Пасажирка захопленого Кривошем автобуса про пережите: було страшно навіть шепотіти молитву

Розслідування
16,2 т.
Заручниця розповіла, що досі не може сісти у транспорт

Мешканка Луцька Оксана Ж., яка 21 липня разом з чоловіком стала заручницею терориста Максима Кривоша, призналась, що відчуває посттравматичний стрес.

Як розповіла жінка ВолиньPost, зараз вона знайшла психолога для себе та чоловіка і ще одного – для дитини. 9-річна донька того дня сиділа біля ікони і молилася за батьків.

"У транспорт досі сісти не можу. Не знаю, коли це мине. Навіть складно вийти просто у магазин, у людне місце, боюсь гучних звуків. Такі симптоми є, наприклад, і у мого брата, який вже тривалий час в АТО", – поділилася Оксана.

За словами жінки, вона звернула увагу на чоловіка, який згодом захопив автобус, ще на автостанції. Каже, сиділи з ним на сусідніх лавках.

Він був з трьома великими сумками, хоча в автобус із собою взяв лише дві. Оксана запевняє, що Кривош до останнього не знав, у який автобус сісти й обирав між двома, заглядаючи то в один, то в інший. Ймовірно, обрав той, де було більше пасажирів.

"Він нам казав, що навчався в духовній семінарії впродовж двох місяців, але не побачив там нічого духовного. Казав, що ненавидить всі релігії. Після таких слів було страшно навіть шепотіти молитву, тому я молилася лише в умі", – пригадала вона.

За словами Оксани, нині у соцмережах вона прочитала величезну кількість коментарів, які обурюють. Мовляв, як 13 людей не могли справитися із одним, коли він писав повідомлення, дзвонив чи відволікався.

"Людям, яких там не було, легко про це говорити. Знаєте, не у кожному автобусі є свій Джон Макклейн (герой серії фільмів "Міцний горішок", – ред.). Він (Максим Кривош, – ред.) все добре обдумував. Коли щось треба було зробити, підійти до вікна, щоб завісити його одягом, відкрити чи закрити люк чи ще щось, то він це просив робити людей. Сам він до вікон підходив тільки тоді, коли стріляв. Сидів він між двома людьми, плюс розумів, що є скло, шторка, інші моменти, які роблять можливість спрацювати снайперу складнішою. Біля нього недалеко лежала зброя і, як він нам казав, вибухівка. Зверху на тому, як потім виявилося, муляжі лежав пристрій, схожий чи то на старий кнопковий телефон, чи то на пульт. Час від часу він там щось натискав. У нього тремтіли руки. Декілька разів падала граната, ми не знали, чи вона справжня. Але коли ти бачиш, як вона падає і розумієш, що граната спрацьовує через 5 секунд, то все німіє. Ти не знаєш, що буде через ті 5 секунд", – підкреслила жінка.

Як повідомляв OBOZREVATEL: