Блог | "Палич". А на фото здається, що це – людина...

Коли дивишся на це фото з суду, згадується "Банальність зла" Ганни Арендт - та неспівставність масштабів злочинів із тими, хто їх вчиняв.

На свіжій пам'яті світу ще були гори трупів нацистських концтаборів – а навпроти Арендт сиділа звичайна людина. Не диявол, не психопат, який кидався на грати чи конвоїрів, – просто людина.

Я пам'ятаю, як Палич носився ночами по Ізоляції, відчиняв чоловічі камери та кричав "под нары, п*дарасы! с*сать!". Де це тепер? Де його крики, "юморок", розпухле від горілки обличчя – він схуднув кілограмів на 15-20, так що ми сьогодні – колишні полонені – дзвонили один одному цілий день та перепитували, чи це дійсно він.

Тихий голос, понурий погляд, "моя дружина зараз у СІЗО", "прошу тримати під вартою, бо життю загрожує небезпека"...

А ще він сказав, що Ізоляція – "плохое место". Де все те пекло, яке він створював нам ночами? Просто "людина"...

Із запобіжним заходом тримання під вартою без застави протягом 2 місяців. І перспективою на пожиттєве.