Коли в Україні подешевшають ліки

На засіданні Кабінету міністрів України 25 червня прем'єр-міністр Арсеній Яценюк розкритикував міністрів охорони здоров'я Олега Мусія та економічного розвитку Павла Шеремету . Причиною став проект постанови про посилення державного контролю за формуванням цін на лікарські препарати, який два відомства повинні були підготувати ще в квітні. Наприкінці червня на Кабмін був поданий проект документа, який не вирішував жодної з поставлених завдань.

Коли в квітні курс долара виріс приблизно на 50%, а медпрепарати подорожчали - від 60-70% (з числі тих, ціни на які знаходиться під контролем держави) до 100-120% (нерегульовані), Арсеній Яценюк дав доручення двом міністерствам розробити механізм введення в Україні референтного ціноутворення на медпрепарати, які продаються за рецептами. Наступним кроком мають стати держзакупівлі, потім в Кабміні планували втрутитися у формування цін в аптеках.

Референтне ціноутворення - це порівняння запропонованих імпортерами цін в Україні з цінами на аналогічні препарати у сусідніх країнах. Державний регулятор, порівнявши рівні цін, може вибрати мінімальний або середній і зафіксувати його в Україні, заборонивши продавцям перевищувати цей "поріг". Для порівняння в базовому варіанту проекту постанові КМУ фігурували Болгарія, Молдова, Польща, Словаччина, Чехія, Латвія, Угорщина та Сербія.

2,5 місяця проект постанови розробляли в двох міністерствах, але на питання прем'єра про те, на яку ж частину ринку зможе вплинути, міністр економіки та міністр охорони здоров'я на засіданні Кабміну давали різні відповіді. Крім того, замість регулювання рецептурних препаратів (до слова, це 67% ринку) обидва міністерства переключилися саме на держзакупівлі.

Обговорення проекту постанови "Про стабілізацію цін на лікарські препарати та вироби медичного призначення" було досить тривалим. Презентував проект Павло Шеремета. Презентація полягала в тому, що він зачитував текст з пояснювальної записки до документа.

- Читати ми все вміємо, скажіть, наскільки це знизить ціни в грошовому вираженні? Або на який відсоток? На яку частку ринку вплине? - Перебив його Яценюк.

Міністр економічного розвитку відповісти не зміг, його замінив міністр охорони здоров'я Олег Мусій.

- МОЗ погодив цей проект, він знизить ціни на бюджетні закупівлі, а також в аптеках.

Його попросили уточнити, яким чином проект впливає на ціни в аптеках, але він на це питання відповісти не зміг.

За версією новопризначеного глави Держлікслужби (підпорядкована Міністерству охорони здоров'я) Михайла Пасічника, цей механізм зможе вплинути на ціни 10-15% обсягу ринку (обсяг ринку медпрепаратів в Україні досягає 50 млрд на рік, з яких 5 млрд - держзакупівлі).

Не знайшовши відповіді, Яценюк повторив це ж питання тепер вже заступнику міністра фінансів, але він також виявився не готовий на нього відповідати. Прем'єр помітно нервував. Він встав і мовчки вийшов із залу. Повернувся через 10 хвилин.

- Ви взагалі ким мене вважаєте ?! Я в лютому сказав вам, що потрібно розробити проект цієї постанови, зараз закінчується червень - і що? Щоб ставати міністрами, потрібно пройти управлінську школу, а ви її не пройшли!

Яценюк, за даними джерела, був просто в люті. Але зміг заспокоїтися і сказав, що окремо збере рядових співробітників двох міністерств на нараду, а писати проект постанови буде особисто, так як міністри цього робити не змогли.

У підсумку через тиждень на засіданні Кабміну 2 липня проект постанови Кабінету Міністрів України про посилення держконтролю за формуванням цін на ліки був прийнятий.

ЯК завищують ціни

Запровадження механізму референтного ціноутворення в Україні - це великий прогрес, враховуючи, що різні міністри охорони здоров'я обіцяли зробити це протягом трьох останніх років. Але специфіка українського фармацевтичного ринку така, що сам по собі механізм референтного ціноутворення нічого не дає. Порівняли, побачили, що в Україні дорожче на 30-40% - і що?

Існуюча нормативно-правова база розділяє лікарські препарати на 2 категорії - ті, ціни на які підлягають державному регулюванню і які формуються без державного контролю. Державному регулюванню підлягають приблизно 4000 найменувань лікарських засобів - тобто близько 30% від загального числа зареєстрованих препаратів. Двома постановами Кабінету Міністрів України встановлені обмеження на торговельні надбавки - 10% на опті і до 25% в роздробі - і тільки їх регулювання знаходиться під контролем Кабміну. Ціни на інші 70% взагалі не підлягають ніякому держконтролю і формуються "вільним ринком".

При цьому, велика частина ціни препарату створюється за межами митної території України. При імпорті в Україну, як правило, препарат проводиться через серію фіктивних продажів, які існують тільки на папері, ціна збільшується дуже істотно, і вже за завищеною ціною препарат надходить на митну територію України. До цієї завищеною ціною додаються легальні надбавки, але навіть якщо їх зменшити ще більше, на ринок принципово це не вплине.

ДЕРЖЗАКУПІВЛІ І ПРИЧИНИ ПРОБЛЕМ З ЇХ ПРОВЕДЕННЯМ

Окремою постановою Кабміну встановлено процедуру контролю за цінами на ліки і вироби медпризначення, які закуповуються за бюджетні кошти.

Щоб отримати право участі в державних тендерів, імпортер повинен пройти процедуру декларування цін в Міністерстві охорони здоров'я. Список препаратів, які процедуру пройшли, налічує близько 22 тисяч торгових найменувань.

Декларування - це процедура, в ході якої суб'єкт просто подає в міністерство свою заяву про те, що його ціна на якийсь препарат має становити певну суму. Ніхто не перевіряє, наскільки задекларована ціна обгрунтована, на підставі чого вона саме така.

Легалізувавши таким способом завищену ціну, імпортери отримують можливість продавати державі препарати по абсолютно вільним і довільно встановленими цінами.

Тимчасовою слідчою комісією парламенту, яку раніше очолював нинішній міністр юстиції Павло Петренко, був зафіксований показовий випадок: препарат Флудара (розчин для ін'єкцій, протипухлинний, виробник Байєр Фарма АГ), ціна на який була задекларована на рівні 2 тис. 179,01 грн, був проданий державі за ціною 536,25 грн, тобто в чотири рази дешевше. Формально все процедурі відповідає, але свідчить про те, що декларування не має ніякого сенсу. І без відповіді залишається головне питання: а скільки ж цей препарат повинен коштувати насправді?

Зараз ні міністерство економічного розвитку, ні міністерство охорони здоров'я відповіді на це питання дати не можуть, тому що в Україні під контролем Держцінінспекції (підпорядкована Мінекономіки) знаходяться тільки торговельні надбавки.

У січні голова Держцінінспекції Олександр Кисельов на прес-конференції заявляв про результати перевірки компанії "Медком", яка імпортує в Україну презервативи ТМ Contex і Durex - націнки на цей товар замість встановлених державою 25% досягали 660-880%. Тобто, товар повинен коштувати дешевше мало не в 10 разів. На компанію було накладено штраф в 272 млн грн. Зараз справа слухається в суді. І при цьому міністр економіки Павло Шеремета наполягає на тому, що цінову інспекцію потрібно і зовсім ліквідувати, бо її існування "неринково".

Гучні скандали, пов'язані зі зривом проведення держзакупівель Міністерством охорони здоров'я України, пов'язані не тільки з кадровими проблемами в самому МОЗ. За даними моніторингу ДП "Державний експертний центр МОЗ України", в порівнянні з аналогічним періодом минулого року ціни на препарати, які закуповуються за кошти бюджетів, зросли на 30%. Тобто кількість закуплених препаратів в 2014 році буде як мінімум на третину менше, ніж торік.

При цьому ключовим фактором ефективності механізмі референтного ціноутворення є процедура визначення економічної обгрунтованості ціни. По ідеї, вона повинна передувати порівнянні з цінами в сусідніх державах. При цьому потрібно враховувати той факт, що 70% українського ринку в грошовому вираженні - це імпортні препарати. Оскільки текст прийнятої постанови Кабміну про зниження цін на ліки не опублікований, не відомо, чи прописана Чи там норма про те, що для доступу до тендерів імпортери обов'язково повинні отримувати документ про економічну обгрунтованість своїх цін в Державній інспекції з контролю за цінами.

Майже тримісячна затримка з розробкою постанов КМУ про введення референтних цін була багато в чому пов'язана з колосальним опором лобістів фармринку, які мають величезний вплив на МОЗ. Якщо їм знову вдалося виключити з постанови норму про обов'язкове підтвердження економічного обгрунтованого рівня цін, то референтне ціноутворення принципово проблем на українському фармринку не вирішить.