рому прямо з групи, вона категорично забороняла це робити, забирала його сама, приводила у двір до тещі - і звідти вже його дозволялося забрати мені. Це потім мені стали зрозумілі причини такої поведінки - вимагаючи позбавити мене батьківських прав, Олена в якості одного з "доказів" того, що я - нікчемний батько, наводила якраз довідку з дитсадка, де вказано, що там мене ніхто жодного разу не бачив .

Але я ж спочатку про це не підозрював. І просто погоджувався з усіма її умовами. Кожен приїзд до сина супроводжувався скандалами. Тож я намагався ні в чому не сперечатися з колишньою дружиною - боявся, що інакше вона взагалі не дасть мені бачитися з Ромчиком.

На аліменти вона не подавала. Та їй і не треба було цього робити. Тому що я вважав і вважаю своїм обов'язком забезпечувати сина. Що і робив. Хоча, як з'ясувалося, останні півтора року я юридично був йому ніким!

Читайте: "Дожить бы до мира, да вряд ли смогу" - бабушка из Донецка

Коли мова заходить про обставини, за яких Костянтин втратив право називати себе батьком свого ж сина, його голос починає зрадницьки тремтіти. Відчувається, наскільки глибоку рану нанесла жінка, яку він колись любив.

Костянтин гортає фото в своєму телефоні. На більшості знімків - усміхнений чарівний малюк. Ось він з новою іграшкою. Ось - в басейні. Ось - грає в футбол. А ось - заливисто регоче, лежачи на траві. На багатьох знімках поряд з ним тато.

"Ось це фото зроблено 12 жовтня 2016 року, я тоді до Ромки в Херсон приїжджав... А 21 жовтня, як виявилося, колишня дружина подала позов про те, що мене необхідно позбавити батьківських прав... А ось 6 січня 2017-го Рома вже у мене у київському будинку, ми разом проводили різдвяні свята. На той момент я, як з'ясувалося пізніше, вже місяць як був не тато йому. Коли дізнався про це все - це був такий удар, що я вам передати не можу. Чесно, жити не хотілося. Різні думки нехороші були", - зітхає чоловік.

У своїй позовній заяві про позбавлення Костянтина Прокопенка батьківських прав Олена Янке вказала: після розлучення колишній чоловік зібрав речі, вийшов з квартири - і зник у невідомому напрямку. З того моменту, як запевнила позивачка, ні вона, ні дитина колишнього чоловіка і батька не бачили, нічого про нього не знали. А сам він життям сина не цікавився, ні матеріально, ні морально в його вихованні участі не брав.

Як доказ своїх слів жінка надала довідки з херсонського дитсадка, в який ходив маленький Рома, з херсонської ж лікарні, де він перебував на обліку, а також рішення Комісії з питань захисту прав дитини Подільської РДА, яка нібито впевнилася у справедливості претензій позивачки і у тому, що Костянтин Прокопенко дійсно самоусунувся від виховання дитини - і тому рекомендувала таки позбавити його батьківських прав.

Цікавий нюанс: на підтвердження факту, що мати свої обов'язки виконує у повній мірі і має всі можливості для того, щоб самостійно виховувати сина, члени комісії надають акт огляду квартири на Подолі.

Той факт, що 5-річний хлопчик з київської квартири щодня ходить в херсонський садок, не збентежив ні членів комісії, які ставили свої підписи під згаданими документами, ні суддю, яка на підставі подібних "доказів" 5 грудня 2016 року ухвалила рішення щодо позбавлення Костянтина Прокопенко батьківських прав.

- Що цікаво: комісія з питання позбавлення мене батьківських прав, яка проходила, як і суд, без мого відома, відбулася за годину до засідання суду, де мене цих самих батьківських прав позбавили.

Для мене абсолютно очевидно, що колишня дружина або з суддею домовилася, а суддя вже - зі службою і адміністрацією, або у неї договорняки були з адміністрацією, а там вже все порішали зі службою і суддею.

Підозрюю, розрахуватися колишня дружина планувала моєї ж квартирою, яку я їй свого часу подарував за можливість бачити сина. Саме тому ми зараз подали позов до суду про те, щоб визнати договір дарування недійсним. І поки він розглядається, квартира "заморожена", її не можна ні продати, ні передарувати, нічого.

Коли я дізнався про те, що мене без мого відома позбавили батьківських прав, що я, виявляється, зник у невідомому напрямку, що колишня дружина не уявляла, де я перебуваю і що я жодного разу не бачився з моменту розлучення з сином - я отетерів. Справа у тому, що я працюю у сфері шоу-бізнесу, на телебаченні 12 років працюю, займаюся зйомками телепроектів. Ромку знає половина українського шоу-бізу! Є фотографії, де Рома зі мною на концертах, з Юрієм Фальосою, з Юлією Войс, з Кариною Плай - з безліччю медійних людей!

Читайте: Мені не потрібна помста, мені потрібна правда - батько загиблої в Берегові поліцейської

У мене є купа свідків, мільярд фото і відео, 90% мого айфона на 128 гігів забито малим! У мене купа доказів того, що я сина не залишав. Документи з печатками, чеки про покупку різних речей синові, чеки з лікарні київської, куди я його водив до логопеда...

Справа у тому, що Рома у свої 5 років погано розмовляє, з ним треба було постійно займатися, тому в кожен його приїзд я водив його до лікарів-логопедів. І, як я розумію (і як це підтверджують фахівці), вона там, у Херсоні, нічого цього не робила. Велику частину часу дитина проводила з її матір'ю, моєю тещею. У мами було багато своїх справ.

У мене є листування у Вайбері, де я через день запитую про сина. Він так часто, наскільки було можливо, проводить час у мене вдома. Є свідки, які регулярно бачили нас у наших з Ромкою улюблених місцях відпочинку як у Києві, так і у Херсоні... І все це я надав суду.

Востаннє Рому Костянтин бачив в жовтні 2017-го. Того разу колишня дружина дозволила йому забрати малюка на десять днів з Херсона до Києва. Назад до матері сина Костянтин відвіз 22 жовтня. А вже 31-го Олена зібрала речі, сіла у літак в "Жулянах" і вилетіла до Німеччини.

І аж до новорічних свят, коли жахливий обман розкрився, вона продовжувала брехати колишньому чоловікові, відповідаючи на його запитання про сина.

- Коли все з'ясувалося, вона зізналася у листуванні в Вайбері: так, нехай я поступила підло - але я дуже хотіла жити в Німеччині, там набагато краще. Ось так ось вона вважає. І на її думку, це її бажання - достатній привід, щоб вкрасти у мене дитину.

Моя колишня дружина - жадібне створіння! Тому вона шантажувала мене, щоб отримати квартиру на Подолі. Тому вона погодилася брати у мене гроші за можливість бачити сина. Тому вони з тещею розповідали маленькому хлопчикові, що тато у нього - поганий, бо "відібрав у мами будинок" (який я почав будувати вже після розлучення). Тому зараз вона вирушила до Німеччини, отримує там допомогу на дитину та ще й збирається за німецькими законами вимагати з мене аліменти!

При цьому вона з лютого-місяця заблокувала мене де тільки могла - і не дає мені не те що побачитися, але і поговорити з сином. Я не зміг його навіть з Днем народження привітати - вперше за всі п'ять років його життя...

Через суд Костянтину Прокопенко вдалося домогтися скасування рішення про позбавлення його батьківських прав. Він зміг довести, що про намір екс-дружини відібрати у нього права на сина він не знав, а значить, не міг ні захиститися, ні оскаржити його у відведені законом 10 днів після оголошення вироку.

- Коли ми з'ясували, як моя дружина за допомогою чиновників підробила документи і потайки позбавила через суд мене батьківських прав, Подільська служба у справах дітей сама ініціювала ще одну комісію, хоча вона не має права цього робити без мого звернення або звернення моєї колишньої дружини.

Але їм треба якось позбутися загрози кримінальної відповідальності. Тому що варіантів всього два: або мала місце підробка документів, або службова недбалість. В обох випадках передбачена кримінальна відповідальність.

І коли ми з адвокатом їм пояснили, що та як, вони за власною ініціативою провели цю комісію - і пишуть тепер у її рішенні, що позбавляти мене батьківських прав недоцільно. Вони бояться. Тому що їм усім світять реальні строки.

Зараз позов моєї колишньої дружини продовжує розглядатися по суті. Я тут особливо не переживаю. Тому що у неї доказів як не було, так і немає. У мене ж їх - вагон і маленький візок.

І ми подали зустрічний позов про те, щоб повернути дитину в Україні відповідно до Конвенції про права дитини. Крім того, написали звернення до Мінюсту. Але там не роблять жодних кроків по поверненню дитини за місцем проживання, оскільки моя колишня дружина незаконно зараз з нею перебуває в Німеччині. Від мене Олена не отримувала ніяких доручень. Я його батько. І я дозволу на вивезених свого сина з України не давав і ніколи не дам.

Читайте: "Ми обійшли ФСБ": волонтер про зустріч з Патріархом і про те, коли Україна отримає помісну церкву

Костянтин налаштований рішуче. Запевняє: якщо знадобиться, не зупиниться перед тим, щоб домагатися кримінальної відповідальності для колишньої дружини. "Вона підробила документи, ввела суд в оману, в результаті чого перетнула кордон. А це - реальний строк", - говорить він.

Але найголовніше - чоловік має намір взагалі відібрати сина у колишньої дружини.

- Я хочу забрати сина і сам його виховувати, сам його забезпечувати. Тому що я не впевнений, що з такою матір'ю він буде щасливий. Вона вже показала, що може використовувати дитину в власних цілях. І не зупиниться ні перед чим.

Якщо її крім грошей нічого не цікавить, як можна мого Ромку з нею залишати? Якби ви знали, який він добрий, хороший, милий хлопчик... Мені його шалено шкода. От серце розривається просто! Тому що я більше за все на світі люблю сина. І він мене теж любить...

Поки ж зусилля Костянтина з повернення малюка в Україну не увінчалися успіхом. Тримісячне листування з Мінюстом з приводу участі держави в цьому процесі зайшло у глухий кут. А на всі телефонні дзвінки і питання з приводу просування справи і результатів розгляду його заяви Костянтин чує: чим частіше будете дзвонити, тим довше ми будемо вашу заяву розглядати.

Подібна ситуація вкупі з тим, що Мінюст нині зайнятий просуванням на всіх рівнях законопроекту, який дозволить одному з батьків безперешкодно виїжджати за територію країни навіть без дозволу іншого, у Костянтина викликає тривогу.

- Якщо приймуть цей закон - ось так, як зі мною, буде відбуватися з тисячами. Не буде контролю. Це у мене нестандартна ситуація - дала хабар і вивезла. А скільки дітей продається таким чином за такою схемою? На органи і так далі? Ті ж інтернати - ну хто буде їх перевіряти? Хто їх буде шукати, тих дітей? Це ж реальна схема каналу торгівлі дітьми виходить! Не можна цього допустити - ні за що!