"Хід прокурора" з Піскуном: у детективі розповіли про викрадення дочки столичного судді. Відео

Влітку 2000 року у київського прокурора Дениса Правдіна зникла дочка, 15-річна Олександра. Справою зайнялася Генеральна прокуратура України. Версій у слідства було декілька, але розв'язка виявилася несподіваною і страшною.

Про це у черговій серії документального гостросюжетного кримінального детективу "Хід прокурора" під назвою "Дружини Синього бороди" розповів ведучий, ексгенпрокурор України Святослав Піскун. Серіал заснований на реальних подіях і доступний в Youtube телеканалу "Україна. Піскун повідомив, що дівчинка поїхала до бабусі в Маріполь і щезла на другий день по приїзду (щоб подивитися серію, доскрольте до кінця новини).

Як пояснив Піскун, справи, в яких потерпілими є судді або члени їхніх сімей, одразу бере на особистий контроль ГПУ. І в цьому є логіка, бо насамперед перевіряють версії, пов'язані з професійною діяльністю служителів Феміди.

"Тут навіть підозрюваних довго шукати не довелось, – зазначив Піскун. – Кілька тижнів тому суддя Правдін виніс обвинувальний вирок столичній банді і ті просто у залі суду почали погрожувати йому розправою", – повідомив ексгенпрокурор.

За його словами, дізнатися про плани бандитів правоохоронці вирішили через власну агентурну сітку. Однак виявилося, що банда збиралася інакше помститися Правдіну, а до викрадення дівчини вони не мали жодного відношення.

Сам суддя розповів, чому дівчинка поїхала до бабусі, тим самим давши прокуратурі нового підозрюваного.

"Я Олександру сюди привіз, щоб не сталася біда. І здається, я в чомусь прорахувався", – зазначив Правдін.

За його словами, дочка закохалася в студента-практиканта Павла. Тому суддя припустив, що вона може бути з ним, попри те, що хлопця він "витурив" з місця проходження практики, а дівчину відправив в інше місто. Водночас Правдін отримав інформацію, що хлопець уже три дні не з'являвся вдома. Також батько пояснив, що ні з ним, ні з його дружиною щодо зникнення дівчинки ніхто не зв'язувався.

Однак, за словами друга Павла Стаса, студент поїхав до батьків, що перебували на заробітках у Неаполі, щоб заробити на обручку для Олександри. Після перевірки його інформації, ця версія слідства також провалилася.

Водночас приятель дівчини, який напередодні зробив їй подарунок у вигляді катафота-серця, побачив цю річ на вулиці у безхатька, про що поспішив повідомити у міліцію. Однак його навіть не стали слухати.

Як зазначив Піскун, правоохоронці пішли іншим шляхом – морально та фізично давили на нього, аби той зізнався у злочині.

"І за добу хлопець справді написав явку з повинною.Але сказав, що він був у стані стресу, тому не пам'ятає, куди сховав тіло", – повідомив ексгенпрокурор.

"Наші оперативники розуміли, що хлопець, найімовірніше, не причетний до злочину, тому вирішили поїхати на відтворення злочину, де Олег нібито мав згадати і показати, як усе сталося", – додав він.

Тим часом прокуратура підняла архівні справи, що залишилися не розкриті, і виявили, що подібний злочин уже траплявся. Тоді, два роки тому, високий чоловік зі шрамом на шиї нібито викрав дівчину в парку. Його затримали, однак його особу так і не встановили – той сказав, що захворів, нічого не пам'ятає, документів не мав. Тоді підозрюваного відпустили. Але слідчі вирішили поспілкуватися з жінкою, що проходила свідком у тій справі.

У її будинку правоохоронці випадково зустрілися з чоловіком, що підходив під опис, і коли він напав на міліціонерів, зрозуміли, що це і є той самий підозрюваний. У підвалі дому знайшли й Олександру.

"Огляд підвалу нас шокував. Сморід стояв такий, що я його пам'ятаю навіть сьогодні. Пахнули рештки жінок, яких викрав і утримував божевільний кат. Як встановила експертиза, помирали вони по-різному, хтось – від голоду, а хтось – від побоїв та травм. Всього з ями дістали рештки трьох жінок, яких цей нелюд називав своїми дружинами", – розповів Піскун.

Також він повідомив, що після цього страшного викрадення Олександрі знадобилося пів року, щоб лікарі поставили її на ноги. У полоні вона зазнавала сильних побоїв та насильства. В одужанні її підтримував студент Павло, батько дозволив їм зустрічатися.

Сам підозрюваний, Сергій Ларін, психіатричною експертизою був визнаний осудним і за свої криваві злочини отримав довічне ув'язнення, а його матір за співучасть, неправдиві свідчення та заподіяння тілесних ушкоджень неповнолітній засудили на 7 років. За два роки вона померла у в'язниці від туберкульозу, повідомив Піскун. Син пережив її на один місяць – він був побитий у камері і помер від тілесних ушкоджень, несумісних із життям.