Офіцер ВМС США: Росію може очолити націоналіст, а Україна – на правильному шляху

Протести в Білорусі відрізняються від українського Майдану тим, що не мають лідерів і не заявляють про орієнтацію на цінності західного світу. У Росії Майдан ще не дозрів, але рано чи пізно в країні до влади може прийти сильний націоналіст.

Росія зможе добудувати газопровід "Північний потік-2", але країни, які купуватимуть цей газ, потраплять під санкції США. У цій ситуації Німеччина має визначитися зі своєю позицією.

Таку думку в другій частині бліцінтерв'ю в ефірі телеканалу Obozrevatel TV висловив капітан першого рангу Військово-морських сил США у відставці, офіцер Гаррі Табах.

Першу частину бліцінтерв'ю читайте тут.

– Те, що відбувається в Білорусі, можна назвати Майданом? У Росії кажуть про "вірус Майдану". Нехай буде вірус, позитивний. Чи можемо ми говорити про те, що він якось перекинеться і в РФ? Може, з Ростова почнеться?

– Говорити можемо. Говорити – не робити. Я не знаю, я не фахівець у цій справі. Я можу сказати тільки те, що бачу Білорусь по-іншому. Я бачу Білорусь як суміш між Україною і Росією, між українцями і росіянами. Не в етнічному сенсі, а в ментальному.

Так, вони піднялися, так, вони страйкують. У них це дозріло. Але лідера у них не дозріло. Немає людини або групи людей, які могли б вийти на їхній Майдан і сказати: все, я вас поведу вперед.

Я не кажу, що у вас вони були якісь хороші чи ні. Я не втручаюся до вашої внутрішньої політики. Але вони у вас моментально з'явилися. У вас відразу чиновники і відомі люди зрозуміли: ми бачимо, звідки вітер дме, треба стрибати сюди. І вони вийшли на Майдан і сказали: "Кулю в лоб – так кулю в лоб".

А в них немає цієї людини, у них немає цієї групи людей. Так, вони сміливі в тому, що готові протестувати, готові, щоб їх били, але не б'ють цих. У них немає командира. І це схоже на Хабаровськ і на все інше. Де лідер, навколо якого вони там організовуються? Якісь є, але вони всі за кордоном. Ходять телеканалами – вашими, американськими – і кажуть, який білоруський народ гордий, який він сміливий.

Крім того, у вас на Майдані я бачив американські, європейські прапори. Це ж не означає, що ви зрадники. Ви говорите: ми хочемо бути в цьому світі. Ми хочемо бути в Південній Кореї, а не в Північній Кореї. Це не означає, що ви хочете бути американцями. Ви просто поважаєте ці цінності.

Але у білорусів таких прапорів немає. У них тільки біло-червоний. А де їхні союзники? З ким вони хочуть бути? Не зрозуміло. Вони просто Лукашенка хочуть повалити і залишитися так само, як і є? Сидіти і на тому стільці, і на тому стільці?

– Якщо послухати Тихановську, начебто так, зараз виходить так.

– Моя мама мені казала: ти не можеш залізти на ялинку і не подряпати одне місце. Ви вже вирішіть: або труси одягніть, або хрестик зніміть. Це так не працює.

– У Росії ми теж поки не бачимо лідера?

– У Росії був лідер, якого отруїли (Олексій Навальний, – Ред.). Я думаю, вони побоялися, що навколо нього створиться якийсь рух.

Я не передбачаю, я говорю про те, що було в історії. Коли люди втомлюються, зазвичай з'являється сильний націоналіст, і націоналісти приходять до влади. Так було в Туреччині, у Росії і в багатьох країнах. Іноді це не дуже добре.

– Але Навальний живий, з ним все добре.

– Він живий, але я не впевнений, що повернеться, чи зможе він... Ваш президент теж був дуже отруєний (Віктор Ющенко, – Ред.), і в нього здоров'я вже було підірвано. Це було видно по ньому. Я мав честь його бачити на заході з нагоди 65-річчя визволення "Освенцима" в Польщі. Коли всі президенти ще працювали, до вечора він був уже втомлений. Було зрозуміло, що його здоров'я підірвано.

Так ось, щодо незалежності. Якийсь наш міністр недавно заявив, що Майдан був даремно зроблений в Україні. Мовляв, толку ніякого від нього немає, нічого там не змінилося. Я вважаю, що це дурість – те, що він сказав. Це не американська цінність.

Я хочу подарувати вам на пам'ять два долари. Це рідкісна купюра у нас. Багато хто вважає, що вона приносить щастя. Чим вона відрізняється? На ній зображена картина, на якій наші батьки-засновники підписують Декларацію про незалежність.

Незалежність – це дуже дорога річ. Тому багато хто цінує цю купюру. У нас є така гра слів: freedom is not free. Незалежність – не безкоштовна, за неї треба платити дуже високу ціну. Ціну життями, ціну здоров'ям, ціну фінансами.

І відразу свобода і незалежність не приходять. Може, вона навіть ніколи не прийде. Ми миємося, чистимо зуби щоранку, хоча знаємо, що ввечері доведеться робити те ж саме. Так само за свободу і незалежність треба весь час боротися.

Ви бачите, що сьогодні в Америці ми продовжуємо за неї боротися. Гинуть поліцейські, військові, невинні цивільні люди. Тому що йде боротьба за свободу і незалежність, щоб її не забрали. Це річ дуже крихка.

Я хочу, щоб в Україні розуміли: так, у вас вона не відразу виходить, і може, займе ще якийсь час, але ви на правильному шляху. Я вірю, що українці йдуть у правильному напрямку. Зигзагами, два кроки вперед – крок назад, з проблемами. Але це скрізь так. І у нас було так само, і в Ізраїлі було так само, у Польщі. У всіх країнах, які до цього прийшли, так було. І вони продовжують боротися. Тому не можна говорити, що це було даремно.

Не можна говорити, що життя Небесної сотні або хлопців, які відбили російський нахрап танків саперними лопатками, були витрачені даремно. Це не правильно. За це ви платите і платитимете. І чим більше ви платите, тим воно вам дорожче, тим більше ви будете це берегти.

– Спасибі, Гаррі, не так за подарунок, як за ваші слова. Ще один важливий момент – щодо "Північного потоку-2". Таке враження, що ця труба морем вже лежить, тільки залишилося продовжити наверх – і все, готово. У Росії стоять біля вентиля і чекають: ну давайте! Штати хочуть створити коаліцію, щоб не допустити завершення будівництва. Це реально?

– Це реально, тому що санкції запроваджені. Я не знаю, яка країна піде проти американських санкцій і навіть європейських санкцій.

Але навіть якщо цю трубу добудують, навіть якщо росіяни зможуть це зробити своїми силами... Напевно, вони зможуть. Усі говорили, що вони міст у Крим не побудують. Побудували.

– Стоїть поки що.

– Так, стоїть поки що.

– Це український оптимізм.

– У нас у всіх таке бажання. Може, не дуже гарне, але якщо трапиться, плакати не будемо. Навіть якщо вони добудують, то президент Трамп ввів санкції не проти будівництва труби.

Навіть якщо газ піде по трубі, то ті, хто його купуватиме, потраплять під санкції. Тому я навіть не уявляю, який бізнес вони можуть із цим зробити.

– Виходить токсичний газ.

– Ти не можеш його купити, тому що, якщо ти купиш, Америка рве з тобою всі договори і говорить: ні, ми тобі не можемо диктувати і змушувати не купувати, але якщо ти купуєш у поганого хлопчиська, то я з тобою більше не матиму торговельних відносин.

– Але ж ми бачимо, як вчиняє Німеччина.

– А Німеччина потрапила в таку ситуацію, де їм треба вирішити: вони хочуть бути героями, чи вони хочуть займатися найдавнішою професією у світі, не включаючи журналістику.

Також сьогодні газ і нафта вже не мають тієї цінності, яку вони мали тоді, коли почали будувати. Трамп збільшує видобуток нафти на Алясці і сланцевого газу. Тому він дешевшає. А Байден каже, що, якщо він прийде до влади, то він скасує це. Ми знову не зможемо добувати сланцевий газ, наш нафтовидобуток на Алясці закриється. І нафта піде вгору.

Тому всі українці, які за Байдена, – подумайте ще раз. Це не на вашу користь.

– Ви знаєте, мені так не подобається, коли українці кажуть, хто і де буде кращим президентом. Нам би зі своїм розібратися.

– На жаль, світ так влаштований, що Америка впливає на всі країни – в економічному, політичному, військовому сенсі.