"Кілера впізнали і навіть стріляли по його машині": інтерв'ю з другом убитого на Запоріжжі АТОвця

Побратими убитого у Бердянську бійця АТО Віталія Олешка ("Сармата") впізнали у затриманому поліцією Артемі Матюшині людину, яка стріляла з рушниці у спину військового. Його друзі навіть встигли вистрілити по машині кілера кілька разів із травмата.

Про це OBOZREVATEL розповів товариш Олешка Анатолій Манзюк. Також він повідомив нам подробиці конфлікту "Сармата" з місцевою владою, народним депутатом від "Волі народу" Олександром Пономарьовим і фермерами.

Пройшли полон

З Олешком Анаталій Манзюк познайомився ще у "Бердянській Самообороні" у 2014 році, і разом же вони вирушили воювати на схід, потрапили до батальйону "Донбас". Пройшли Попасну, Лисичанськ, Мар'їнку.

"Я "Сармата" знав навіть більше ніж добре. Ми були разом у Іловайську і разом звідти виходили, я його на машині вивозив - був за кермом, а він поруч сидів. Тоді ми з ним і потрапили в полон. Це було 29 серпня, а в зону АТО ми прибули 1 липня. Мене звільнили у грудні, трохи раніше, коли був обмін всіх на всіх. "Сармата" пізніше на два-три місяці. Його довго не випускали за його позицію, він навіть там бойовикам говорив, що я за Україну, що хочете зі мною те й робіть. Він сидів у них як ідейний. Його не могли ані переконати, ані змусити давати якісь свідчення", - каже Манзюк.

Конфлікт із Пономарьовим

І після полону Олешко та Манзюк підтримували дружні стосунки. "Ми разом у Бердянську створили організацію АТОвців. Разом із місцевими журналістами висвітлювали роботу влади, їздили в Запоріжжя до губернатора, постійно демонстрували, що влада краде, нічого не робить", - каже Манзюк.

Пізніше у "Сармата" виник конфлікт із місцевим бізнесменом, депутатом від "Волі народу" Олександром Пономарьовим.

"Так, ми воювали проти нашого місцевого феодала, нардепа Олександра Пономарьова, який продавав неякісне мастило для наших танків, оплачував тітушок для антимайдану. Є фото і відео, як вони збирали автобуси, проплачували і возили їх туди. А конфлікт виник через те, що Пономарьов перекрив прохід до моря людям. Там була зупинка, і люди завжди виходили з автобуса і проходом між базами Пономарьова йшли до моря. А той поставив там паркан. Ми рік із ним судилися, два суди виграли, але останній програли. Подали апеляцію, і буквально через місяць мали знову громаді відсудити цей пляж і покарати Пономарьова. Але бачите, як вийшло", - зазначив Манзюк.

Суперечка через готель

Олешко до війни був успішним бізнесменом, офіційним представником пива "Сармат" у Запорізькій області.

"У нього мільйонні доходи були. Але він все кинув і пішов воювати. Ми часто разом сиділи, пили чай і каву, і він казав:"Пацани, так я міг би поїхати за кордон, купити будинок і почати бізнес. Але я люблю цю країну, я хочу, щоб мої діти жили в нормальній країні". Повернувшись із полону, він продав бізнес, бо той за рік взанепад. Отримав гроші і побудував доньці готель. Хотів, щоб вона була забезпечена, а мені, мовляв, нічого не треба. А потім, коли ми стали діставати владу, то чиновники почали в суди подавати за зриви сесій", - згадує Манзюк.

За його словами, потім почалися репресії проти готелю "Сармата": комісії ходили, підробляли документи.

"Якраз напередодні, у понеділок, 30 липня, ми в суд ходили. Бердянська влада подала на нього до суду нібито за незаконне будівництво, а самі на засідання не приходили. Бо там були підроблені документи. Ми знаємо, що за всім цим стояв Пономарьов", - каже Манзюк.

Впізнали кілера

Анатолій Манзюк стверджує, що друзі Сармата, які під час вбивства були поруч, впізнали у затриманому кілера.

"Ось цей з татуюваннями на руках (мова про Матюшина - Ред.), це той, хто стріляв. Віталік вчора був на засіданні комісії у міськвиконкомі, лишалася година до початку іншої комісії, і він з хлопцями поїхав до нього в кафе до готелю чаю попити. Вони тільки до двору під'їхали, вийшли з машини. "Сармат" у ворота зайшов, і цей з татуюванням під'їхав на машині і в спину вистрілив. Хлопці, які були на момент вбивства поруч із "Сарматом", бачили вбивцю, вони встигли розвернутися, один з побратимів навіть стріляв з травмата по машині. Вони і фоторобот складали, і по фото відразу його впізнали. Цю машину зупинили на блокпосту, і поліція скидала фото, хлопці його впізнали", - говорить Манзюк.

За словами Анатолія Манзюка, ніхто і ніколи стрільця не бачив і не знав його. "Сармат" не знав його, ми його теж не знали. Віталій точно з ним не перетинався, і конфліктів не було. Ми завжди були разом і про всі конфлікти знали. Але цього там не було. Цей кілер не з Бердянська. Немає даних, хто їх найняв, поліція не каже", - розповідає Манзюк.

Конфлікт із фермером

У Олешка був конфлікт і з фермером. Місцева влада навіть звинувачувала "Сармата" у вимаганні, демонструвала аудіозапис розмови АТОвця. Щоправда, сам військовий завжди казав, що запис неповний.

"Що стосується фермера, то ми всі разом їздили до нього. Він засіяв поля, які вже фактично належали нам. Як відомо, АТОвцям належить 2 га землі, у нас на руках вже були акти на ці землі, щоправда, до кінця ще не затверджені. Земля була зарезервована за нами. А ферме нахабно там сіяв. Ми йому казали, що це наші поля, ти з цього маєш гроші. Ми готові здати тобі їх в оренду або комусь іншому. Хлопцям гроші не завадять. Також фермерами цікавилася прокуратура, мабуть, хотіла з них щось отримати. Ось так і вийшло, що бесіда була записана", - пояснив ситуацію Манзюк.

У четвер, 2 серпня, у Бердянську збираються побратими Олешка, точна дата похорону поки невідома.