Нервова поїздка в Кабул і віскі на удачу: NYT описала, як Україна вела переговори з талібами і врятувала 96 афганців
Співробітники Головного управління розвідки Міноборони України днями провели ще одну успішну евакуацію громадян із афганської столиці Кабула, яка отримала чергове визнання від міжнародної спільноти. Над нею також працювали українські дипломати й представники низки інших держав. Всі вони доклали зусиль до проведення найскладніших переговорів із "Талібаном" і через кілька днів змогли безпечно вивезти з Афганістану 96 українців та іноземців.
Для українських спецпризначенців ця місія була новою в Ісламській Республіці, але стала першою самостійною після того, як її покинули американські війська. Про те, як Україна вела переговори з бойовиками і врятувала людей, пише The New York Times.
Підготовка до "невідомості" й віскі на удачу
16 вересня журналісти видання побували на базі, звідки співробітники української військової розвідки, відомої як ГУРівці, готувалися "відправитися у невідомість" – вилетіти в Кабул для евакуації майже ста осіб. Йшлося про громадян України, членів їхніх сімей, а також іноземців, які відносяться до групи підвищеного ризику.
"Українські спецпризначенців проводили аналогічні рятувальні операції з моменту захоплення Кабула талібами в середині серпня. Однак ця стала першою після відходу військ США, внаслідок чого "Талібан" отримав повний контроль над країною", – акцентували автори матеріалу.
Перед посадкою у літак старший офіцер повідомив начальнику ГУР, генералу Кирилу Буданову про дані талібами гарантії. Ті пообіцяли, що український літак може приземлитися в міжнародному аеропорту афганської столиці й залишатися там без перешкод. Як тільки евакуйовані сядуть на борт, авіасудно благополучно полетить. Бойовики запевнили, що весь процес займе всього кілька годин.
"Ви їм вірите?" – процитували журналісти реакцію Буданова.
Вони додали, що перед від'їздом до Афганістану елітна команда українських солдатів зібралася в коло біля аеропорту й передала пляшку віскі. Таким був їхній ритуал, щоб заспокоїти нерви.
Погрози талібів і місія на межі зриву
За словами співробітників української розвідки, ця операція мала проблеми з самого початку. Як тільки літак приземлився в Кабулі, офіційні особи "Талібану" заявили, що не допустять евакуйованих на борт без письмового звернення українського уряду в "Ісламський Емірат Афганістан".
"Це може бути витлумачено як акт визнання їхнього уряду, що ми категорично відмовляємося робити", – сказав начальник ГУР.
Літак повернувся у Київ, а 19 вересня знову полетів до Кабула. Він перебував там, поки наземна команда і українські офіційні особи вели напружені переговори з групою офіційних осіб "Талібану", що постійно змінювалися і кожен із яких заявляв про свою відповідальність.
"Найбільша складність полягала у відсутності ієрархічної влади. Кожен, у кого є якийсь значок, впевнений, що знає, що краще. На усунення кожної такої проблеми йшло так багато часу", – розповів на умовах анонімності один із українських офіцерів, які брали участь в операції.
За його словами, навіть незначні розбіжності погрожували зірвати всю місію. Наприклад, українці склали роздрукований список імен евакуйованих, в якому кожна сім'я була виділена іншим кольором. Але "Талібан" відмовився прийняти його, несподівано зажадавши, щоб все було надруковано чорно-білим.
Рятувальна місія ледь не зірвалася ввечері 22 вересня. Співробітники служби безпеки аеропорту заявили, що український літак має злетіти вже через 30 хвилин без евакуйованих. Інакше преставники "Талібану" погрожували в примусовому порядку відібрати авіасудно.
"Офіційні особи України не розповіли подробиць про те, як саме вони вийшли з глухого кута, але послалися на допомогу Туреччини, Пакистану й Катару. Білосніжний літак із евакуйованими через кілька днів приземлився під темним небом у Києві. Першими вийшли троє молодших братів і сестер, дві дівчинки і хлопчик. Співробітники Червоного Хреста чекали всіх в закритому терміналі міжнародного аеропорту "Бориспіль" із чаєм і ковдрами, щоб захистити людей від незвичайного холоду. Деякі з евакуйованих були громадянами України, але в основному це афганці, які навчалися або працювали в країні, багато хто й уявити собі не міг, що опиниться в такому місці", – розповіли журналісти.
Заслужений успіх і плани на майбутнє
Загалом на операцію знадобилося сім днів, дві поїздки в Кабул і гострі переговори "з новачками і нервовими офіційними особами "Талібану", перш ніж українська команда повернулася додому.
"Вони взяли з собою 96 змучених афганців, зокрема групу студентів із університету, що спонсорується Ватиканом. І трирічного хлопчика, який був поранений внаслідок терористичної атаки минулого місяця біля воріт абатства в кабульському аеропорту. Для української сторони це був прискорений курс боротьби з урядом "Талібану", які борються з внутрішніми розбіжностями, бюрократичним хаосом і ледь контрольованою схильністю до насильства", – пише NYT.
Водночас для 96 евакуйованих людей, які вітряної осінньої ночі 23 вересня вийшли з літака в столиці України Києві, цей рейс став "несподіваним рятівним кругом". Адже багато з них, як зізналися афганці, втратили будь-яку надію на втечу.
"Я чекала евакуації півтора місяця, але моя сім'я і я так і не змогли виїхати... Спочатку Україна, потім Бог почув наші молитви", – сказала 38-річна Харімі, яка приїхала до Києва з шістьма рідними, зокрема дітьми.
New York Times у своєму матеріалі назвало евакуйованих афганців тільки за іменем, щоб захистити їхні дані.
Водночас журналісти не перестають підкреслювати відважність українських спецпризначенців. І загалом України, яка стала однією з небагатьох країн, що висловили готовність "наражати на небезпеку свої літаки і населення, щоб продовжити евакуацію і не залишити тисячі афганців під загрозою життя".
"Придивіться до України, маленької, загартованої країни після багатьох років війни з підтримуваними Росією бойовиками... Після падіння Кабула українські військові літаки-гіганти ІЛ одними з перших прилетіли, щоб допомогти з евакуацією. У якийсь момент група українських співробітників ГУР вийшла зі служби безпеки аеропорту й, стріляючи в повітря, розчистила дорогу для кількох автобусів, що везуть журналістів у безпечне місце", – пише NYT про сміливість українських ГУРівців.
Генерал Кирило Буданов, який у свої 35 років провів п'яту частину життя на війні, в основному в тилу ворога як офіцер розвідки, на це відповів: "Не дивлячись на те, що американці пішли, українська місія триває. Більшість західних країн, на мій погляд, нічого не зроблять, якщо це буде небезпечно. Ми ведемо війну сім років, тому наше розуміння того, що небезпечно, трохи відрізняється".
Відомо, що близько двох десятків людей із початкового українського списку евакуйованих залишилися в Афганістані, в основному тому, що в них не було дійсних проїзних документів, коли вони з'явилися в аеропорту. Загалом Україна евакуювала понад 700 осіб, зокрема журналістів з Wall Street Journal, Stars and Stripes і USA Today.
Керівництво ГУР та інші високопоставлені українські офіційні особи планують вивчити місію і визначити, як зробити подальшу поїздку в Кабул більш гладкою.
"Поки Кирило Буданов сказав, що він щасливий, що його люди в безпеці вдома. У четвер ввечері в аеропорту, після передачі афганських біженців співробітникам імміграційної служби, генерал знову зібрав свою команду, витягнув пляшку Jack Daniels і роздав її спецпризначенцям", – підсумували журналісти New York Times.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше українські розвідники показали ексклюзивне відео евакуації громадян зі Кабула. Спецпризначенці ГУР стали єдиними серед членів евакуаційних місій інших країн, хто тоді входив у захоплене "Талібаном" місто, щоб провести людей на територію міжнародного аеропорту.