Королівське життя. Як у нові структури повертаються старі чиновники
Зміна влади в Україні завжди починалася з кадрових перестановок. За оновленням вищого керівництва держави як правило йде зміна дрібніших чиновників. У тому числі – на місцях. Особливістю ж змін, що розпочалися у 2019 році, є не тільки зміна персоналій, але і суттєве оновлення інституцій: державних установ, управлінь, служб.
Та чи точно у нові структури потрапляють тільки фахові працівники з бездоганною репутацією? Не факт.
Так, через суди повернувся до реформованого регіонального управління Держпраці колишній начальник Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області В’ячеслав Король, який був звільнений з посади у процесі злиття цієї служби з Держінспекцією з питань праці. Від кінця грудня чиновник-пенсіонер, який живе явно не за доходами, знову приступив до роботи. Що про нього відомо – розбирався OBOZREVATEL.
"Солодке" місце
Очолювати теруправління Держгірпромнагляду на Донбасі, де основним джерелом заробітку десятиліттями був видобуток і продаж вугілля – це, у якомусь сенсі, було те саме, що сидіти на золотій жилі. Адже саме Держгірпромнагляд видавав дозволи на роботи у шахтах, мав повноваження заборонити видобуток вугілля, наприклад, під приводом недотримання безпекових норм тощо. Якщо ж людина, яка очолювала цю службу, ще й сама безпосередньо заробляла на вугіллі – теоретичний зиск від посади зростає у геометричній прогресії.
Про те, як керував відповідним теруправлінням на Донеччині останній "дореволюційний" її начальник, В’ячеслав Король, у регіоні ходять легенди. На численних донецьких форумах досі можна знайти натяки щодо його можливих корупційних діянь на посаді.
Однак, як то кажуть, не спійманий – не злодій. І звинувачувати Короля у корупції ми, звісно ж, не будемо.
Те, що у вугільному бізнесі у чиновника могли бути свої інтереси – цілком вірогідно. Згідно з офіційними даними у держреєстрах, дружина В’ячеслава Івановича, яка вже не один рік трудиться головним економістом однієї з шахт ДП "Мирноградвугілля", Ганна Юріївна Король, свого часу займалася бізнесом – і була співвласницею ТОВ "Альтернатива". Ця приватна фірма спеціалізувалася на оптовому продажі вугілля.
А покійний вже нині тесть Короля, Юрій Зазимко, який помер у 2016-му, був досить відомою у Мирнограді людиною – і займав керівні посади на вугільних підприємствах.
Тож у випадку з паном Королем маємо справу з цілою "вугільною династією", що саме по собі не є ані рідкістю, ані злочином – але у комплексі з іншими чинниками викликає певні запитання.
Нема служби – нема посади
Територіальне управління Держгірпромнагляду у Донецькій області В’ячеслав Король очолив ще при Януковичу – 10 липня 2012 року.
Особливими досягненнями і успіхами на посаді, судячи з усього, він не відзначився: згадок про чиновника у інтернеті зовсім мало. Переважно – там, де він був вимушений коментувати ті чи інші надзвичайні події у шахтах Донеччини.
Після Революції Гідності нова влада спробувала вичистити корупційні "авгієві стайні" у держслужбах – і у рамках цих намагань розпочала реорганізацію, у тому числі, Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України і її територіальних підрозділів.
11 лютого 2015 року Кабмін Яценюка ухвалив рішення про утворення нової інституції – Державної служби з питань праці. І центральна служба, і 24 її територіальні управління утворювалися шляхом злиття існуючих на той час теруправлінь Держгірпромнагляду та Держінспекції з питань праці.
Саме у результаті такого злиття Король і втратив посаду начальника ТУ Держгірпромнагляду у Донецькій області: 16 травня 2016 року його було звільнено.
На роботу – через суд?
Однак зі втратою посади Король так і не змирився. І один за одним подав два позови до суду.
У першому позові Король вимагав скасувати незаконний на його думку наказ про його звільнення, виплатити йому зарплату за час "вимушеного прогулу" і запропонувати рівнозначну попередній займаній посаду. У другому – скаржився на те, що його так і не поновили у неіснуючій на той час службі, вимагав посаду начальника або його першого заступника у Теруправлінні Держпраці в Донецькій області і запевняв, що жодних пропозицій по працевлаштуванню Держпраці йому не робила.
При цьому, у ході судового розгляду з’ясувалося, що про звільнення у зв’язку з реорганізацією і скороченням штату Короля повідомили більш ніж за півроку – 13 жовтня 2015-го. Відповідні погодження від Мінекономіки та Донецької ВЦА на це звільнення були надані. Від посади головного державного інспектора відділу гірничотехнічного нагляду у Красноармійському регіоні управління гірничого нагляду Управління Держпраці, яку йому запропонували відповідно до вимог законодавства, Король відмовився. Хоча трудову книжку до управління після скасування наказу про звільнення за рішенням суду передав – на новому робочому місці його так ніхто не побачив.
А у грудні 2019 року пан Король таки домігся свого: згідно з рішенням суду його призначено на посаду першого заступника начальника територіального управління Держпраці у Донецькій області. "Поновлено" на посаді у структурі, в якій він ніколи не працював. До виконання обов’язків він приступив з 23 грудня 2019-го.
Цікаво, що у деклараціях про доходи, які Король, вже перебуваючи на пенсії, продовжував подавати до НАЗК, у графі "посада" він весь цей час писав "начальник Територіального управління Держгірпромнагляду у Донецькій області". Управління, якого ось вже скоро 4 роки як не існує.
"Королівська" декларація
До речі, саме у деклараціях Короля можна знайти досить цікаві моменти. Станом на 2016 рік його місячна зарплатня на посаді начальника теруправління Держгірпромнагляду складала близько 5 тисяч гривень.
Разом з тим, у його власності – 20 соток землі у Мирнограді, будинок площею 260 кв м і 2 гаражі площею 79 і 75 кв м - там само. Вартість жодного з цих об’єктів у декларації не вказана. Є у Короля також 103 м кв квартира у Донецьку, яку йому, як зазначено у декларації, "подарували" улітку 2013-го.
Також він задекларував золотий швейцарський годинник Carl F. Bucherer, вартість якого стартує від 400 тисяч гривень, дві норкові шуби, інкрустовані діамантами золоті кольє, перстень та сережки, що належать його дружині.
Також пенсіонер-чиновник з зарплатою ледь вище мінімальної є власником Mercedes-Benz S 550 та Тойоти Камрі. За скільки придбані ці автомобілі, Король вирішив не вказувати.
Так само, як не вказав і вартість Тойоти Ленд Крузер, на якій їздить його дружина Ганна Король, зарплата якої, судячи з декларації, складає плюс-мінус 13 тисяч гривень на місяць.
При цьому пан Король з дружиною примудрилися наскладати на банківських рахунках майже півмільйона гривень та 85 тисяч доларів.
Сукупні готівкові заощадження подружжя Король у 2018-му перевищили 2 мільйони гривень – при задекларованих річних доходах у розмірі 273 тисячі гривень.
Як так сталося, що тільки готівкою Королі навідкладали майже у 8 разів більше, ніж могли би, якби відкладали всі свої доходи до копієчки –чиновника ніхто не запитував. А сам він відповідати на настільки незручне запитання бажання не виявляв.
Ще цікавішим спосіб життя родини Король стає, якщо пошукати інформацію про їхню власність у реєстрі нерухомості. Пошук за частковим співпадінням показує, що Король Ганна Юріївна ймовірно володіє ще й будинком у Закарпатті та ще однією квартирою у Донецьку – цього разу, площею у 66 кв. м – купленою у 2004 році.
Для Донбасу довоєнного періоду аварії, вибухи та загибель шахтарів на шахтах, нелегальний видобуток вугілля у копанках та жахаюче ігнорування правил безпеки у вугільній сфері стали сумною буденністю. Попередні чиновники, які мали би змінити ситуацію, з цим завданням не справилися. Хтось – через некомпетентність. Хтось – бо дбав насамперед про власний зиск.
І якщо держава Україна наразі таки дійсно хоче, щоб здоров’я та життя її громадян стало головною цінністю не тільки на папері, а й у реальності – чи варто намагатися досягти цієї високої мети за допомогою колишніх держслужбовців, які своєю попередньою діяльністю вже довели, що неспроможні і на крок наблизити реалізацію цієї цілі? Особливо тих, хто навряд чи зможе переконливо пояснити аж надто різку розбіжність між офіційними доходами і реальними статками.