22 листопада на Youtube-каналі російського видання "Новая газета" з'явилося відео, на якому українські військовополонені дзвонять додому своїм рідним. Як стверджує супроводжуючий текст, такий дозвіл їм дали після розмови президента РФ Володимира Путіна з ватажком "ЛНР" Ігорем Плотницьким.
Однак день для публікації відео в "Новій" вибрали не дуже вдалий. У середу в Луганську вирував заколот і вся увага була зосереджена на чварах ватажка бойовиків Ігоря Плотницького з буйним "міністром" Ігорем Корнетом, який як раз звільняв боса з посади.
Читайте:
Переворот в "ЛНР": Корнет розповів, що насправді сталося в Луганську
Руки до сюжету дійшли лише на наступний день, коли пристрасті в Луганську трохи вщухли. На ньому шість українських військовополонених - Сергій Гладкий, Анатолій Кучер, Владислав Лактіонов, Олег Якунін, Олександр Іщук, Валентин Богдан, Артем Кріна - дзвонять своїм родичам, розповідають про хороше самопочуття і кажуть, що "уряд Луганська готовий передати нас Україні".
"Можливо до Нового року буду вдома", - каже Анатолій Кучер.
І все б нічого, але кілька прізвищ з цього списку, здалися смутно знайомими. І в зовсім позитивному контексті.
Читайте:
Обмін полоненими між Україною і Росією: стало відомо про резонансне документі
Маніпуляції з гуглом підтвердили здогад і породили відразу кілька питань.
Питання № 1. За що такі привілеї?
Згідно з останніми заявами СБУ, в полоні у "Л/ДНР" знаходиться 158 осіб. Однак привілей дзвонити і навіть зустрічатися з близькими є тільки у декількох з них.
Так, в березні 2017 року мережі з'явився відеосюжет, на якому родичі військовополонених багатослівно дякують луганських окупантів за те, що ті дозволили їм зустрітися з близькими.
На відеоролику присутній дядько Олега Якуніна, мама Владислава Локтіонова, дружина Сергія Гладких і дочка Анатолія Кучера. Чому дозволили саме їм?
При цьому відео самої зустрічі не опублікували.
Далі в мережі можна знайти ще один відеоролик, датований січнем 2017 року. На ньому Локтіонов знову отримує привілей поспілкуватися з матір'ю і як би ненароком промовляє чарівну фразу про те, що "Нас обмінювати ніхто не хоче. Тому що ми там (в Україні, - Ред.) нікому не потрібні".
Також в мережі є відео, на якому Анатолій Кучер розповідає про те, що "в Україні вийшов закон: якщо солдат не підпорядковується командиру, відмовляється виконувати наказ - розстріл". При цьому додає, що він все життя пропрацював в Росії.
Схожий відеоролик можна знайти і з Якуніним, який говорить, що не розуміє, що таке сепаратисти.
Втім, це може нічого не означати, адже ні для кого не секрет, що терористи добре набили руку в тортурах і на камеру можуть змусити говорити, що завгодно.
Читайте:
З подачі кума: Путін "умовив" ватажків "Л / ДНР" на обмін полоненими
Однак є ще декілька моментів.
Питання № 2. Як вони потрапили в полон?
"Рядовий Іщук Олександр Анатолійович, 1989 року народження, допівшісь до безпам'ятства, втративши почуття орієнтації, вийшов на наші позиції. Молодший сержант Кучер Анатолій Миколайович, 1968 року народження, і єфрейтор Якунін Олег Олегович, 1974 року народження, потрапили в полон при тих же обставинах , що ще раз підкреслює відсутність контролю з боку командування та низька морально-психологічний стан особового складу ЗСУ ", - повідомили на сайті" ДНР в квітні 2016 року.
Втім, в "ДНР" могли легко збрехати, щоб виставити захисників України в невигідному світлі. Адже таке відбувалося тисячі разів.
Однак в цьому випадку підозри щодо бійців є і з української сторони. Так, 23 січня 2017 року, представник Міноборони з питань АТО Олександр Мотузянік заявив, що Іщук, Кучер, Якунін і Локтіонов підозрюються в переході на сторону "ДНР".
"Всі ці четверо військовослужбовців в різні періоди при різних обставинах дезертирували з лав ЗСУ, а потім різними шляхами потрапили на непідконтрольну Україні територію", - сказав спікер.
То чи є вони насправді полоненими? А може бойовики бачать в них "Троянських конів"?
Питання № 3. Чому в "ДНР" вирішили поділитися полоненими?
Про взяття в полон Іщука, Кучера і Якуніна взагалі-то повідомляла "ДНР", а не "ЛНР". То чому вони перемістилися з підвалів Донецька (або де їх там містили) в Луганськ?
Читайте:
Чим небезпечний обмін полоненими: в Україні помітили хитрий нюанс
Тобто з технічної точки зору питань немає. Перевезти полонених з одного міста в інший - хоча б на це бойовики здатні. Однак навіщо "ДНР" ділитися своїми полоненими з "побратимами" з "ЛНР"? На це питання відповіді немає.
Чому такі питання потрібні
Можливо, що мої підозри на адресу українських полонених комусь здадуться аморальними. Хтось напевно скаже: "Тебе б відправили на підвал і ти б не таке заспівав!". Безумовно, все так.
Однак Україна вже обпікалася на повернення полонених, які виявлялися зрадниками. Історія з полковником Іваном Без'язиковим - найяскравіше підтвердження.
Тому певні підозри - це нормально. Вже краще перестрахуватися, ніж віддати ворогам тих, кого вони хочуть, а натомість одержати не героїв, а зрадників.