Історії закатованих Гіркіним українців згадали в мережі: убили за мову та викрали маму

У мережі пригадали історії трьох українських патріотів, у катуваннях та вбивствах яких зізнався терорист "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков).

Зрештою, двоє з них – 18-річний Юрій Поправка та 25-річний Юрій Дяковський – загинули мученицькою смертю, а 22-річний Віталій Ковальчук потрапив у полон, але згодом був звільнений, пише журналістка Ольга Омельянчук у статті для "Радіо Свобода".

Юрій Поправка: закатували і продали тіло

Активіст Майдану, студент НТУУ "КПІ" Юрій Поправка зник разом із групою хлопців із "Правого сектору" орієнтовно 17 квітня 2014 квітня. Мамі й близьким хлопець сказав, що їде у Харків до знайомих. Пізніше виявиться, що далі його з товаришами чекала дорога в окупований Слов’янськ.

Після зникнення сина мати хлопця Ярослава розповідала журналістам, що перед від'їздом він стверджував, що поїхав у Харків до дівчини. Втім дуже швидко зв'язок із ним обірвався, а телефон або не відповідав, або ж чужий голос повідомляв, що Юра загинув.

Згодом цю версію вирішила перевірити й Омельянчук. Вона зателефонувала на номер зниклого студента і також почула страшну звістку. На запитання, чи можна поговорити з Юрою, незнайомець, який взяв слухавку, відповів: "А Юра помер".

Згодом подібний цинізм продемонструвала і одна з лікарок на окупованій території, з якою вдалося поспілкуватися матері загиблого Героя. Жінка намагалася знайти тіло сина в морзі, де працювала медичка, однак отримала жахливу відповідь: "Немає їх тут. Хто ж, дитинко, буде закатованих у морг везти".

"Перед смертю над Юрою знущалися: зокрема, сильно били та розрізали живіт. За даними слідства, вбивством мого сина, його товариша Юри Дяковського та депутата із Горлівки Володимира Рибака керував особисто росіянин Ігор Гіркін (Стрєлков). А кати, виконавці катувань, виявилися громадянами України, жителями Харкова й членами "Оплоту" – проросійської організації і бійцівського клубу одночасно", – згадує мама Юрія Поправки.

За словами жінки, навіть для того, аби похоронити свого сина, їй довелося пережити нелегкі випробування. Адже після упізнання слідчі у Києві заявили, що Слов’янськ окупований, тому якщо жінка хоче, мусить сама їхати забирати тіло.

"Я це вперше скажу за, вважайте, шість років, але поховати сина мені допоміг місцевий співробітник МВС і людська жадібність. Кати захотіли підзаробити і погодилися доставити тіло за гроші. Щоб вони пішли на контакт, нам посприяв один із тамтешніх поліцейських. Ім’я того чоловіка я навіть не запитувала, але знаю, що він ще у 14-му виїхав зі Слов’янська", – розповідає пані Ярослава.

А за шість років після жорсткого убивства сина жінку чекало ще одне потрясіння. Виявляється, попри звання Героя України та статус одного із Небесної Сотні, слідчі у Києві попросили докази насильницької смерті Юрка. Тому восени 2014 року, приблизно за півроку після похорону, Ярослава погодилася на ексгумацію – каже, тільки тому, щоб і на папері довести, що сина закатували.

Віталій Ковальчук: пережив полон, але втратив матір

Віталія Ковальчука, фітнес-тренера з Вінниці, взяли у полон разом із Поправкою та Дяковським. Хлопця кинули "на підвал", але не закатували до смерті тільки тому, що він погодився перейти на російську і сказав, що ходить до церкви Московського патріархату.

Свої 23 роки Віталій зустрів у полоні. Його били, але приблизно за півтора місяці після незаконного ув'язнення таки випустили на волю. Не останню роль у звільненні Ковальчука зіграв тоді майже нікому невідомий, а нині скандальний перемовник, один із ексфігурантів справи про нібито державний переворот, повалення в Україні конституційного ладу та сприяння угрупуванню "ДНР" Володимир Рубан.

Окрім нього, участь у пошуках хлопця брала і рідна матір Галина Купрій. За лічені тижні до звільнення сина вона пропонувала бойовикам, щоб її полонили замість Віталія. Зрештою жінка все ж поїхала на окуповану територію.

"В день, з якого я почала писати, що у Слов’янську зникла мама Віталія Ковальчука, ми говорили буквально декілька хвилин. Галина сказала, що налякана і бачить людей зі зброєю. Зв’язок обірвався", – згадує журналістка Омельянова.

Минуло понад шість років, але ніхто досі не знає, що трапилося з мамою першого звільненого зі Слов’янська полоненого. Галину шукали й шукають чоловік та двоє синів. У родини була інформація, що бойовики силоміць вивезли жінку в Луганськ. Втім, її офіційний статус досі залишається "зникла без вісті".

Юрій Дяковський: убили за українську мову

28 квітня 2014 року в річці Торець виловили тіло ще одного закатованого українця – учасника Революції Гідності і тепер уже Героя України Юрія Дяковського.

За словами звільненого із полону Віталія Ковальчука, патріота били з особливою жорстокістю. Він був родом зі Львівської області – відтак, автоматично ставав для терористів "лютим бандерівцем" та ще більшою загрозою. Як і Поправка, Дяковський не перейшов на російську та не збрехав, що ходить до церкви Московського патріархату.

Як повідомляв OBOZREVATEL, в інтерв'ю українському журналісту Дмитру Гордону колишній ватажок терористів "ДНР" Ігор Гіркін (Стрєлков) зізнався в причетності до вбивства у квітні 2014 року українців Володимира Рибака, Юрія Дяковського і Юрія Поправки. При цьому злочинець збрехав, що чоловіків нібито застрелили, а не катували. Він заявив, що не шкодує про це, адже вони були "ворогами".