Міноборони потрапило в скандал із закупівлею небезпечних мінометів за завищеною ціною

Міністерство оборони України потрапило в скандал із закупівлею мінометів для української армії. Зараз відомство має намір закуповувати озброєння, до якості і ціни якого виникає маса питань. Про це йдеться в розслідуванні, опублікованому на сайті "Хвиля".

Як повідомляє автор статті, процедури підписання контрактів по Держоборонзамовленню на 2020 й рік МОУ почало проводити за 4 місяці до закінчення 2019 року. Серед іншого, закуповувати мали і міномети - після того, як скандальні "Молоти", використання яких призвело до загибелі кількох військовослужбовців, були виведені зі штату.

"Всі пам'ятають історію з мінометами "Молот" виробництва державного заводу "Маяк". На превеликий жаль, використання "Молотів" у військах супроводжувалося загибеллю кількох артилерійських розрахунків. Що послужило причиною – неякісні (старі) боєприпаси, невикористання солдатами запобіжників від подвійного заряджання чи дефекти самих мінометів – все ще встановлює прокуратура. На час розслідування Генштаб вирішив вивести "Молоти" зі штату – і військовим цілком об'єктивно знадобилися нові міномети. У Держоборонзамовленні на цей рік була запланована закупівля 140 мінометів такого калібру", - пише автор статті.

Однією з найбільш якісних моделей цієї зброї, за словами автора, вважаються радянські міномети 2Б11. Однак їх у достатній кількості не знайшлося ні в Україні, ні за кордоном. У той же час, цього року випробування проходять відразу 3 вітчизняних міномети калібру 120 мм – "Бучарда" приватного підприємства "Старокраматорський машинобудівний завод", "МП-120" "Української бронетехніки" і той же "Молот" державного "Укроборонпрому", але вже доопрацьований і покращений. Ціна мінометів українського виробництва – від 500 до 600 тисяч гривень за одиницю.

"Згідно з постановою Кабміну №345 від 25 лютого 2015 року, силові відомства можуть закуповувати техніку вже після відомчих, а не державних випробувань. Але пам'ятаючи про вибухи мінометів, Генштаб і Міноборони підходять до випробувань з усією строгістю – від виробників мінометів вимагають пройти повний цикл державних випробувань, не дозволяючи обмежуватися більш простими і короткими відомчими випробуваннями. Випробування розтягуються на місяці – кожен міномет повинен вистріляти тисячі 120 мм мін у різних режимах скорострільності, за різних потужностей зарядів і кутів нахилу", - сказано в статті.

При цьому, як пояснює автор, 345-ту постанова Кабміну регламентує спрощений порядок закупівлі військової техніки з-за кордону. Він також цитує фрагмент постанови: "Зразок військової техніки іноземного виробництва повинен перебувати на озброєнні (в експлуатації) в армії країни-виробника або поставлятися на експорт для потреб оборони інших країн".

"І ось тут міністр оборони Андрій Таран і його профільний заступник Олександр Миронюк знаходять дуже зручну шпаринку. Пару місяців тому керівництво Міноборони збирає нараду з дуже простим порядком денним: вітчизняні виробники не встигають завершити випробування, а міномети потрібні, так що давайте купимо імпортні. Питання від Генштабу: нехай так, ми не проти, а які? Міноборони: облазили весь світ, можемо поставити тільки міномет ЕМ-120 болгарського виробництва", - пише автор статті.

За його словами, міномет ЕМ-120 належить болгарській торговій компанії "EMCO". Власник цієї компанії Еміліян Гебра свого часу, як повідомляли ЗМІ, став жертвою невдалої спроби отруєння, здійсненої російськими спецслужбами. Для цього нібито використовувалася отрута, яка за дією нагадує "Новачок".

"Не маючи власної виробничої бази, особливо по складному виробництву стволів, "EMCO" проводить ремонт і передпродажну підготовку старої техніки, в тому числі і 120 мм мінометів. Уже кілька років болгарська фірма намагається продати на експорт залишки цих мінометів – і все було б марно, якби не заступник міністра оборони України Олександр Миронюк, що відгукнувся на допомогу. Він до призначення довгий час займався торгівлю з Болгарією в державному спецекспортері "Прогрес", - сказано в статті.

При цьому, як стверджує автор матеріалу, міномет ЕМ-120 не стоїть на озброєнні в Болгарії - і в МОУ про це нібито точно знали. Крім того, в Міноборони не отримали підтверджень щодо постачання цих мінометів в інші країни, не переймалися проведенням необхідних державних випробувань, які слід було б провести в випадку з такою травмоебезпечною технікою - і включили до специфікації держоборонзамовлення нікому раніше невідомий ЕМ-120.

12 серпня Міністерство оборони України провело переговорну процедуру по вказаних мінометах. Підприємства, які пропонували інші, відмінні від ЕМ-120 міномети, до процедури просто не допустили.

"І ось тут ще цікавіше – ЕМ-120 були запропоновані двома державними спецімпортерами "Укроборонпрому": "Укрінмаш" запропонував ЕМ-210 по 773 тисяч гривень (з урахуванням 3% комісії спецімпортера, іноземний постачальник дав їм пропозицію по 23,5 тисячі євро), а "Укрспецекспорт" запропонував такий самий міномет по 931 тис. грн (тобто вже інший іноземний постачальник запропонував цей міномет по 28 тисяч євро). Нагадаю, що українські міномети можуть бути поставлені в армію по 500-600 тисяч гривень (15,5-18,5 тисяч євро)", – пише автор статті.

За його даними, суть схеми полягає в тому, що на переговори виходить дві компанії, імітується конкуренція, виграє менша пропозицію, а потім один з іноземних постачальників (не болгарський виробник, адже безпосередньо болгарам заборонено працювати з Україною) з якихось причин відмовляється здійснювати поставки - і контракт переходить до другого учасника, з пропозицією вже за вищою ціною.

"Втрати бюджету (доходи бенефіціарів схеми) можуть скласти понад мільйон євро. Ця історія – хороша ілюстрація як недосконалість законодавчої бази закупівлі військової техніки, яка призводить до таких "дивних" рішень в Укрооборонпромі і Міноборони", - резюмує автор розслідування.

Раніше OBOZREVATEL повідомляв, що в Міноборони зірвалася майже половина тендерів