Дорогу збудує наполегливий

Запрошені попередньою владою в Україні білоруські підприємства, що спеціалізуються на будівництві доріг, зіштовхнулися з систематичними спробами вичавити їх з українського ринку. У хід пішов увесь арсенал засобів: від підпалів потужностей – до скасування тендерів, від затримок фінансування – до обшуків СБУ.

Про те, в яких умовах працюють підприємства державного холдингу "Белавтодор", а також про те, як пресинг "чужинців" на давно поділеному українському ринку може позначитися на відносинах України і Білорусі – читайте далі.

На запрошення президента

Ще у квітні 2017 року чинний на той момент президент України під час зустрічі зі своїм білоруським колегою запросив білоруські дорожні компанії взяти участь у проектах по ремонту та реконструкції українських доріг. Президент Лукашенко запрошення сприйняв серйозно – і вже за кілька місяців була створена українсько-білоруська компанія "Белавтодор-Україна".

Здавалося б, особисте запрошення президента України мало би послужити для білорусів непоганою рекомендацією і відкрити двері для чесної і прозорої боротьби у тендерних торгах. Але, як виявилося, не всі українські компанії мають готовність і бажання до здорової конкуренції.

Перші тендери: не завдяки, а всупереч

Перші тендерні пропозиції підприємств холдингу "Белавтодор" відхилялися. Часто – під приводом "відсутності досвіду" у білоруських дорожньо-будівельних трестів з більш ніж 70-річною історією, а ще частіше – з формальних причин, і навіть на тій підставі, що компанія-нерезидент відсутня в реєстрі юросіб України.

Десятки скарг до Антимонопольного комітету України (АМКУ), поданих впродовж перших місяців входу на український ринок, результату не мали: після того, як в АМКУ ставали на бік білорусів і визнавали, що до участі в тендерах їх не допускають за надуманими причинами, або підтверджували вибірковий і упереджений підхід до оцінки тендерних пропозицій – торги просто скасовувалися.

Читайте: Дороги, аеропорти та водний транспорт: що пообіцяв зробити Кабмін за 5 років

Однак завзятість, з якою "Белавтодор" знову і знову продовжував стукати у зачинені двері, врешті-решт дала свої плоди: наприкінці 2017 го року Дорожньо-будівельний трест №4 (м Брест), що входить до складу холдингу, виграв свій перший тендер на ремонт Житомирської окружної дороги на загальну суму близько 30 млн грн, запропонувавши кращу ціну на торгах.

І це стало початком ускладнення життя тим, хто не хотів бачити "демпінгуючих" білорусів на давно поділеному українському ринку дорожнього будівництва. Адже їх пропозиції часто були на 5-15% нижчими від мінімальних пропозицій конкурентів.

Гра "по-крупному"

У 2018-му "Белавтодор" вперше замахнувся на більш серйозні тендери. Наприклад, влітку 2018-го ще один трест холдингу – Будівельно-монтажний трест №8 (м.Мінськ) – виграв торги на ремонт ділянки траси М-05 Київ–Одеса у Київській області. Тендер на 840 млн грн білоруси взялися виконати за 695 млн грн

Також компанія отримала ще кілька великих об'єктів в Миколаївській області. Для роботи на цих об'єктах вона завезла у регіон власний асфальтний завод, що дозволило виконувати роботи за конкурентними цінами, якісно і вчасно.

Але конкурентам це не сподобалося, і у лютому 2019-го асфальтний завод Тресту №8 спалили. Невідомі проникли на територію, оглушили охоронця і спалили ключові вузли заводу, без яких він перетворюється на купу металобрухту.

Читайте: Крали на ремонті доріг: на Київщині оголосили підозри трьом головам сільрад

На інцидент моментально відреагувало білоруське МЗС, яке надіслало українським колегам ноту протесту. Правоохоронні органи спочатку активно кинулися шукати виконавців і замовників цього злочину. Але дуже скоро активність зійшла нанівець. І лише порушення питання на найвищому рівні, під час приїзду новообраного президента Володимира Зеленського на Миколаївщину, стимулювало правоохоронців нарешті затримати виконавців.

В якості однієї з ключових версій цього злочину слідство розглядає замовлення конкурентів. Але від оприлюднення подробиць в поліції поки що утримуються. Не чути також і про затримання замовників підпалу.

"Грошей немає, але ви тримайтеся"

Коли білоруси не злякалися пожежі та заподіяних їм збитків, їх вирішили видавлювати з України іншими шляхами.

"Нам в Україні багато хто не радий. У кожній області вже є основні гравці, які не перший рік працюють в регіоні, розмістили свої заводи і бази, налагодили процеси, побудували свої династії. Такі компанії вважають той чи інший регіон своєю вотчиною, тому використовують всі засоби і ресурси для недопущення "чужинців".

Але з нами не так просто боротися, адже компанії, що входять до складу холдингу "Белавтодор" - іноземні державні компанії з історією, багаторічним досвідом, міцною матеріально-технічною базою (понад 3,5 тисячі одиниць техніки) і висококваліфікованими кадрами. Загальна чисельність працівників холдингу перевищує 9 тисяч осіб.

Читайте: Перевізники перевантажують авто у 2-3 рази, це руйнує дороги України: експерт

Крім того, система "Прозорро" дає прекрасну можливість брати участь у конкурентній боротьбі за контракт, отримуючи підряд за найкращою ціною. Політика компанії побудована на чесності та відкритості, найкращій ціні і якості робіт, адже мова йде про імідж цілої держави", - говорить директор "Белавтодор-Україна" Юрій Настенко.

Одна з основних проблем і ризиків, з якими стикаються компанії в Україні – відсутність реального 100% фінансування галузі та відкритої інформації про наявність грошей на конкретний об'єкт, адже закупівлі оголошуються без прив'язки до виділеного фінансування, що дозволяє чиновникам у ручному порядку встановлювати ліміти на здійснення виплат . Надалі це призводить або до скасування торгів і непідписання контракту вже після перемоги, або до зменшення вартості контракту і обсягів робіт, або до затримки фінансування.

Нерідкі випадки, коли після підписання контракту і виконання робіт з'ясовувалося, що грошей фактично немає, і доводиться чекати відповідного бюджетного фінансування для компенсації вже здійснених витрат.

Дуже цікава ситуація, пов'язана з одним з таких об'єктів, трапилася зовсім недавно: до київського представництва одного з білоруських трестів з обшуком прийшли близько 10 співробітників національної поліції і СБУ. Підстава – нібито білоруси завдали державі збитків на 18 млн грн. Як саме компанія, яка виконала роботи за найбільш вигідною ціною, заподіяла збитки державі, ніхто толком не пояснює. Але вже той факт, що прийшли відразу з обшуком, оминувши звичний для подібних розслідувань етап виїмки документів, наштовхує на думку: основною метою приходу міг бути намір залякати.

"Блокада" на Волині

Зі ще одним проявом винахідливості українських чиновників, які блокують "чужим" вхід на ринок, білоруси зіштовхнулися у Волинській області. Так, ще в 2017 році Дорожньо-будівельний трест №4 (Брест) намагався брати участь в торгах на будівництво дороги Н-22 Устилуг – Рівне, але подані ним пропозиції були відхилені. Причини, за якими відкинули пропозиції білорусів, змусили тих подати скарги до АМКУ. За підсумками вивчення питання Комітет визнав, що право тресту на об'єктивний і неупереджений розгляд його тендерної пропозиції було порушено, внаслідок чого кілька таких тендерів були скасовані замовником.

У 2018-му Тресту №4 вдалося підписати кілька невеликих контрактів на ремонт місцевої мережі автомобільних доріг. Але після того як компанія не прислухалася до наполегливих рекомендацій "не лізти" в уже розподілені між "своїми" тендери і, вигравши торги, відмовилася "ділитися з місцевими", – останні заборонили місцевому виробнику продавати білорусам асфальт. Так що возити його "Белавтодору" довелося з сусідньої Рівненської області.

Читайте: "Був шокований": легіонера "Динамо" "вбили" українські дороги

У 2019 році компанія вирішила поборотися за ще один тендер на Волині – в районі міста Шацьк на загальну суму близько 100 млн грн. Кваліфікацію Тресту №4 цього разу замовник підтвердив, допустивши до аукціону, але потім тендер просто скасували. Після, ускладнивши умови і об'єднавши дві окремих закупівлі в одну, торги оголосили повторно. На дискримінаційні умови тендерної документації Трест №4 подав скаргу, і АМКУ зобов'язав замовника внести в неї зміни.

У підсумку: зміни так і не були внесені, а закупівля знову була скасована замовником.

У результаті спроб чиновників проштовхнути до перемоги в торгах потрібні компанії, як завжди, постраждали люди. Через затримку, спровоковану спробами місцевих чиновників допомогти "своїм", кошти в цьому році були перенаправлені на інші об'єкти, а дорога в Шацькому районі так і залишилася невідремонтованою.

Наполегливість приводить до мети

Але є й інша сторона медалі - за три роки роботи на українському ринку "Белавтодор" встиг зарекомендувати себе серйозним конкурентом, що відповідає за якісний результат своїх робіт.

Вже є регіони, в яких чинна влада, що зацікавлена у реальних змінах і поліпшенні якості життя людей, запрошує компанію до участі у торгах і будівництві доріг.

Адже по суті, пропонуючи кращу ціну і дотримуючись якості, білорусам вдалося "струсити" ринок, перетворивши конкуренцію з видимої на реальну. "Дорожні династії" змушені підлаштовуватися під ринок, знижувати свої ціни або програвати в боротьбі за контракт, втрачаючи бажані підряди. Природно, система пручається і використовує будь-які лазівки, можливості, методи і ресурси для ускладнення роботи своїм конкурентам.

Сьогодні підприємства холдингу "Белавтодор" виграють тендери і працюють у багатьох регіонах України: від прикордонних з Білоруссю Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях, до центральних і південних областей – Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської. За останні два роки підприємства холдингу "Белавтодор" реалізували і реалізують 15 дорожньо-будівельних проектів: від доріг місцевого значення до міжнародних трас Київ–Одеса і Київ–Чернігів–Нові Яриловичі.

Так, минулого тижня, 25 вересня 2019 року, Дорожньо-будівельний трест №2 (м.Гомель) був визнаний переможцем у торгах на ремонт ділянки автодороги Н-25 Городище–Рівне–Старокостянтинів (Рівненська область). Сума контракту становить 745 млн 999 тис. грн і наразі - це найбільший контракт для підприємств холдингу "Белавтодор" в Україні.

Так що у компанії впевнені: знаходяться на правильному шляху і здаватися під натиском системи не збираються.

Звернення до президента Зеленського

З огляду на вищесказане, OBOZREVATEL закликає президента Володимира Зеленського втрутитися в ситуацію і навести порядок у сфері дорожнього будівництва в Україні. Адже і до виборів, і після них він не раз декларував наміри жорстко боротися з корупцією і свавіллям. Так чому б не почати цю боротьбу зі сфери будівництва доріг?

Та й силові органи, виконуючи обіцянки президента, повинні піклуватися виключно про безпеку держави та її громадян, а не займатися економічними питаннями, більше того – бути інструментом нечесної конкурентної боротьби.

Встановлення чесних правил і рівних умов допуску до участі у тендерах на будівництво доріг – в інтересах не тільки дорожніх компаній, але і всієї країни. Показове звільнення наскрізь корумпованих чиновників допоможе заощадити мільярди і побудувати дороги там, де від них давно залишилася лише назва. А реальний, а не декларативний захист інвестицій – найкоротший шлях до того, щоб переконати зарубіжних партнерів: у нашу економіку варто вкладатися.

Читайте: Афери з ремонтом доріг на Черкащині: скандальний бізнесмен постане перед судом

Важливий нюанс. Вже цього тижня, 3-4 жовтня, у Житомирі відбудеться Другий Форум регіонів України та Республіки Білорусь за участю президентів Володимира Зеленського та Олександра Лукашенка. Символічно, що на даний Форум президент Білорусі буде їхати по одній з доріг, збудованих "Белавтодором". Це важливий і позитивний момент, який, сподіваємося, буде сприяти зміцненню взаємовигідних добросусідських відносин України і Білорусі.