Люди залишають будинки, вода отруєна. У Крим прийшла нова біда
У Криму нова біда – жителі скаржаться на погану якість води та засолення грунту. Фактично північна частина півострова поступово перетворюється в напівпустелю. Люди залишають будинки, їдуть жити в Росію або на материкову частину України.
Воду в населених пунктах подають по годинах, а в колодязях вона стає солоною. На колишніх рисових полях тепер намагаються виростити льон і соняшник. Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.
Люди кидають землю та їдуть
Вікторія Олейник, яка живе в північній частині півострова, розповідає, що декілька її сусідів уже покинули Джанкойський район.
"Ситуація сумна. У Чорноморському, Джанкойському, Роздольненському, Первомайському, Совєтському, Кіровському районах, а також у Феодосійському і Старокримському воду подають по годинах. Люди просто кидають свої землі та їдуть на материк або в міста ближче до моря. Поливати городи нічим. У кращому випадку люди можуть посіяти пшеницю. У колодязях стоїть солона вода, пити її неможливо", – повідомила OBOZREVATEL Вікторія.
Кримчани розповідають, що в Нижегородському районі, де населення переважно круглий рік вирощувало огірки, зараз теплиці стоять порожніми, тому що поливати нічим. Красноперекопський район уже перетворився на пустелю.
"Севастополь знову без води. З водою поки тільки центр і Бахчисарайський район, які харчуються з водосховищ. Вони поповнюються талими водами (Бахчисарай) і штучним водосховищем Міжгорне (Сімферополь)", – скаржиться нам житель півострова Віктор.
Читайте: "Відбувається якась біда": фанат Путіна визнав катастрофу в Криму
Олександр Лієв, колишній глава комітету з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Криму, розповідає, що ціни на будинки в північному Криму впали в 3-4 рази. Тому що попиту немає.
"Приблизно 95% води раніше спрямовували на зрошення сільськогосподарських земель. Для пиття людям вистачить артезіанської води, вони не помруть. А ось для поливу полів, садів води після перекриття каналу немає. У результаті сільське господарство вмирає, люди продають землі, сільськогосподарські підприємства. У жителів немає роботи, деградує ґрунт. Залишаються там жити тільки пенсіонери, а це говорить про демографічні проблеми", – пояснив OBOZREVATEL Лієв.
Що стосується гірських районів Криму, там, де розташовані основні курорти, проблеми з водою немає. Хіба що в Коктебелі та Феодосії, але це давно характерно для цих міст.
"Нам від їхнього мосту толку немає"
Жителі північної частини півострова вважають, що їх просто кинули напризволяще.
"Вони міст побудували не для людей, а для себе. Щоб російські туристи до моря їздили, і щоб в разі чого швидко можна було сюди танки і військових перекинути. Нам від їхнього мосту ніякого толку немає. Вони набудували тут військові бази і для себе бурять свердловини. У результаті забирають прісну воду, а що нам залишається? Обіцяли під час спорудження мосту провести і водопровід на півострів. І що, де він?" – обурюється в розмові з OBOZREVATEL один із жителів Красноперекопська.
Заступник глави Меджлісу Ільмі Умеров упевнений, що без України вирішити водну проблему Криму неможливо.
"З артезіанських свердловин тепер беруть воду на полив. Але замість прісної води надходить уже солона, вона йде вгору і відбувається засолення ґрунту. Деякі екологи стверджують, що через декілька років Крим перетвориться на пустелю. Але насправді він існував і до появи Північно-Кримського каналу. Там був степ, люди не займалися сільським господарством, але вони займалися м'ясом, вовною. Думаю, якщо води не буде, то люди змінять свій рід діяльності. Адже іншого способу вирішення проблеми з водою немає. Я не чув про те, що можна пустити водопровід по дну моря. Та й навряд чи можна знайти таке джерело води в Росії, щоб забезпечити водою увесь півострів", – розповів нам Умеров.
Дивіться відео за темою:
Зараз на півострові практично припинили вирощувати рис. Раніше його садили вздовж Північно-Кримського каналу, і він стояв "по пояс" у воді. Тепер замість нього поля засівають льоном і соняшником, із яких роблять олію. Але за відгуками людей, це невигідне виробництво порівняно з рисом.
"На багатьох полях замість рису тепер росте будяк. Тварин навіть пасти ніде, вся трава стоїть суха. Для худоби теж потрібна вода, а де її взяти?", – журиться фермер Анатолій Іванович. Свою землю він теж збирається продати, щоправда, бажаючих її купити немає, а віддавати за безцінь він не хоче.
Читайте: "Рашен швайн": у мережі показали жахливий стан Криму після приходу Росії
Інший підприємець із Джанкойського району Руслан розповідає, що до окупації Криму вирощував і продавав дині та кавуни. "Це було вигідно, хоч і скуповували товар дешево, все одно, там вага велика, заробляв я непогано. Уже два роки баштанні не саджають, для них потрібно багато води. Посіяв пшеницю, але все одно це не дуже вигідно", – скаржиться Руслан .
Ті, котрі вирощують овочі, кажуть, що набурили свердловин і збираються ще протриматися декілька років. "Але вода вже звідти йде солона, тому закінчитися все може дуже швидко", – заявила нам мешканка північної частини півострова Антоніна Журавльова.
У воді – миш'як і талій
Керівник громадської організації "Зелений лист" Владислав Балинський стверджує, що степова частина півострова в майбутньому буде відчувати дефіцит прісної води все більше і більше. І тут можна виділити три основні чинники.
"Перше – це звичайно ж, перекриття Кримського каналу. Дешева дніпровська вода, завдяки якій в степовому Криму, крім історичного тваринництва, став можливий розвиток землеробства, перестала надходити на півострів. Відповідно, наповнюваність наземних водоймищ і підземних водоносних горизонтів також змінилася. Друге – це кліматичні зміни глобального масштабу. І третє – це антропогенний вплив в масштабах самого півострова. Зокрема, діяльність водомістких виробничих ліній, подібних виробницту діоксиду титану на підприємстві "Кримський титан" (власником є Дмитро Фірташ. – Ред.)", – каже OBOZREVATEL Балинський.
Читайте: Катастрофа в Криму: скандальний завод Фірташа відновив роботу
За його словами, ще в середині й наприкінці 90-х років минулого століття у наукових дослідженнях констатувалося погіршення якості води у водоносних горизонтах саме в північній частині степового Криму. "Поступове погіршення якості питної води в результаті збільшення її мінералізації, відбувається досить швидко. Межі "засолювання" просуваються з північної частини півострова до південної на сотні метрів за рік. Зараз цей процес значно прискорився", – пояснює він.
Прискорення пов'язано не тільки зі зміною клімату. Виною тому і "Кримський титан", який за роки окупації рази в чотири збільшив свої потужності, оскільки з'явився попит на його продукцію. Відповідно, зросло і споживання води – технологія вимагає великої кількості рідини на "Титані".
"Якщо раніше для хімічного виробництва використовували воду з каналу, то тепер перейшли на свердловини. Однак підземні водоносні горизонти повинні експлуатуватися з можливістю поповнення. В іншому випадку вони або виснажуються, або поступово засоляються. Також наукові дослідження підтвердили факт просочування відходів хімічних виробництв (лакофарбовий завод, "Кримський Титан" тощо) у джерело питного водопостачання міст Армянськ, Красноперекопськ і прилеглих населених пунктів – Ісходненський водозабір", – розповів нам Балинський.
За його словами, на більшій частині степового Криму, у багатьох населених пунктах вода вже не відповідає вимогам МОЗ і ВОЗ.
Читайте: Репресії, мілітаризація і пропаганда: як змінився Крим за п'ять років окупації
"Якщо говорити про мінералізацію, то тут вона вище допустимих значень в десятки разів, а люди цю воду змушені вживати. Те ж саме і з вмістом таких речовин як важкі метали – талій, миш'як, ртуть, а також нітратів, сполук сірки і фосфору. Зокрема, у воді Ісходнинського водозабору гранично допустимі норми за багатьма показниками перевищені в кілька разів. Тому, крім браку питної води, спостерігається і погіршення її якості, що найчастіше залишається просто непоміченим і призводить до хвороб та ранньої смертності", – повідомив він.
З крана течуть водорості
Те, що з водою на півострові все погано, визнає і окупаційна влада. Там кажуть, що рівень жорсткості та мінералізації води залишає бажати кращого. Це відбувається через підвищення витрат води з підземних сховищ – ґрунт і вода засолюються.
Також зазначають, що у Красноперекопсьому й Першотравневому районах вода вже була визнана непридатною для пиття. Її жорсткість становить 25 мілімоль на літр за норми 7, а мінералізація в шість разів вища за норму. І пов'язано це з тим, що єдине джерело центрального водопостачання у регіоні – Воронцовський водозабір підземних вод – виснажується. В результаті у водопровід просочується морська вода з водоростями, яка забиває трубопроводи.
Жителі Армянська, котрі найбільше страждають від проблем на "Кримському титані" в минулому році майже місяць спостерігали, як із їхніх кранів тече брудна бура вода. На ній не тільки не можна було готувати їжу, але й митися, прати білизну в такій воді.