Гасла, що змінили Україну: як держава боролася за незалежність

Революція на граніті, Помаранчева революція і Революція Гідності

З моменту проголошення своєї незалежності Україна пережила чимало подій. Вона утвердилася як парламентсько-президентська республіка, обрала шістьох президентів, ввела національну валюту та завоювала своє місце в світовому співтоваристві.

Були і кризи, як фінансові, так і політичні. Революція на граніті, Помаранчева революція та Революція Гідності визначили вектор розвитку української нації, проте 2014 року держава сам на сам зіткнулася з російською агресією. Війна на Донбасі триває понад сім років.

Кожен із цих історичних моментів супроводжувався пронизливими гаслами, які назавжди залишаться в пам'яті мільйонів українців. Детальніше про них – далі в OBOZREVATEL.

Революція на граніті

Хоча ця масштабна студентська акція відбулася до проголошення незалежності, вона відіграла особливу роль у становленні суверенної держави.

Протести, які проходили 2-17 жовтня 1990 року в УРСР, супроводжувалися студентським голодуванням на Майдані.

"СРСР – тюрма народів". Джерело: УНИАН
Революція на граніті супроводжувалася студентським голодуванням. Джерело: УНИАН

Протестувальники, зокрема, вимагали перевиборів до парламенту на багатопартійній основі, повернення на територію УРСР українських військових, відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола.

Гасла Революції на граніті:

  • "Союзний договір – тюрма для України"

  • "Я згоден покласти життя на вівтар вільної України"

  • "Борці за правду і свободу, ви є гордістю рідного народу!"

  • "Україна вдячна своїм синам!"

  • "Нація живе, поки народжує героїв. І вмирає тоді, коли за неї немає кому вмерти" (О. Гончар)

Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради, яка гарантувала виконання вимог протестувальників.

Революція на граніті проходила 2-17 жовтня 1990 року. Джерело: УНИАН
Революція на граніті відіграла особливу роль у становленні суверенної держави. Джерело: УНИАН
Протести завершилися виконанням вимог протестувальників. Джерело: УНИАН

"Україна без Кучми"

Після викрадення Георгія Гонгадзе і так званого "касетного" скандалу в грудні 2000 року на Майдані розбили наметове містечко.

Протестувальники вимагали відставки чинного президента Леоніда Кучми й керівників силових відомств, а також незалежної експертизи в справі Гонгадзе.

Учасники акції "Україна без Кучми", 2 лютого 2001 року. Джерело: УНИАН
Акція пам'яті та відповідальності 11 лютого 2001 року в Києві. Джерело: УНИАН

Гасла акції:

  • "Кучму геть!"

  • "Кучму – за ґрати!"

  • "Кучмо, де Гонгадзе?"

  • "Хочемо правди!"

  • "Міліція з народом!"

  • "Слава нації! Смерть ворогам!"

1 березня 2001 року влада знесла наметове містечко на Хрещатику.

У грудні 2000 року учасники протесту розбили наметове містечко на Майдані. Джерело: УНИАН
Учасники акції "Україна без Кучми", 10 січня 2001 року. Джерело: УНИАН

Помаранчева Революція

22 листопада 2004 року в центрі Києва розпочалася акція прихильників кандидата в президенти Віктора Ющенка – як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результати виборів.

Так, уночі ЦВК оголосила, що після підрахунку 33% бюлетенів прем'єр-міністр Віктор Янукович отримав 50% голосів, тоді як Ющенко – 46%.

Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Юрій Костенко і Борис Тарасюк, 28 грудня 2004 року. Джерело: УНИАН
Мітинг на підтримку Віктора Ющенка, 27 листопада 2004 року. Джерело: УНИАН

Гаслами Помаранчевої революції були:

  • "Разом нас багато, нас не подолати!"

  • "Схід і Захід разом!"

  • "Свободу не спинити!"

  • "Кучму геть!"

  • "Бандитам – тюрми!"

Прихильники Віктора Ющенка та Віктора Януковича, 28 листопада 2004 року. Джерело: УНИАН

Головним досягненням революції було призначення Верховним судом переголосування другого туру виборів. За результатами перевиборів президентом України було обрано Віктора Ющенка.

Салют на честь перемоги Віктора Ющенка на президентських виборах, 28 грудня 2004 року. Джерело: УНИАН

Революція Гідності

Євромайдан, або Революція Гідності, розпочався 21 листопада 2013 року як студентський протест проти рішення уряду призупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Уночі 30 листопада "Беркут" жорстко розігнав молодих людей, які мітингували на Майдані: силовики били кийками всіх, хто потрапляв їм під руку. Близько 30 осіб було госпіталізовано з гематомами, травмами голови, переломами рук і ніг; ще близько 30 було затримано.

"Зека геть". Акція на підтримку євроінтеграції України на Михайлівській площі в Києві, 30 листопада 2013 року. Джерело: УНИАН

До ранку кадри зі сценами насильства облетіли всі соцмережі. Громадськість була приголомшена, і вже 1 грудня на вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона українців. Жертвами наступних протистоянь у Києві стала Небесна Сотня.

Народне віче на Майдані, 1 грудня 2013 року. Джерело: УНИАН

Гасла Євромайдану:

  • "Слава Україні! Героям слава!"

  • "Слава нації! Смерть ворогам!"

  • "Україна – понад усе!"

  • "Разом – сила"

  • "Україна – це Європа"

  • "Банду геть!"

  • "Януковича на нари – тоді підемо на пари!"

  • "Молодь нації – за євроінтеграцію"

  • "Захистимо Україну разом!"

  • "Будь гідний Героїв Майдану!"

Учасники Народного віче на Майдані, 1 грудня 2013 року. Джерело: УНИАН
Новорічна ялинка на Майдані, 1 грудня 2013 року. Джерело: УНИАН

Через три місяці протистоянь чинний президент Віктор Янукович утік до Росії. Україна вийшла з економічної та політичної сфери впливу Москви, взявши курс на євроінтеграцію; у країні було призначено дострокові президентські вибори.

Окупація Криму і війна на сході України

У лютому 2014 року Росія ввела до Криму свої війська, а в березні на півострові провели нелегітимний референдум.

Результати оголосили миттєво – нібито більшість кримчан проголосувала за приєднання до РФ.

Військові ВМС України залишають частину в селищі Перевальне (Крим), 21 березня 2014 року. Джерело: УНИАН

На півострові почалися утиски незгодних, особливо кримських татар, багато хто переїхав на материкову частину.

Згідно з українським законодавством і нормами міжнародного права, Крим є тимчасово окупованою територією, а Росія має статус держави-окупанта, що, відповідно до Гаазької конференції 1907 року, а також Женевських конвенцій 1949 року, накладає на неї низку зобов'язань (включно з дотриманням прав людини, недопущенням депортації та недоторканністю приватної власності).

Акція "Не віддамо НАШ Крим Росії" біля посольства Росії в Києві, 15 березня 2014 року. Джерело: УНИАН

Водночас у квітні 2014 року проросійські сепаратисти стали захоплювати адміністративні будівлі та відділення міліції в Луганській і Донецькій областях.

Заклики влади скласти зброю вони проігнорували, у зв'язку з чим у частині регіонів Донбасу почалася антитерористична операція.

Меморіал "Стіна пам'яті полеглих за Україну" на стіні Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві, 16 лютого 2021 року. Джерело: УНИАН

Пізніше її було переформатовано на Операцію Об'єднаних сил.

Остання триває донині – за сім років, за даними Управління верховного комісара ООН, у боях за територіальну цілісність України загинуло більш ніж 4 150 військових.

Дівчина-боєць ЗСУ на позиціях біля Луганського, Донецька область, 4 червня 2020 року. Джерело: УНІАН

Гасла:

  • Крим – це Україна

  • Путін – Х**ло

  • "Героям Слава!"

  • "Єдина країна – Единая страна"

  • "Ні капітуляції!"

  • "Душу – богу! Життя – Україні! Честь – для себе!".

Читайте також в OBOZREVATEL: