Кравчук: Україна шукає форми тиску на Росію, владу Путіна можуть похитнути. Інтерв'ю
Україна має не тільки "План Б" щодо Донбасу, а й безліч інших варіантів дій. Однак зараз Київ не розглядає сценарій воєнної кампанії зі звільнення окупованих територій.
Поки що в Росії немає політичних сил, які могли б здійснювати тиск на чинного президента Володимира Путіна. Водночас такі сили в світовому співтоваристві зростають щодня.
Про це та багато іншого в авторській програмі журналістки Христини Бондаренко Христя Talk на каналі "Редакція OBOZREVATEL" в YouTube розповів перший президент України, голова української делегації в Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук. Наводимо фрагменти програми в його цитатах. Повну версію дивіться тут:
1991 року Кравчук і Єльцин ділили ЧФ, назрівала війна
Ми обговорювали поділ Чорноморського флоту. Ми наполягали на тому, що, якщо ділити, то за принципом, яка частка України була в загальному ВВП Радянського Союзу. Наша частка становила 16%. Тому ми могли претендувати на 16% всього того, що було предметом спору між Росією та Україною.
Ми домовилися ухвалити документ. Але нічого не підписали, тому що Росія заперечувала – як і зараз заперечує. Ми поговорили, і на цьому все закінчилося.
Ще одного разу була розмова з Єльциним про те, що я підписав указ про підпорядкування всього Чорноморського флоту Україні. Єльцин того ж дня чи наступного підписав указ про підпорядкування всього Чорноморського флоту Росії.
Назрівав конфлікт, люди почали піднімати на кораблях георгіївські прапори, була навіть стрілянина по кораблях. Ми бачили конфлікт такого масштабу, який може перерости у війну.
І ми з Єльциним вирішили це питання мирним шляхом. Я скасував свій указ, Єльцин скасував свій, і ухвалили спільне рішення. Ми сіли й поговорили по телефону. Було декілька раундів розмов. Можливо, вперше в історії ми підписали спільний документ – про становище на Чорноморському флоті – президента України і президента Росії.
У документі йшлося про те, що конфліктні питання буде вирішувати не один Єльцин і не один Кравчук, а вирішуватимуться спільно двома президентами. Але це існувало не довго. Врешті-решт знову повернулися до передачі Чорноморського флоту. Я вже тоді не був президентом.
Чи можна було не віддавати Чорноморський флот? ЧФ – це величезна сила, військова, матеріальна, історична. Вирішувалося питання, чи зможе Україна, яка не мала великих можливостей, зокрема фінансових та енергетичних, підняти й забезпечити життя й роботу Чорноморського флоту.
Україна відмовилась від ядерного статусу через аварію на ЧАЕС
1991 року було ухвалено Декларацію про державний суверенітет. У ній було записано, що Україна прагне без’ядерного статусу. Чому? Тому що наслідки Чорнобильської катастрофи вже тоді ставали очевидними – тисячі хворих, заражена територія і таке інше. Це змусило народних депутатів дуже уважно подивитися на ядерні перспективи України.
Ми знали, що в Україні 175 ядерних шахт. Це в десятки разів більше, ніж Чорнобильська АЕС. Ми передбачали й можливі наслідки, якщо раптом не вирішити це питання.
Одна така шахта коштувала мільярд доларів, навіть більше – за цінами, які були тоді. Але тепер усі ці боєзаряди спеціалісти оцінюють у суму близько 300 мільярдів доларів. А ми віддали зброю за 700 мільйонів. Навіть не за 1 мільярд.
Чому ядерні боєголовки віддали Росії? Тому що їх не можна було передати нікому, крім Росії, вони там виготовлялися. Термін придатності цих боєголовок закінчувався 1997 року, ми не могли чекати, коли вони почнуть неконтрольовано вибухати.
Будапештський меморандум переглядати не треба, його слід виконувати
Переглядати Будапештський меморандум не треба. Треба виконувати. Потрібно, щоб країни, які підписали, зібралися й сказали: меморандум підписаний, його слід дотримуватися. Але як це можна зробити, коли Росія офіційно, вустами міністра закордонних справ і президента заявила, що вона не буде виконувати Будапештський меморандум? Чому? – Тому що, мовляв, в Україні прийшла якась не така влада.
Найближчим часом Україна не розпочне воєнної кампанії проти Росії
Я відчуваю, що в Росії хочуть миру на своїх умовах, а не на спільних умовах, тобто, щоб ми домовилися з ними. Вони хочуть, щоб ми підпорядкувалися, погодилися з їхніми умовами.
Поки що ми не знайшли форми тиску на Росію, але знайдемо. Що це може бути? Політичні, політично-дипломатичні впливи і санкції. Не військові форми.
Ми ніколи не розглядали, не розглядаємо і найближчим часом не розглядатимемо питання можливої військової кампанії проти Росії.
Я думаю, є не тільки "План Б". Є багато варіантів можливого вирішення цього питання. І Зеленський каже про те, що не може тривати вічно питання війни і миру, яке не вирішується. І я переконаний у тому, що президент робить відповідні кроки, відповідні заяви, відповідні звернення в цьому плані. Які? – Це треба звертатися до президента. Навіть якби я і знав, я б вам не сказав.
Як і хто може похитнути владу Путіна
Я думаю, в Росії зараз навряд чи знайдуться сили, що можуть похитнути владу Путіна. Але такі сили в світовому співтоваристві зростають щодня.
Я читав заяви людей з оточення нинішнього президента США Байдена, я читав Ердогана, читав інших людей, які знають ситуацію. Це не просто слова, а вже заяви конкретних посадових осіб.
Я знаю, що дії Путіна, його втручання у внутрішні справи інших держав, його систематичне порушення норм і принципів міжнародного права, його методи нищення своїх опонентів можуть призвести до такого тиску світового співтовариства і санкцій такого масштабу, що Росії буде важко їх витримати.
І тоді й оточення Путіна, і всі інші можуть заявити про свої позиції більш відкрито і більш відверто.
В українських спецслужбах є люди, які служать не Україні
Я здогадуюся, що в українських спецслужбах є люди, які служать не Україні. Зрадницька позиція постійно викорінюється, але ми отримали спецслужби, які були повністю – повністю! – підпорядковані Росії, Радянському Союзові.
Коли я сів у кабінет президента, в якому до цього сидів перший секретар ЦК Компартії України, то попросив, щоб подивилися, що під панелями. Кажу, зніміть ці панелі, вони не потрібні. Під цими панелями було стільки проводів і жучків, що важко собі уявити!
Слухали всіх. Першого секретаря ЦК Компартії України. І хотіли слухати президента. Як би ми не ставилися до того, що записав майор Мельниченко, але така розмова, на жаль, відбувалася. Це свідчить про те, що серед спецслужб є багато людей, які не хочуть, щоб Україна була вільною, незалежною, суверенною державою. Не хочуть і виконують доручення інших держав.
Чому Кравчук погодився очолити українську делегацію в ТКГ
Я вивчав це питання, думав. Але питання стоїть так: коли солдат іде на фронт туди, на Донбас, і підставляє себе під ворожу кулю, його питають, хоче він чи не хоче? Кожна людина, яка любить свою землю, яка любить свою державу, любить цей народ, а тим більше – людина, яка приймала на руки Україну в Біловезькій пущі і підписала всі установчі документи про існування цієї держави – не може бути осторонь від того процесу, прагнутиме об’єднати країну, припинити війну і жити цивілізованим життям. У мене найвища відповідальність, яка тільки може бути в цьому плані.
Щодо критиків, то у мене немає часу їх читати. У мене залишилося вже небагато, моє життя переважно вже там, позаду. Я використовую кожну хвилину, щоб щось зробити.
У ТКГ ми маємо чітку, зрозумілу, ясну позицію. Ми не спекулюємо, не зраджуємо, не продаємо Україну, ми не перетинаємо червоних ліній.