Дітей катували, як у в'язниці: фігуранти скандалу в "Світанку" залишилися на волі

Малиновський районний суд 17 червня виніс вирок двом ввихователькам у справі про тортури в одеському Центрі соціально-психологічної реабілітації дітей (ЦСПРД), більше відомий як притулок "Світанок".

Вони визнані винними в невиконанні професійних обов'язків, що призвело до тяжких наслідків. Незважаючи на м'який вирок, можна сказати – крига скресла, а діти почали вірити в справедливість.

Детальніше про резонансну справу читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

2019 року Зоя Мельник була інспекторкою патрульної поліції (зараз – виконавча директорка громадської організації "Батьківська спілка", співзасновниця групи "Захист прав дітей"). Саме вона привселюдно заявила про знущання в одеському центрі.

За її словами, дітей били вихователі центру та поліцейські, через це вихованці неодноразово тікали. Але вони боялися розповідати про те, що відбувається, оскільки співробітники "Світанку" стверджували, що неповнолітнім ніхто не повірить.

Правоохоронці відкрили кримінальні провадження за фактами порушень прав дітей у ЦСПРД: за ч. 1 ст. 127 (Катування), ч. 1 ст. 137 (Неналежне виконання обов'язків щодо охорони життя та здоров'я дітей), ч. 3 ст. 152 (Зґвалтування) та ч. 2 ст. 365 (Перевищення влади) Кримінального кодексу України.

Ось тільки домогтися цього, як розповіла Зоя Мельник OBOZREVATEL, виявилося дуже непросто.

"У найкращих традиціях в'язничного режиму"

Восени 2019 року від місцевого волонтера Лучезара Панфілова Зоя дізналася про 13-річну дівчинку, яка перебувала в "Світанку".

"Раніше в рідній сім'ї вона зазнавала насильства. У таких дітей потім сексуалізована поведінка, вони потребують підтримки, допомоги, реабілітації. Але в центрі персонал не міг їй допомогти, навіть більше, вони її били", – розповіла Мельник.

За її словами, у цьому ЦСПРД була справжнісінька "дідівщина". Старші діти карали молодших. Любимчики вихователів теж творили, що завгодно... У дівчинки, яка постійно зазнавала насильства, виробилася модель виживання – вона давала собою користуватися, щоб над нею не знущалися, щоб не били й щоб хлопчики добре ставилися...

В установі все відбувалося в найкращих традиціях в'язничного режиму, вважає Мельник.

"У центр приїжджала група "Омон". Так їх називали вихователі, а насправді це були співробітники охоронного агентства "Центр". Вони забігали й карали дітей – лупили всіх підряд. Наприклад, через те, що діти не хотіли прибирати або ж тікали", – поділилася Зоя.

Після сексу – електрошокер

Одного разу вихователі "Світанку" виявили двох дітей, що займалися сексом. Це була дівчинка, про яку розповідала Зоя, і 14-річний хлопчик. Вихователі вчинили як зазвичай – викликали охорону. Приїхали троє співробітників "Центру"...

"На очах у старшої вікової групи вони змусили дітей, що "провинилися", дістати з відра використаний презерватив, розрізати його навпіл і... жувати. Раніше дітей відучували від куріння, змушуючи з'їдати недопалки, а тепер "поїданням" презерватива провели "сексуальну освіту", – додала Мельник.

За її словами, до хлопчика та дівчинки застосували електрошокери, били кийками та обливали холодною водою.

Коли Зої стало відомо про цей жах, вона взялася перевіряти інформацію. Все підтвердилося, і тоді жінка попросила Панфілова написати заяву саме в главк. Вона стверджує, що в Хмельницькому відділі поліції Одеси раніше неодноразово не розслідували насильство в дитячому притулку через "кумівські зв'язки".

Шукав дітей поліцейський, якого підозрюють у побитті

"Нам стало відомо, що постраждалу дівчинку зі "Світанку" перевели до іншої установи. Це звичайна практика – у такий спосіб ховають дітей після побоїв, щоб було неможливо їх зафіксувати. Коли в адміністрації зрозуміли, що я вже в курсі ситуації, то дівчинку повернули назад", – додала Мельник.

Але незабаром вихованка центру втекла – Зоя дізналася про це з орієнтування. Дитина просто не витримала тиску та знущань.

"Коли дітей знайшли (а дівчинка втекла з центру не одна), я під'їхала до кафе, де вони сиділи. Підійшла, зняла сумку з плеча й привіталася з ними, але "наша" дівчинка сіпнулася й закрила голову руками. Стало зрозуміло, що вона сильно травмована. Я хотіла заспокоїти, сказала, що постараюся допомогти, але потрібно, щоб вона все розповіла й ми разом звернемося до поліції", – повідомила Мельник.

Каже – не хотіли повертати дітей у ЦСПРД, але за законом потрібно було віддати їх тому, хто був ініціатором розшуку, а це Хмельницький відділ поліції Одеси.

"Саме там працював поліцейський, який тоді проходив у справі про знущання й тортури дітей у "Світанку". Я знала, що вже було відкрито кримінальне провадження, але співробітника поліції ще не усунули від роботи. І тоді я попросила Лучезара Панфілова, щоб забрав дітей до себе, а вранці ми напишемо заяву в главк, щоб було неупереджене розслідування. Що ми й зробили", – поділилася Зоя.

Потім були обшуки, звинувачення у викраденні дітей і багато всього. Мельник розповіла, що, зокрема, екскерівництво служби у справах дітей Одеської обласної державної адміністрації писало численні заяви на неї та Панфілова з вимогою притягнути за тяжкими статтями Кримінального кодексу.

"Також вони організували справжнє юридичне цькування поліцейського Дмитра Ревуна, який першим зайнявся розслідуванням цих фактів і довів їх до слідчого етапу. Виявилося це в масованих зверненнях до різних органів – від МВС і прокуратури до ДБР", – повідомила Зоя.

Коли жінка зрозуміла, що буде серйозний опір розслідуванню щодо цих подій у "Світанку", то винесла все в публічну площину.

Справу забрав інший відділ поліції, включилася Генпрокуратура, Верховна Рада – дійшли аж до Адміністрації президента. Був величезний резонанс, після чого, власне, крига й скресла.

Однак, незважаючи на резонанс, адміністрацію "Світанку" не усунули від роботи. Зоя стверджує, що співробітники центру тиснули на дітей (і на потерпілих, і на свідків), заважали слідству.

"Ба більше, адвокати підозрюваних виховательок під виглядом волонтерів контактували з дітьми й теж тиснули на них. З огляду на ці факти деякі вихованці не дали показань", – вважає вона.

Трьом винесли вирок, ще один – на черзі

У лютому 2020 року Малиновський районний суд Одеси виніс вирок охоронцеві Миколі Дмитруку, обвинуваченому в катуванні дітей, – три роки позбавлення волі умовно з випробувальним терміном два роки. Він повністю визнав свою провину й підписав угоду.

17 червня той же суд визнав Наталію Долінську та Андріану Кальчевську винними в тому, що не захистили вихованку від тортур.

Вони також отримали умовні терміни – по три роки позбавлення волі з випробувальним терміном в один рік. Плюс до всього їм заборонено працювати виховательками... протягом року.

А ось співучасть у катуванні співробітниць "Світанку" довести не вдалося.

"Діти розповідали мені, що під час знущань і тортур співробітниками охоронного агентства виховательки перебували там же, а одна з них навіть принесла ножиці (щоб розрізати презерватив. – Ред.). На жаль, співучасть довести не вдалося. В результаті виховательки понесли відповідальність за ст. 137, на яку вони із задоволенням погодилися – це вже не співучасть у катуваннях, а невиконання професійних обов'язків щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх", – додала Мельник.

Вона вважає, що в цьому є й вина служби в справах дітей Одеської обласної адміністрації, двоє співробітників якої нібито робили все, щоб покрити цей злочин.

Також, стверджує Зоя, постраждала не одна дівчинка, а багато дітей зі "Світанку", але одних умовили мовчати, а інших залякали. Тому частина потерпілих відсіялася.

Крім того, вручено підозру колишньому співробітнику ювенальної превенції Хмельницького відділу поліції Одеси. Він звинувачується в побитті дітей зі "Світанку". Андрій Крецул перебуває під домашнім арештом.

"Я, звісно, дуже незадоволена рішенням, оскільки ця людина вже тиснула на потерпілих. Він привозив неповнолітню дівчинку у відділ, бив і змусив дати показання, що вона... не має претензій. Що, знову ж таки, можна розцінювати як тортури. Оскільки злочин насильницький, були всі підстави взяти його під варту, але, на жаль, Заводський суд у Миколаєві вирішив інакше", – додала Мельник.

За інформацією Центру журналістських розслідувань, під час судового засідання в Миколаєві з'ясувалося, що Крецул не був звільнений з поліції, як повідомлялося раніше. Він нібито перевівся в інше відділення та працює дільничним.

Ці дані OBOZREVATEL підтвердили одеські правоохоронці – мовляв, працює в Приморському відділі поліції. Хоча в останній декларації на сайті НАЗК, яку Крецул подав 24 березня 2020 року, не зазначено цих змін.

Діти почали вірити в справедливість

Мельник каже, що справедливості вдалося домогтися частково – вирок дуже м'який. І все ж вважає це перемогою.

"Це, по суті, прецедент. Я знаю практику по Україні. Більшість таких злочинів залишаються безкарними, оскільки це дуже складна категорія справ і все ускладнюється тим, що діти перебувають у вразливому становищі. Вони залежать від дорослих, які перебувають поруч із ними в таких установах. Дуже складно працювати слідству – чинять опір люди, які вважають дітей своєю власністю", – розповіла Зоя.

Вона переконана, що необхідно змінювати закони, які слабо працюють на потерпілих дітей, свідків, а також посилювати покарання.

"Претензій до слідства в мене немає. Навпаки – хочу сказати спасибі. Важливо, що було доведено провину й тепер діти почали вірити в справедливість. Так, вихователі центру не настільки жорстко покарані, як хотілося б, але все ж. Потрібно доопрацьовувати законодавство. Потрібно, щоб були ювенальні суди, прокурори й слідство, щоб такі злочини не залишалися безкарними", – підкреслює Зоя.

На її думку, злочини в "Світанку" – тільки верхівка айсберга.