Мама Аміни Окуєвої: Адаму є заради чого жити. Якщо слідство не впорається, він сам знайде вбивць

У вівторок, 30 жовтня, виповнюється рівно рік від дня, коли під Києвом кілер з автомата обстріляв джип, в якому їхали доброволець Аміна Окуева та її чоловік Адам Осмаєв. Аміна загинула на місці. Це був не перший замах на життя бійців.

1 червня минулого року найнятий кілер, чеченець Артур Денісултанов (відомий також як Курмакаєв, Крінарі, Тищенко, кличка "Дінго"), відрекомендувавшись французьким журналістом, домовився про інтерв'ю з Аміною і Адамом. Під час зустрічі в автомобілі добровольців кілер спробував вбити Адама, проте жінка зуміла захистити чоловіка і відкрила вогонь. Також Артура Денісултанова пов'язують із підготовкою вбивства колишнього охоронця Кадирова в Австрії. Надіслані з Австрії документи допомогли українському слідству встановити особу злочинця і розпочати судовий процес.

Мама Аміни Окуєвої Ірина Камінських напередодні трагічної річниці розповіла OBOZREVATEL, як просуваються слідство і суд.

"Кілер заправляє судом"

— Як зараз просувається слідство у справі про вбивство Аміни? Чи є у вас зв'язок зі слідчим, на якому етапі справа?

— Слідство триває. Я була допитана як свідок, я в цій справі також визнана потерпілою. Зараз беру участь у судовому процесі над кілером, який видавав себе за французького журналіста і здійснив замах на Адама і Аміну 1 червня минулого року. Суд почався якраз 1 червня цього року, в річницю замаху. Він теж іде дуже дивно для мене.

Мене це надзвичайно засмучує. Коли я давала свідчення на суді, він влаштовував спектаклі з розрахунком на публіку і на ЗМІ.

Читайте: "Здавайся, поки ти дихаєш!" Розгніваний Осмаєв відповів Кадирову

Що стосується справи про загибель моєї дочки, то у мене поки немає додаткової інформації. Є відчуття, раз про це багато не говорять, отже, слідство перебуває на правильному шляху. Також народний депутат Ігор Мосійчук говорив про те, що замах на нього і вбивство Аміни — пов'язані. Подробиць я не знаю, мені дуже важко про це говорити, але це пов'язане з перетином дзвінків. Я сподіваюся, що вбивці моєї дочки будуть знайдені і покарані. Не тільки перед Всевишнім, а й тут, на землі.

"Я розповім тобі, хто вбив твою доньку"

— З приводу кілера, ви кажете, що він заволодів ситуацією в суді. А що це означає, він поводиться якось неадекватно?

— Він поводиться дуже зухвало. Він порушує сам порядок у суді. Адам давав свідчення, для нього це було дуже важко, ви ж розумієте, що на нього досі йде полювання, тому на засідання його доправляли з великою осторогою. Коли Адам говорив, то кілер його постійно перебивав, погрожував йому. Та й мені він погрожував, коли я виступала, він сказав: "Прийди до мене, розповім тобі, хто вбив твою доньку". Сказав це відкрито, при всіх.

Та і його адвокат, мені здається, виконує якусь певну функцію, працює на якісь спецслужби. Явно не нашої країни. Тому що цей кілер має доступ до ЗМІ, викидає туди якісь записи, він поводиться нахабно. Та й у СІЗО, як мені казали, ця людина має мобільний телефон, зв'язок, має можливість спілкуватися, пересуватися. Мене це обурює і засмучує.

Читайте: Вбивці моєї дочки зараз у Росії — мама Аміни Окуєвої

— Як ви вважаєте, чи затягується цей судовий процес?

— Гадаю, він просто йде у рамках закону. Там є адвокат, який представляє інтереси мої і Адама. Вона розумна, правильно працює. Вона каже, що треба вислухати всіх свідків, отримати повну інформацію. Провести спочатку розслідування, потім суд. Довести поривання і мотиви цієї людини — дуже непросто. Я розумію, що Україна демократична країна, і вона не буде використовувати елементи тиску.

"Йому є заради чого жити"

— Ви часто буваєте на могилі дочки?

— Я саме їду на могилу Аміни. Там я поставила пам'ятник із дуже гарного зеленого граніту, як смарагд. Цей необроблений дикий камінь, невисокий, за ісламською традицією, нагадує гору її рідного Кавказу, який так любила Аміна. І на поверхні цієї гори — лише одне ім'я, написане золотом, "Аміна", українською. Більше нічого не потрібно. Я знаю, що до неї на могилу ходять люди. Думаю, що ім'я Аміни залишиться у віках для України як ім'я людини, жінки, яка ціною власного життя захищала свободу країни, яку вона любила.

— Бачила, що Адам бував на могилі Аміни. Наскільки для нього це небезпечно, який спосіб життя він зараз веде?

— Йому дуже небезпечно бувати на могилі. Я знаю, що він приїхав туди, щоби встановити цей пам'ятник. Знаю, що йому дуже небезпечно пересуватися.

Тому він обережний, адже полювання за ним триває. Я дуже мало знаю про його життя, та й навіщо. Головне, що він живий і здоровий, і для мене це найважливіше. Бо це людина, яка мені дорога, яка любить Аміну.

Для меморіального кладовища є місце

— У вас були ідеї з приводу створення меморіального кладовища загиблим воїнам у Києві. Чи є якісь зрушення?

— Є. Дуже активно мені допомагають у цьому жінки Верховної Ради. Наприклад, Олена Бабак (нардеп від "Самопомочі". — Ред.). Я зустрічалася з нею, ми їздили, дивилися місце під меморіал, там дуже гарний краєвид. Це у центрі, поруч із пам'ятником Голодомору, ближче до Лаври, там є схили. Дуже гарне місце, воно знакове.

Зараз готується проект постанови про створення меморіалу, можливо, він буде від імені Міноборони. Планується, що в пам'ять про вже загиблих і похованих воїнів там будуть встановлені символічні могили — невеликий обеліск або білі плити. Як у Вашингтоні на знаменитому Арлінгтонському кладовищі. Їх не будуть там перезаховувати. А от загиблих пізніше воїнів можуть там ховати.

Читайте: Осмаєв розповів, як кілер вийшов на Мосійчука

Я знаю, що матері і дружини полеглих воїнів мене підтримують. Україна не має іншого вибору, як створити меморіальний цвинтар. Я вже написала листа до спікера Верховної Ради. Питання вимагає державного рішення.

Також у Києві хочуть дати ім'я Аміни Окуєвої одній з нових вулиць. Було організовано голосування, і кияни підтримали ідею. Незважаючи на величезну кількість російських тролів, які намагалися зашкодити цьому. Зараз справа за комісією Київради.

Ми закінчуємо книгу казок, яку написала Аміна, залишилося трохи її доопрацювати. І готую каталог виставки фотографій Аміни. На цій фотовиставці — 34 фотографії — рівно стільки прожила на Землі Аміна. 34 миті яскравого героїчного життя, присвяченого мужній боротьбі за свободу, справедливість. 17 чорно-білих фото — з особистого архіву Аміни. Трагічні події Майдану та її фронтове життя у гарячих точках неоголошеної війни на території України: Дебальцеве, Щастя, Авдіївська промзона, Світлодарська дуга... 17 кольорових фото — роботи Олександри Лисицької, талановитої фотохудожниці з Луганська — образ красивої мужньої жінки, здатної протистояти будь-яким загрозам і викликам.

Ми з експозицією вже побували у Києві, в Українському домі і в парламенті, були у Дніпрі, де похована Аміна, також у Львові. Зараз думаємо повезти виставку за кордон і показати світу, щоб люди розуміли, яких втрат зазнає Україна, і яка загроза йде від країни, що розташована поруч.