Трагічна смерть на Донбасі: що відомо про бійця, який став першою втратою у 2020-му

1 січня стало відомо про загибель у зоні ООС військовослужбовця 72-ї ОМБр імені Чорних запорожців Юрія Сергеєва. Втім, ні на сторінці штабу ООС, ні на сторінці бригади повідомлення про цю втрату не знайти. Адже попри те, що загинув боєць із позивним "Гудвін" поблизу міста Золоте на Луганщині, причиною його смерті, найімовірніше, стала не ворожа куля, а власне рішення звести рахунки з життям.

"1 січня збройні формування РФ тричі порушили режим припинення вогню. Противник стріляв із гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Обстріли зафіксовано поблизу н.п.Оріхове та Новолуганське. Один військовослужбовець ОС отримав поранення. Втрат із нашого боку немає".

Це повідомлення штабу ООС про те, як минула перша доба нового 2020 року на фронті, наразилося на шквал критики й обурених коментарів. Адже в мережі вже почала ширитися інформація про загибель військового поблизу Золотого – однієї з точок відведення військ на Донбасі. На командування ОС та офіцерів пресслужби посипалися звинувачення в приховуванні втрат.

Одним із перших про смерть лейтенанта 72-ї ОМБр Юрія Сергеєва повідомив його бойовий побратим Андрій Литвин. Ввечері 1 січня він виклав на своїй сторінці у Facebook фото бійця й підписав "Гудвін… Сьогодні загинув".

А вже за годину звістку про смерть Сергеєва підтвердила його дружина, Лілія Сергеєва-Старостина. "Шановні друзі, мій чоловік Юрій Сергеєв сьогодні о 14:00 помер", – написала вона.

Трагічна звістка миттєво почала поширюватися у Facebook. І обростала "подробицями". Зрештою, багато хто майже не сумнівався, що Сергеєв загинув від пострілу ворожого снайпера в голову і що штаб ООС приховує і смерть бійця під Золотим, і сам факт обстрілів неподалік від ділянки розведення.

Втім, причина мовчанки щодо трагедії як на офіційній сторінці ООС, так і на сторінці 72-ї ОМБр може бути куди простішою і страшнішою водночас: за непідтвердженими поки даними, Юрій Сергеєв загинув після спроби самогубства.

З кульовим пораненням у голову його, ще живого, спершу евакуювали до Гірського, а далі повезли в госпіталь у Сєвєродонецьку. Втім, врятувати пораненого бійця медики не змогли: о другій дня його серце зупинилося.

Про те, що загибель Юрія Сергеєва є небойовою втратою, писав, зокрема, офіцер ЗСУ Анатолій Штефан.

Можна знайти у мережі також скрин повідомлення, написаного від імені керівника пресцентру ООС Віталія Саранцева, де також ідеться про те, що Сергеєв міг накласти на себе руки.

Офіційних коментарів щодо загибелі Юрія Сергеєва на момент публікації від Штабу ООС нам отримати не вдалося.

Юрій Сергєєв народився 23 січня 1980 року. Мешкав у Києві. Закінчив Національну академію внутрішніх справ України. У вересні 2015 року Юрій одружився з коханою жінкою – Лілією Сергеєвою-Старостиною, випускницею того ж ВНЗ, співробітницею МВС. Молоде подружжя виховувало донечок. На їхніх сторінках – безліч спільних фото, сповнених кохання та ніжності. Ледь не під кожним фото Лілії Юрій писав, як сильно любить свою дружину і як сумує у розлуці з нею.

На війну Юрій спершу потрапив у складі ПСМОП "Золоті ворота". Після його розформування підписав контракт із ЗСУ, воював разом із 72-ю ОМБр. За ці роки пройшов і побачив чимало. Зокрема, брав участь у боях у Авдіївці, на Світлодарській дузі.

Тим, хто знав Юрія, складно повірити, що він міг зважитися на самогубство – тим паче без жодних видимих причин. "Дуже класний хлопець. І воїн чудовий", – відгукуються про нього знайомі.

Наразі триває розслідування обставин загибелі Юрія Сергеєва. Воно і дасть відповідь на запитання, чому помер військовослужбовець. Хай там що, абсолютно точно одне: Юрій Сергеєв став черговою жертвою російсько-української війни. Навіть якщо цього разу ворог і не натискав на курок безпосередньо.

Завтра Юрія Сергеєва поховають на Лісовому кладовищі в Києві.

Вічна пам’ять і слава захисникові України.