Арешт та голодування в польському СІЗО: як українські правоохоронці переслідують українського банкіра

9 хвилин
20,5 т.
Арешт та голодування в польському СІЗО: як українські правоохоронці переслідують українського банкіра

Дев'ять місяців у польському СІЗО провів український банкір за сфальшованими звинуваченнями у привласненні 100 мільйонів гривень. Весь цей час на батьківщині всіляко затягувався суд, який мав поставити крапку та скасувати арешт українця. В результаті банкір оголосив голодування, не вживав їжу понад місяць і втратив більш ніж 25 кг.

Відео дня

Україна це Європа – трубить українська влада, даючи надію народу. Ось тільки використовується це словосполучення з корисливою метою, а фактично, як показала ситуація з Євгеном Дзюбою, правоохоронним органам абсолютно все одно на рішення суду Польщі, та й на Європу теж. "Що хочемо, те й творимо" – так можна охарактеризувати цю ситуацію.

22 грудня 2021 р. польська феміда визнала безпідставність та сумнівність звинувачень, висунутих правоохоронними органами України, а саме прокурором Петросяном О.М. у співпраці зі слідчими МВС Черненком А., Гірним Т. Незважаючи на скасовану судами підозру щодо банкіра та відповідно скасовану постанову про розшук та арешт, прокурори Петросян А. та Бережний В. за цим кримінальним провадженням досі наполегливо продовжують вимагати затримати людину.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Впливова людина затаїла образу

Ця історія розпочалася ще у 2015 році. Тоді в країні масово закривалися банки, українці вишиковувалися в довгі черги, щоб забрати хоч щось зі своїх заощаджень. Під удар потрапили десятки невеликих фінансових установ.

Серед них виявився і Юніон Стандарт Банк (USB), головою наглядової ради та міноритарним акціонером якого був Євген Дзюба. У тому ж 2015 році в банк прийшла тимчасова адміністрація.

"У нас у країні тимчасовий адміністратор, не розбираючись, пише на всіх співробітників заяви до поліції, а потім уже поліція займається цим. Так було й у нас.

Я був у банку одним із кількох міноритарних акціонерів. І ось один із найбільших акціонерів після приходу тимчасового адміністратора сказав мені, щоб я дістав йому з каси гроші. Він дзвонив голові банку, дзвонив мені. Але я відмовив йому, тому що у мене немає таких повноважень, а якби й були, то я відмовив би, оскільки це незаконно. Ніхто цього робити не буде і члени правління на це ніколи б не пішли. Він наполягав на тому, щоб менеджмент написав йому розписки про те, що нібито йому винні гроші особисто. Деякі люди не витримали тиску та написали ці розписки, наскільки мені відомо.

За відмову у виконанні наказу цього акціонера у 2015 році ми отримали загрозу, що він нас посадить. Це владна людина, досить впливова, я сказав би, що вона входить до ТОП-100 впливових людей України. Ось тоді він і затаїв образу", – розповідає Дзюба.

Щоправда, тоді голова наглядової ради навіть не припускав, чим може для нього обернутися особиста образа однієї впливової людини.

За два роки про справу згадали

Банк повністю ліквідували у 2017 році. Ні сама фінансова установа, ні Нацбанк ніяких претензій не мали.

Однак виявилося не все так гладко. За словами адвоката Сергія Грабована у 2015 році, коли тимчасовий адміністратор подав заяви на співробітників Юніон Стандарт Банку, відкрили кримінальне провадження.

Але поклали справу під сукно і до 2017 року про неї ніхто не згадував. Були спроби у 2016 році засилати ходоків до Євгена Дзюби. "Вони мені малювали якісь цифри в доларах США за закриття справи. Але я точно знав, що нічого злочинного не робив ні я, ні менеджмент банку, тому не вступав у жодні переговори", – каже банкір.

"Але восени 2017 року в прокуратурі раптом подивилися і вирішили, чого ця справа лежить без користі, треба б поживитися. Спочатку вони взяли двох співробітниць банку і почали лякати. Мовляв, давайте свідчення на голову наглядової ради, давайте свідчення на решту, хто гроші украв.

Дайте свідчення – самі підете на підписку. Двоє з них злякалися та щось там написали. В результаті їм поставили статтю перевищення повноважень, а іншим – розкрадання великої суми. Але такого просто не може бути, якщо злочин один. Тим більше, що ці двоє саме ті, хто ставив підписи на договорах, натискав кнопки для проведення грошей", – каже адвокат.

За його словами, звинувачення було, м'яко кажучи, дивним: "Вони взяли та підсумовували всі кредити, які видавалися в банку. І заявили, що ці гроші вкрадені. Але це маячня. Банк для того й існує, щоб брати у людей гроші для зберігання та видавати їх у вигляді кредитів фізичним особам або підприємцям для ведення бізнесу. Це його робота.

Серед свідків виявилася і співробітниця, яка винна велику суму грошей самому Євгену Дзюбі. Вона зняла з його рахунку мільйон гривень і втекла. У 2017 році він написав із цього приводу заяву в поліцію, і сама лжесвідок підтвердила факт заволодіння чужими коштами. Але слідчих Черненка та Гірного це зовсім не бентежило", – продовжує Грабован.

А от коли слідчі вирішили залякати ще одну співробітницю, завгоспа банку, то отримали відсіч. Тому її теж звинуватили у великому розкраданні. "Але вона стала для слідчих першою кісткою у горлі. Я читав звинувачення проти неї, то це і смішно, і сумно. Жінка, яка забезпечувала установу туалетним папером, канцтоварами, меблями, на думку слідства, створила банду, змусила наглядову раду, кредитний комітет підписати документи, начальника відділення підписати договори, бухгалтера – переказати гроші. І таким чином викрала 500 млн гривень. Цифра просто фантастична", – розповідає Грабован.

При цьому правоохоронці самого Дзюбу не чіпали. "Вони ганялися за співробітниками банку, лякали їх. Таким чином тиснули на нього, показували, мовляв, приходь домовлятися. Але Євген Миколайович принципова людина і не дає хабарі, тим більше він не мав повноважень щодо управління банком, а виконував лише представницькі функції, тому домовлятися ні з ким не планував", – каже адвокат.

Переконали суд, що я нібито ховаюсь

Ця історія тривала два роки. Проте люди, яких слідству вдалося посадити на підписку про невиїзд, під домашній арешт, почали ставити питання. Адже так нескінченно відбуватися не може: або справа закривається, або передається до суду.

Тоді в листопаді 2020 року слідчі вирішили вручити підозру Дзюбі. "Вони відправили підозру за неіснуючою адресою, підробивши повідомлення про вручення, взяли підписи у сторонньому ОСББ про нібито вручення підозри Дзюбі. Все зроблено для дотримання формальностей юридичного характеру бандитськими методами. Вони пішли до Печерського суду, щоб вибрати запобіжний захід. Причому йому самому нічого не повідомили", – каже Грабован.

Незважаючи на те, що 1 грудня 2020 року справу було вже припинено, це ніяк не зупинило прокурора Петросяна А. зі слідчими Черненком та Гірним, і вони подали клопотання про арешт Дзюби.

"Поки я, нічого не підозрюючи, займаюся своїми справами, вони подають у Печерський суд Києва клопотання про арешт. Без мого відома у мене з'являється державний адвокат – фактично псевдоадвокат. Хоча дані про контакти моїх адвокатів у них є. Усі ми розуміємо, для чого потрібна така постановочна гра – щоб незаконно звинуватити і посадити, а потім вимагати кошти. Це фактично і сталося. У суді вони заявили, що нібито відправили мені підозру на адресу, якої не існує. Укрпошта дала офіційну відповідь про це. Зате псевдоадвокат з'являється до суду, де правоохоронці заявляють, що я ховаюся і на засідання не з'явився, при цьому я не був навіть повідомлений про засідання і не знаю псевдоадвоката, що представляє мене. Мене оголошують у міжнародний розшук, минаючи процедуру внутрішньодержавного розшуку, що суперечить процедурам і здоровому глузду", – каже Дзюба.

У березні Дзюба разом із дітьми вилетів до Польщі, де його син мав взяти участь у змаганнях з хокею. За словами адвоката, слідчі були чудово обізнані, що він реєструється на рейс. І буквально за добу до вильоту вносять дані до системи Інтерполу, 18 березня банкіра затримали у Варшаві.

Дев'ять місяців пекла в польському СІЗО

Дев'ять місяців український бізнесмен провів у польському СІЗО фактично за сфальшованим звинуваченням, що визнали і українські, і польські суди. За словами Грабована, як його клієнта заарештували, вони протягом трьох діб оскаржили його арешт, але процес оскарження в апеляційному суді затягнувся майже на дев'ять місяців!

Умови у камері польського СІЗО

То суддя йшов у відпустку, то хворів, то прокурор не приходив на засідання. Але всі скарги та доводи адвокатів щодо зміни складу суду були проігноровані.

"Ми можемо тільки здогадуватися, як слідство впливало на суд", – каже Грабован.

"Мене заарештували 18 березня 2021 р., суд першої інстанції готовий був звільнити мене під заставу, але апеляція вирішила – є ризик того, що я покину країну, і не дала мені можливості повноцінно захищатися.

У перший місяць перебування під арештом прокурорка не давала мені дозвіл на дзвінки і лише після передачі справи в суд адвокати отримали такий дозвіл. Я перебував у сталінському ізоляторі, який був збудований ще у 1946 році. В ЄСПЛ найбільша кількість скарг від ув'язнених цього СІЗО", – згадує Дзюба.

Перевірка речей польськими охоронцями

Описувати умови утримання людей у цьому ізоляторі неможливо. Зі зручностей у камері лише дірка в підлозі замість туалету, клопи тощо, ні про які європейські норми говорити не доводиться. Тут немає можливості вільно отримати звичайні речі чи продукти від родичів.

"Все настільки забюрократизовано, що тобі доведеться пройти кілька кіл пекла, щоб отримати спеціальний документ. Потім його потрібно передати адвокату, якому ти навіть не маєш права дзвонити. Він усе це передасть сім'ї, а принести "передачу" можна лише 1 раз на місяць. Все зроблено для того, щоб створити труднощі в доступі до елементарних побутових речей. Найважче – це моральне приниження, коли тюремні охоронці риються у речах твоїх дітей, які були у валізі, зареєстрованій на твій авіаквиток. Але я продовжував боротися", – розповідає Дзюба.

У польському СІЗО змушений був оголосити голодування

Вже втративши будь-яку надію на те, щоб вийти із СІЗО, Дзюба оголосив голодування. Він не їв 37 днів, при зрості 1 м 76 см важив лише 58 кг.

Сталінське СІЗО у Польщі
Сталінське СІЗО у Польщі

"В ізоляторі нікого з лікарів не цікавило моє здоров'я. Там навіть немає нормальних ваг. Один із співробітників в'язниці, по-польському він "wychowawca", сказав мені: "Знаєте, пане Дзюбо, ці ваги не для людей, а для свиней". Тому що на них 5 кг плюс-мінус нічого не означають.

Поки я протестував, мої родичі та адвокати атакували Міністерство справедливості, їх футболили з департаменту до департаменту, бо ніхто не хотів брати на себе відповідальність за екстрадицію у явно сфальшованій справі. А я продовжував перебувати під арештом, хоча я вже мав два рішення суду – Печерського та Апеляційного про скасування підозр.

Незважаючи на рішення українських судів, правоохоронці продовжували відправляти телеграми до Польщі, дипломатичними каналами зв'язку, в яких прямо просили не виконувати рішення судів, утримувати мене незаконно під арештом, поки вони знову підготують нові рішення про розшук та арешт. Все це беззаконня було ініційовано і підписано все тими ж прокурорами Петросяном і слідчим Гірним Т., які підготували нову підозру ідентичну старій, з однією тільки відмінністю – з неї прибрали двох членів наглядової ради Деркача Д. та Іскізарова А., очевидно – не безплатно.

Проте польська прокуратура таки зрозуміла, що їх водять за носа. Польська прокурорка прийшла до суду та сказала, що вони бачать, що українські правоохоронці їх дурять. Тому вони зняли свої вимоги щодо утримання мене під вартою. Ба більше, поляки визнали, що всі ці 9 місяців тримали мене в СІЗО незаконно і готові виплатити компенсацію.

Рішення було несподіваним для мене та моїх адвокатів. Останні три дні я вже погано пам'ятаю, тому що був практично непритомним через голодування", – розповідає Дзюба.

Йому дозволили залишити Польщу. Минуло вже більше місяця після того, як Дзюба на волі, а претензії прокуратури визнані необґрунтованими. Але Генеральна прокуратура досі не знімає його з бази Інтерполу, знову ж таки футболячи адвокатів з одного кабінету до іншого.

Переслідування банкіра продовжується

Незважаючи на те, що правоохоронна система України зазнала фіаско з арештом Дзюби в Польщі, банкіра знову намагаються взяти під варту.

Печерський суд розглянув клопотання взяти під арешт банкіра-підприємця, але цього разу на засіданні були чинні адвокати, і суд відмовив прокурорам та слідчому.

Ця ситуація наочно показує, як відбувається реформа прокуратури в Україні і як важко прокурорам зрозуміти, у чому ж той "європейський" рівень, до якого необхідно рости і рости, де цінності людського життя і свободи ставлять у пріоритет і неухильно дотримуються закону.

Польська влада просила вибачення в Євгена Дзюби за ситуацію, намагалася порозумітися і була вкрай засмучена діями правоохоронних органів України, які навіть Польщу застали зненацька своїми незаконними рішеннями та діями.

Найжахливіше в цій ситуації те, що людина втратила 9 місяців своєї волі і кілька років спокійного та щасливого життя, і зараз втрачає – переслідування триває...