Бойовики попалися на "приманку": джерела розкрили деталі спецоперації із затримання "вагнерівців" – CNN

Операція українських спецслужб із захоплення російських найманців приватної військової компанії Вагнера проходила "за відома та очікуваної підтримки США". План було погоджено керівництвом України, а його реалізація нібито отримувала американські гроші, техніку й рекомендації Центрального розвідуправління (ЦРУ) про те, як залучити бойовиків.

Про це йдеться у розслідуванні CNN, яке посилається на трьох високопоставлених ексчиновників української військової розвідки. А ось американський чиновник вказав на "хибність" таких тверджень, заявивши: розвідка Штатів про операцію знала, але не була до неї причетна (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).

Секрети вербування і зізнання найманців

Затримані у підсумку в Мінську 32 "вагнерівці" разом зі ще одним чоловіком, якого схопили пізніше на півдні Білорусі, були метою ретельно продуманої розвідувальної операції з боку України та передбачуваної підтримки США. Місія була спрямована на виманювання підозрюваних військових злочинців із Росії для судового переслідування за звірства, скоєні ними на сході України, де підтримувані РФ бойовики протягом багатьох років ведуть війну.

Виявилося, що українські агенти "прикинулися" російською приватною військовою компанією (ПВК) і намагалися заманити в пастку найманців за допомогою підробленого вебсайту. Представників наймали на роботу нібито в сфері безпеки – для захисту нафтових об'єктів у Венесуелі. Оплату обіцяли вище встановленої норми – вигідні контракти на $5000 на місяць. І на цю приманку потрапили сотні потенційних російських бойовиків, які подали заявки.

"Ми почали їм дзвонити і говорити: "Ей, чоловіче, добре, розкажи мені що-небудь про себе. Може, ти насправді не боєць, а сантехнік чи щось на кшталт". А потім вони почали розкривати щось про себе, надсилаючи нам документи, військові посвідчення й докази того, де вони воювали. Ми були раді, що можемо це використовувати", – розповів CNN один із колишніх офіцерів військової розвідки України.

Серед доказів, за його словами, були зокрема потенційно компрометуючі фотографії і відео. Наприклад, на одному ролику була зображена група бойовиків на Донбасі, що тримає уламки збитого українського військового літака. Інші заявники розповідали про напад на рейс MH17, який збили "Буком" РФ у липні 2014 року над українською територією, контрольованою проросійськими бойовиками.

"Двоє були присутні під час запуску ракети, яка збила пасажирський літак. Четверо інших були членами групи, яка збила наш військовий літак і вбила не менш ніж 70 наших кращих людей", – додало джерело з української військової розвідки.

Чи була допомога США

Вищезгаданий співрозмовник підкреслив, що виявлення й покарання цих людей було для них великим інтересом. CNN передбачає, що це, очевидно, мало інтерес і для американської розвідки, хоча офіційні особи США заперечують свою пряму роль. Представники української розвідки говорять, що їхня операція отримала фінансову й технічну допомогу, а також рекомендації ЦРУ про те, як залучити російських найманців.

Але високопоставлений американський чиновник заявив розслідувачам, що ці твердження "помилкові". Він вказав, що розвідка США знала про операцію, але заперечував будь-яку причетність. Чиновник, який побажав залишитися анонімним, висловив припущення, що прагнення "втягнути американські агентства" в це можуть бути всього лише спробою розділити або ж перекласти провину за провал української спецоперації з високим ризиком.

Ким були "завербовані" найманці

Найнятими українськими агентами росіянами виявилися "вагнерівці", у яких за плечима були військові місії в Лівії, Сирії, Центральноафриканській Республіці, Мозамбіку та інших країнах.

За словами джерел, через те що прийом із вербуванням на вебсайті залишався непоміченим, співробітники української розвідки просто вибрали людей, які мають найтісніші й суперечливі зв'язки з Україною, і запропонували їм фальшиві контракти з Венесуелою.

Йшлося про 28 росіян, імовірно пов'язаних із незаконними діями в Україні, і ще п'ятьох без будь-яких зв'язків. Їм сказали, що їх відправлять у Туреччину, де зістикують з людьми із Каракаса (столиця Венесуели).

Зрив важливої спецоперації

Джерела повідомили CNN, що реальний план полягав у тому, щоб доставити всіх найманців в Україну, де вони можуть бути заарештовані. Але несподівано його змінила пандемія коронавірусу – тоді Росія закрила свої кордони, щоб зупинити поширення COVID-19.

Водночас Москва продовжувала дозволяти поїздки до свого сусіда і союзника Білорусі. Згідно з українськими джерелами, новобранців, які нічого не підозрювали, автобусом доправили до Мінська, звідки, як вони думали, скоро вирушать до Венесуели.

Однак там відбулася затримка. Новачкам заявили, що пройде кілька днів, перш ніж вони зможуть виїхати. Їх перевели у білоруський санаторій "Білорусочка" – скромний курорт радянських часів, розташований на тихій водоймі за 15 хвилин їзди від Мінська, де, як сподівалася українська розвідка, ті могли залишитися непоміченими.

Такої заминки виявилося достатньо для дій білоруських служб безпеки, які заарештували групу всього за кілька годин до її вильоту.

"У драматичних сценах, трансльованих на державному телебаченні Білорусі, заарештованих виставляли напоказ на екрані, а їхні документи, що засвідчують особу, демонстрували як свідчення їхнього російського військового минулого", – йдеться в повідомленні.

Колишній радник глави Білорусі на умовах анонімності заявив CNN, мовляв, білоруська влада спочатку дійсно вважала, що групу відправили в їхню країну росіяни для дестабілізації напередодні майбутніх виборів. Тоді в Мінську панувала невизначеність щодо агресії з боку їхніх російських союзників.

"Кремль, схоже, теж застали зненацька: його представник заявив російським ЗМІ, що у них "немає повної інформації" про інцидент. Пізніше Москва заперечувала, що відправила цих людей втручатися у внутрішні справи Білорусі. Втрутився і президент України Володимир Зеленський, який закликав до екстрадиції чоловіків до них під час телефонної розмови з Олександром Лукашенко всього через кілька днів після арештів", – нагадали розслідувачі.

Розчарування української розвідки

Через кілька днів Лукашенко поговорив із главою РФ Володимиром Путіним і відхилив прохання українського лідера. Через тиждень після цього дзвінка Росія оголосила про повернення 32-х росіян, заарештованих у санаторії. 33-й чоловік, який мав подвійне громадянство Білорусі та РФ, залишився у Білорусі.

Президент Зеленський публічно заперечував факт української операції, заявивши в червні 2021 року що його країну "втягнули" у це питання.

Українські офіційні особи не відповіли на запит CNN щодо коментарів про цю історію. Але, згідно з українськими джерелами, невдача зі спецоперацією стала серйозним ударом для розвідки країни, яка працювала над тим, щоб зловити російських підозрюваних, протягом майже 18 місяців.

"Якби ці люди опинилися тут, у нас, подробиці їхніх злочинних дій стали б відомі всьому світу. Україна могла б залучити їх до відповідальності й показати, що наша боротьба з Росією серйозна і що ми не будемо піднімати руки в знак капітуляції", – констатувало одне з джерел.

Як повідомляв OBOZREVATEL:

• нещодавно журналіст інтернет-видання Bellingcat Христо Грозєв запевнив, що міжнародні розслідувачі мають достатньо доказів про підготовку саме українськими спецслужбами операції із захоплення найманців із ПВК "Вагнера", перехоплених у Мінську. Вони не виключають, що невизнаному білоруському лідеру Лукашенку ті були потрібні для якогось обміну з Україною. Також він розповів про ймовірну причетність до спецоперації Туреччини та США.

• Відомо, що Bellingcat уже найближчого місяця випустить докладну статтю про "вагнерівців", затримання яких було зірвано через "витік інформації". Всього про резонансний зрив спецоперації в Мінську вийде три формати розслідування.