Трудова міграція як джерело секс-індустрії

Експерти стверджують, що Україна займає одне з перших місць за трудової еміграції в Європі. Ось тільки важко відповісти, яке саме.

З початку 90-х років Україна разом з Молдовою та Румунією служить основним джерелом трудових мігрантів, в тому числі і для секс-індустрії країн Європейського союзу, Балканських держав, Росії та Туреччини

ТОЧНОЇ статистики ніхто з державних органів надати не може, але за оцінками, в процентному відношенні до населення за цим показником Україну перевершує тільки Молдова. Причому якщо в Москві молдавани як гастарбайтери в першу чергу викликають асоціації з будівельною сферою, то до українок міцно прикріпився ярлик дівчат легкої поведінки.

У період останньої газової війни в столиці РФ навіть поширилася жарт про те, що у відповідь на припинення поставок газу Україна заборонить своїм громадянкам поповнювати кадровий склад російської секс-індустрії.

Традиційно основним механізмом переправлення українок до країн ЄС для занять проституцією є модельні і шлюбні агентства. Як правило, дівчата, що погоджуються співпрацювати з цими конторами, знають, на що йдуть.

Проте, якщо навіть не ставити питання про їх права, сам факт закріплення за Україною іміджу країни - постачальника проституток дуже ускладнює ведення діалогу з ЄС про спрощення візового режиму. Без наведення порядку в даній сфері такі країни, як Чехія, Італія і Франція, будуть активно гальмувати будь-які кроки в цьому напрямку.

В цілому ж, що стосується українських трудових мігрантів за кордоном, то, за даними Федеральної міграційної служби РФ, саме їх найбільше серед гастарбайтерів Росії. З даними по ЄС значно складніше. Різні громадські організації в Україні, що займаються проблематикою "заробітчан", вказують: від 3 до 3,5 млн. трудових мігрантів у Європі - це вихідці з Вірменії або тієї ж Молдови.

З порівняльною базою проблеми: незрозуміло, чи можна вважати мільйони французьких арабів чи німецьких турків, що живуть у відповідних країнах без громадянства, але з правом на соціальну допомогу, трудовими мігрантами. Особливо дивним це виглядає на тлі традиційних претензій західноєвропейців до мігрантів з країн, що розвиваються з приводу відсутності у них завзяття до власне праці. За даними "Україна кримінальна"