Карін: російські спецслужби "хитають" цивілізований світ – що на кону

шпигунство Росія

Починаючи шалену та криваву авантюру під назвою "СВО", кремлівський диктатор Володимир Путін сподівався поглинути Україну за три дні. Але бункерному маніяку не вдалося переламати і переварити український опір, а цивілізований світ не розколовся. Хоча передумови покладатися на роз'єднаність країн Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу Кремль мав. І виходили вони, схоже, з доповідей кураторів закордонного спрямування російських спецслужб – усі один в один як із прогнозами начальника 5-ї служби ФСБ генерал-полковника Беседи по Україні. Напевно, представники російських СЗР та ГРУ були впевнені, що і НАТО, і ЄС спокійно "проковтнуть" окупацію України.

Про те, як російська диктатура "хитає" ситуацію в демократичних країнах та міжнародних організаціях, читайте у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Кінець букетно-цукеркового періоду з диктатором

Після повномасштабного вторгнення "дорогим другом" воєнного злочинця Путіна величають тільки такі самі, як і він, керівники авторитарних режимів та країн "осі зла". Після видачі ордера Міжнародного кримінального суду на арешт російського президента для більшості європейських лідерів він став нерукостислим. Але довгі роки похмурості, а часом і "обаблення" політиків ситої Європи дозволили буквально напихати російською агентурою країни ЄС та європейські інститути.

Деяке протверезіння для європейців прийшло після отруєння Юлії та Сергія Скрипалів у 2018 році у Великій Британії. З того моменту спецслужби європейських держав розпочали масштабну кампанію з вилову та видворення зі своїх країн любителів подивитися на "солсберецькі шпилі".

Отруйники із ГРУ. Джерело: The Insider

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, за даними британської внутрішньої контррозвідки МІ5, озвучених минулої осені, з країн ЄС було вислано 600 (!!!) російських дипломатів – з яких понад 400 вважають причетними до шпигунської діяльності. На сьогодні кількість шпигунів, виявлених та відправлених до рідних "мухосранськів", значно більша.

Примітно, що відразу після висилки російських "дипломатів" розвідки європейських країн почали обмінюватися інформацією для запобігання в'їзду нових шпигунів. А такі спроби були. Наприклад, після видворення з Великої Британії 23 співробітників посольства РФ відразу 100 нових співробітників СЗР і ГУ ГШ ЗС РФ намагалися отримати візи до країни. Наймасштабнішим стало оголошення владою Німеччини персонами нон-грата понад 40 російських дипломатів.

Також після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну про висилку російських дипломатів оголосили Австрія, Болгарія, Бельгія, Швеція, Данія, Ірландія, Литва, Латвія, Нідерланди, Норвегія, Естонія, Словаччина, Словенія, Чехія, Хорватія, Люксембург та інші європейські країни.

Як бачимо, дипломатичне прикриття – це найулюбленіший спосіб, який Москва ще з часів СРСР використовує для відправки розвідників на Захід.

Перша та друга найдавніші

У 20 столітті другою найдавнішою професією стали вважати журналістику, а в 21-му політика впевнено витіснила проституцію з лідируючої позиції найдавнішої. І російські спецслужби, діючи за кордоном, активно використовують у своїх цілях всі досягнення демократії у цих сферах. Погодьтеся, адже зручно розганяти дезінформацію, прикриваючись "свободою слова", або вимагати зняття санкцій з РФ, прикриваючись економічними інтересами власної держави. При цьому залишаючи за дужками задекларовані європейські цінності, стерті на порох російською агресією проти України.

Складається враження, що російські спецслужби скуповували представників ЗМІ редакціями, а політиків – партіями. Представники двох найдавніших професій у країнах ЄС та НАТО зараз активно працюють над дискредитацією України з метою обрізати нам військову допомогу, а також намагаються зняти санкції з РФ. Та й, звісно, працюючи на популістській та націоналістичній нивах, закладають пробні камінці під можливість "хитати" власні уряди.

Це необхідно кремлівському психопатові, який спить і бачить, як Україна впаде і "русскій мір" рушить далі. На Берлін, наприклад, де суто теоретично російські танки квіточками могла б зустрічати ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини", що симпатизує Кремлю.

У принципі, дорогою на Берлін відверто грає на руку окупантам у Польщі ультраправа партія "Конфедерація свободи та незалежності", створена лише у 2019 році. Як пише "Радіо Свобода", її лідер Славомір Ментцен тоді заявив: "Ми не хочемо євреїв, геїв, абортів, податків та Європейського Союзу".

Знайомі лозунги зараз лунають з кожної праски в РФ як передвиборча програма кремлівського психопата. Зовсім не дивно, що саме за блокадою польсько-українського кордону стирчать вуха "Конфедерації". І ще не дивно, що з 11 грудня ініціативу польських фанатів кремлівських цінностей вирішили підтримати їхні угорські та словацькі колеги. Про "російський дух", що проник у прем'єр-міністрів цих країн Віктора Орбана і Роберта Фіцо, і так усім відомо…

Марні: сліпі, продажні та стурбовані

З чим воєнний злочинець Путін не прогадав, то це з імпотентним станом Організації безпеки Ради Європи, Парламентської асоціації Ради Європи та Організації Об'єднаних Націй. Наявність в ОБРЄ та ООН чинних офіцерів російських спецслужб та їхніх "корисних ідіотів" із країн-сателітів, а також цілої парламентської делегації нелегітимної Державної думи в ПАРЄ робила ці організації марними.

З початку російської агресії у 2014 році за представниками ОБРЄ закріпився імідж "великих сліпих". Вони не могли чітко зафіксувати російських військових на Донбасі та в принципі воєнні злочини РФ, водночас сміливо вішали на ЗСУ провину за обстріли, здійснені окупантами.

В особистій бесіді з координаторами групи "Інформаційний спротив" перший заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ (СММ ОБСЄ) Олександр Хуг розповідав, що саме через наявність у складі місії представників країни-окупанта та співчуваючих у щоденному звіті боролися за кожну кому. Куди вже тут вписати правду...

Парламентська асамблея Ради Європи у 2019 році фактично здійснила капітуляцію перед російською диктатурою, повернувши до свого складу делегацію нелегітимної Держдуми РФ в обмін на розблокування Москвою фінансування цієї організації. Відмову від європейських цінностей євродепутати оцінили у 80 мільйонів євро, відкривши знову майданчик окупантам для трансляції антиукраїнських наративів та демонстрації неізольованості кремлівського режиму – тим самим сприяючи початку повномасштабного вторгнення в Україну.

З його початком делегацію РФ знову виключили зі складу ПАРЄ, а на початку березня 2022 року держава-агресор на законодавчому рівні розірвала відносини із Радою Європи. Вдосталь покористувалися – і вистачить...

Що стосується Організації Об'єднаних Націй, то вона на цьому етапі як завжди стурбована, але не геноцидом українців і найкровопролитнішою війною з часів Другої світової, а захистом палестинських терористів. ООН жодним чином не може вплинути на російського агресора, а представники РФ у Раді Безпеки ООН блокують будь-яку ініціативу, починаючи з 2014 року.

До речі, представництво російських "дипломатів" в ООН має шикарний доступ до секретної інформації, працюючи у різних структурах організації. Відразу після нападу РФ на Україну США відкликали акредитацію у 12 російських дипломатів ООН. А позбавлення акредитації дипломатів в ООН можливе лише в тому випадку, якщо буде доведено, що вони займалися, наприклад, розвідувальною діяльністю.

Їх у двері – вони у вікно

Після масових видворень російських дипломатів було завдано відчутної шкоди шпигунській мережі Кремля на Заході, що значно ускладнило російську розвідувальну діяльність. Минулого разу щось подібне в Європі сталося після отруєння Скрипалів. Однак, як тоді, так і зараз, росіяни не відмовляться "гібридити" за допомогою наявної бази агентури та "корисних ідіотів", а також продовжать спроби налагодити агентурні мережі на Заході.

Просто тепер їм доведеться ще більше адаптуватися до суворого контррозвідувального режиму, що ускладнить європейським спецслужбам виявлення шпигунів.

Ймовірно, зараз російські спецслужби будуть наголошувати на використанні у своїх інтересах росіян, які проживають за кордоном, а також шукати серед іноземців тих, хто співчуває РФ.

(Далі буде...)