Леонід Кравчук: "Я говорів Медведчуку: Не бери бруд на собі, це закінчіться погано ..."

Голова парламентської фракції СДПУ (о) Леонід Кравчук - поки єдиний екс-президент, який з готовністю спілкується з журналістами. Зміна статусу його партії з провладної на опозиційну ніяк не вплинула на політичну поведінку Леоніда Макаровича. Навпаки, він запевняє, що йому дуже навіть комфортно в опозиції. Тим більше що Кравчук дуже часто демонстрував самостійну, окрему від колег по СДПУ (о) позицію.

- Леонід Макарович, наскільки комфортно ви особисто і СДПУ (о) відчуваєте себе в опозиції?

- Мені подобається бути в опозиції, оскільки я не несу ніякої відповідальності за те, що робить влада. Після президентських виборів ми відразу визначилися: СДПУ (о) не претендує ні на які посади, ні в яких органах влади, щоб нам потім не приписували причетність до того, що робить нова влада. Більше того, ми відмовилися навіть від місця віце-спікера, яке за квотою СДПУ (о) займав наш колишній однопартієць Олександр Зінченко. Ми не будемо заважати владі, якщо вона буде робити добру справу, але ми будемо гостро її критикувати, коли вона буде відступати від проголошених принципів. Ми будемо контролювати дії влади.

- Ви сказали, що не несете відповідальності за дії влади. А чи відчуваєте ви і ваша партія відповідальність за те, що було зроблено раніше?

- Безумовно. Нашій партії не вистачило сил і мужності називати чорне - чорним, а біле - білим. Партія кілька прикрашати ситуацію, так і не піднявшись до критики влади і президента. Тим самим СДПУ (о) створила навколо глави держави ауру безкарності. Мені важко пояснювати людям багато речей, оскільки вони вважають, що я також мав відношення до влади. Але і для мене багато що відкрилося. Адже я ніколи не був близький до президента Кучми. Навпаки. Я його завжди критикував ...

- Але ви були близькі до Віктора Медведчука ...

- Віктор Медведчук - це умовна владу. Є влада конституційна, а є неконституційна. У нашому Основному Законі немає навіть пункту про адміністрацію Президента або Державному секретаріаті. Таким чином, це нелегітимна, неконституційна владу. Адже у мене теж був секретар - Микола Хоменко, але у нього не було ніякої реальної влади. А от колишній глава адміністрації Кучми Дмитро Табачник отримав значні повноваження, про які в Конституції не сказано ні слова. Зараз відбувається те ж саме. Неконституційним чином передаються повноваження Олександру Зінченку, Петру Порошенко. Однак згодом відповідати за їхні дії буде саме Віктор Ющенко. Точно так само було і з Віктором Медведчуком. Кучма незаконно передав повноваження Медведчуку, Табачнику, а відповідати тепер доводиться не їм, а йому. Звичайно, Кучму влаштовувало те, що у всіх гріхах звинувачували саме Медведчука, який весь бруд взяв на себе. А я йому говорив: Не бери бруд на себе, тому що це закінчиться погано для партії ...

- Яким же чином партія збирається очиститися від того бруду, який "взяв на себе" Медведчук?

- Партія повинна відмиватися НЕ Медведчуком. Наприклад, регіональні партійні організації можуть провести таку роботу на місцях, що населення не буде ототожнювати СДПУ (о) виключно з особистістю Медведчука. Хоча тут, звичайно, у нас є проблеми. Але все змінюється тоді, коли змінюється фон, на якому тебе показують. Якщо влада буде продовжувати проводити таку політику далі - і кадрову, і економічну (зростання інфляції, цін, зниження економічного зростання), то народ на цьому тлі буде по-іншому сприймати і соціал-демократів. До того ж ми хочемо створити блок опозиційних партій. Я не можу поки говорити конкретніше про формат цього блоку. Ще рано. Але якщо він буде, то змістяться і особистісні акценти.

- Серед головних союзників по блоку буде Партія регіонів?

- У блок зможуть увійти і Партія регіонів, і інші партії з схожими ідеологіями. Я вважаю, блок не повинен мати різнокольорову ідеологічну основу. Приміром, якщо в блок увійде якась маргінальна політична сила, яка, скажімо, виступає за відновлення СРСР, то я в такому блоці знаходитися не зможу. Для мене вибори не є самоціллю. Я беру участь у них не заради владних амбіцій, а заради того, щоб мати можливість забезпечувати Україну процвітання.

- Незважаючи на те що ви не входите до керівних органів партії, чи враховує керівництво ваш голос, чи прислухаються до вашої думки?

- Звичайно. Але я ж не можу претендувати на те, щоб моє слово було істиною в останній інстанції. Я так не вважав навіть, коли був президентом. З кожного питання я висловлююся відверто. Та й взагалі у нас на політбюро завжди проходить відверту розмову. Ніхто нікого не стримує в оцінках, міркуваннях, критиці. Ми й голови критикуємо, і його замів. Моя точка зору, як і будь-якого іншого члена партії, сприймається серйозно.

- Чому першим заступником голови партії призначили Нестора Шуфрича?

- За його активність. Нестора можна критикувати, але не можна звинуватити його в непослідовності.

- Чи може так статися, що СДПУ (о) на вибори піде самостійно на чолі з Нестором Шуфричем?

- Якщо взяти за аксіому, що партія на вибори піде самостійно, то, думаю, з лідером Віктором Медведчуком.

- А бар'єр подолаєте?

- Думаю, так. У нас 400 тисяч членів партії. Якщо кожен член партії з собою візьме хоча б однієї людини - це вже буде 800 тисяч голосів, а для перемоги потрібно чи то 730, чи то 770 тисяч. Але особисто для мене проблема в іншому. Якщо нова влада отримає в наступному парламенті 300 місць, то вони зможуть робити в країні все що їм заманеться. Тому для мене важливо, щоб влада не змогла взяти 300 мандатів.

- Чи згодні ви з прогнозами деяких експертів, що прийдешні парламентські вибори будуть ще бруднішими президентських?

- Це будуть дуже жорсткі вибори, адже саме вони або дадуть, або не дадуть можливість реалізувати політреформу. Якщо конституційні зміни наберуть чинності з вересня цього року, то парламент починає відігравати провідну роль у політиці. Він створює коаліцію з урядом і несе відповідальність за подальші дії влади. Виходячи з цього, можна припустити, що вибори будуть дуже жорсткими і брудними. До того ж не потрібно забувати і те, що це будуть перші парламентські вибори на пропорційній основі. На відміну від попередніх, це етапні для України вибори, оскільки збіглися з процесом реформування самої структури влади ... Сподіваюся, у влади вистачить розуму зміни до Конституції не переглядати. Але те, що ми чуємо такі розмови від високих чиновників, насторожує. Президент мовчить. Створюється громадську думку. Почнуться виступи, мовляв, навіщо нам реформа ... Ми таке вже проходили в радянський час, коли збиралися депутати, знаходили відповідного передовика виробництва, який виступав з трибуни і просив Брежнєва: "Леонід Ілліч, робочі вважають, що такі-то реформи не потрібні ". І Леонід Ілліч говорив: "Ну, ладно" ...

- Чому, на ваш погляд, Юлія Тимошенко не поїхала до Росії, а туди вирушив секретар РНБОУ Петро Порошенко?

- Думаю, розгортається боротьба за російський напрямок. І, швидше за все, в даному питанні перевагу віддадуть Порошенко ... У мене немає особистих симпатій до кого б то не було: мені байдужі і Тимошенко, і Порошенко, і Зінченко. Однак у даній ситуації я на боці Юлії Володимирівни, оскільки у неї відбирають те, що їй визначено Конституцією. Якщо вже зробили її прем'єром, дайте можливість працювати. А то виходить, що людину призначили главою уряду, потім дали йому без узгодження людей, з якими доведеться працювати, а після ще й повноваження забрали. Однак відповідати за чиїсь дії все одно доведеться саме прем'єру. І якщо в червні-липні обстановка в країні не зміниться в кращу сторону, то влада почне шукати козла відпущення, яким і стане прем'єр-міністр. Згадайте, Кучма поступав так само. Адже не дарма ж при ньому змінилося стільки прем'єрів: тільки що - главу уряду у відставку. Таким чином, у народу створювалася ілюзія, що у всіх бідах в країні винен уряд, зокрема прем'єр-міністр. Проте глава держави, коли підписує указ, повинен подумати, наскільки реально для уряду його виконання. І тут протиріччя лежить в самій системі влади. Тому нам і потрібна політреформа. Оскільки наша система влади в очах цивілізованого світу - своєрідне ноу-хау. Ні те ні се, а в результаті ніхто насправді ні за що не несе відповідальності.

- Прокоментуйте, будь ласка, заява Олександра Волкова про "причетність керівництва СДПУ (о) до вбивства Георгія Гонгадзе" ...

- Волков ніяк не може знайти своє місце у цій владі. То він водить під ручку Тимошенко, то Березовського, то намагається пролізти до Ющенка - і все без толку. А при Кучмі він мав на політиці серйозну вагу. Причому, коли сталася історія з вбивством Георгія Гонгадзе, Медведчука біля Кучми не було, а ось Волков-то якраз був його радником. До того ж якщо у Волкова є якась інформація по цій справі, то нехай йде до слідчого. Інакше виходить, що він приховує важливу для слідства інформацію, а це протизаконно. Хоча я його взагалі серйозно не сприймаю. Він просто піарник.

- Яка ситуація навколо клубу "Динамо" (Київ)?

- Ситуація серйозна не за змістом, а за формою. Я це знаю добре, так як з "Динамо" працюю з 1976 року. Коли "Динамо" було спортивним товариством, я працював в ЦК і платив в це суспільство членські внески. Ніякого відношення держава до нього не мало. У горбачовський час почали створюватися колективні суспільства, яким також стало і "Динамо". Воно було в жалюгідному стані. Не було грошей, спортивна база жахливо запущена. Тоді зібралися фанати "Динамо" і вирішили зробити з нього акціонерне товариство, взявши на себе відповідальність за клуб. Зараз "Динамо" має найкращу в світі базу, яка відповідає всім вимогам ФІФА та УЄФА. Футболісти забезпечені всім необхідним. Але прийшла нова влада і вирішила забрати команду у акціонерів. Мовляв, приватизація була проведена незаконно. А приватизації в принципі не могло бути, оскільки "Динамо" ніколи не належало державі. І почало творитися невідомо що. Так, Печерський суд за поданням російського громадянина Григоришина заарештовує акції клубу. Але є цікавий нюанс. За кожну вулицю в Печерському районі відповідає конкретний суддя. Тому для того, щоб справа потрапила до потрібного судді, ініціатори цього процесу зареєстрували фірму на потрібній вулиці на ім'я якоїсь неіснуючої громадянки Васильєвої, нібито акціонера "Динамо". Але у нас немає власника акцій з таким прізвищем! І суддя про це знала, але, тим не менш, закрила очі і підписала документи. Ось і виходить, що з одного боку на суд тисне Григоришин, а з іншого - влада, яка просто вирішила угробити клуб ... Їм Суркіс не подобаються! Ну хіба мало хто мені не подобається! Це все політична метушня напередодні виборів.

- Дозвольте перейти в геополітичну площину. Ви стояли біля витоків створення СНД. Зараз говорять про те, що цей союз зжив себе. Чи згодні ви з цим?

- Так, Співдружність Незалежних Держав себе пережило. Воно вже нічого не вирішує.

- Вам ніколи не спадало на думку створити щось на зразок клубу екс-президентів?

- Так президентів-то замало для клубу! На двох можна тільки на пляшку зміркувати. Втім, у мене була ідея створити клуб екс-президентів СНД. Але потім я подумав, що Борис Миколайович занадто велика людина, щоб їздити в Київ на засідання подібного клубу ...

- Леонід Макарович, як ставитеся до того, що у сумнозвісній Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) ректор Щокін наказав зішкребти ваше ім'я з таблички?

- Бог їм суддя ... Знаєте, кожна людина повинна мати право на свою точку зору. Але це право не повинно бути обтяжене ненавистю до інших народів - полякам, євреям або росіянам. Можу сказати одне: представники МАУП поводяться неадекватно ...

"Столичні новини" І. Коробко, В. Чирва