Блог | Останній варіант реформи СБУ – подарунок агресору під час війни?

Реформа СБУ виходить на фінішну пряму – парламент скоро має голосувати за новий закон. Але яким би прогресивним не називали депутати своє дітище, вони забувають згадати про всі ті "міни уповільненої дії", які в ньому приховані.

Сьогодні ці міни, може, не такі й помітні, та завтра можуть обернутися повним паралічем обороноздатності. От про це автори "забули" згадати навіть на засіданні парламентського комітету з питань нацбезпеки та оборони, де 16 червня розглядали проект до другого читання.

Хоча ніби всім очевидно: реформа СБУ має відбуватися виключно в інтересах країни, з урахуванням усіх загроз. Перш за все – це агресія з боку Росії. І давайте по-чесному – білоруський диктатор теж не викликає довіру.

Натомість наші нардепи пропонують ігнорувати потенційні загрози. Чи як мінімум легковажно ставляться до ризиків. Але згадайте хоча б навчання армії РФ на нашому кордоні у березні! На такі речі треба реагувати негайно, не витрачаючи час на організаційно-правові нюанси, які обов’язково спіткають спецслужбу в процесі реформи.

Звісно, народні депутати, подаючи реформу як копію західної моделі, прагнуть пристосувати СБУ до "стандарту" ЄС і НАТО. Але навряд чи існує в світі загальноприйнятий зразок діяльності спецслужби. Адже кожна країна має власні внутрішні та зовнішні виклики. Саме вони обумовлюють їхню специфіку діяльності. Чого побоюється Прибалтика, того ніколи не зрозуміють, наприклад, Нідерланди.

В української спецслужби вже є унікальний досвід боротьби в умовах гібридної війни з Росією. А саме цього, на думку багатьох експертів, бракує спецслужбам західних країн. То що ж вони можуть нам порадити?

Ба більше, СБУ з 2014 року постійно удосконалюється. І особливо – останні кілька років.

Тепер питання за депутатами, які мають прислухатися до фахівців, а не "вигадувати велосипед" за західним зразком.

Бо навіть у країнах Заходу, чиї території не окуповані, та де не існує прямої загрози вторгнення, не додумались би позбавити свою спецслужбу надважливих функцій. Слідство, військова контррозвідка, економіка – невже у цих сферах не буває злочинів, які шкодять всій державі?

От наприклад, у законопроекті "Про СБУ" передбачається, що вона може виконувати функцію досудового розслідування тільки до 1 січня 2023 року. А після цієї дати, навіть якщо це терористичний злочин, розслідувати його буде хтось інший. Цікаво хто?

На думку фахівців, за СБУ слід залишати слідство у справах, які стосуються нацбезпеки. Це було би логічно і правильно. Та і в європейській практиці є багато схожих прикладів.

Але ж наші законодавці так "вболівають" за економіку, що готові створювати запобіжник на запобіжнику, аби тільки позбавити спецслужбу можливості адекватно реагувати на такі посягання. Агенти впливу? Не чули про таких! Скуповування акцій на користь "дружніх" держав? Хіба таке буває?! Між тим, Росія робить реальні спроби дестабілізувати нашу економіку, впливати на критичну інфраструктуру.

Не менш цікава ідея – передати військову контррозвідку до Міноборони. Про якість виконання цього рішення (кадри, правову базу, готовність контррозвідників) навіть говорити немає сенсу. Але сам факт, що МОУ само в себе буде шукати шпигунів – м’яко кажучи, суперечить здоровому глузду.

Це тільки ті "міни", що лежать на поверхні законопроекту. Насправді ж їх значно більше. І змінювати Службу треба так, щоб потім не говорити, що "реформа провалилася".

Безпека – це та сфера, яка не терпить непродуманих експериментів. А значить, треба врахувати кожну дрібницю. Відсіяти непотрібне, але зберегти те, що створювалося роками і є життєздатним сьогодні.