Маршал "Рибалка" і "дивні" покажчики Києва
Напередодні Євро-2012 українська столиця ворочається дорожньої технікою, пихкає асфальтоукладальники, повільно димить колосальними пробками. Пробки, традиційні для пізньої осені, посилює тотальний ремонт дорожнього полотна.
Справа блага і похвальне. Та ось невдача - багато знов встановлені покажчики і щити, належні інформувати водіїв, водіїв плутають. Хоч інформація на них дублюється нині по-англійськи, англієць, або, приміром, швед, нічого не зрозуміє. Для того щоб проілюструвати абсолютну неадекватність громадян, відповідальних за розміщення покажчиків, досить прогулятися по центру міста. Заїдемо на вулицю Жилянську.
Тут, навпаки офісного центру, розташований великий покажчик з найменуванням вулиці. Як випливає з покажчика, водій, що навернув наліво, виїде прямо на вулицю Льва Толстого.
Не вір, водій, вказівником, розташованому в центрі європейської столиці. Бо не виїдеш ти на вулицю, що носить ім'я великого російського письменника, повернувши наліво.
Потрапиш ти на вулицю Паньківську.
А ось і табличка на будинку, розташованому на вулиці, куди веде покажчик.
І не дивно, адже вулиця Л. Толстого знаходиться за 330 метрів до покажчика!
Плутали, іноземний турист, зупиняй свій автомобіль, виходь, і питай у перехожих - де ж вулиця імені автора "Війни і мир". Іноземці до такого незвичні. У них, зазвичай, покажчики розміщуються ДО поворотів, і дублюються в міру наближення до повороту кілька разів. Це дозволяє уникнути аварійних ситуацій, так як водій, в останній момент замечающий знак, різко гальмує, що призводить до сумних наслідків як для нього, так і для автомобіля, що їде позаду.
Про те, як розміщуються покажчики, забороняють рух по вулиці, я навіть не згадую. Всі і так знають. Найчастіше, потрібно проїхати по зустрічній смузі кілька метрів, поки не уткнешься в "цеглина", замаскований в листі. Поки не повернеш, не зрозумієш!
Рухаємося по вулиці Дегтярівській. Не доїжджаючи сотні метрів до Лук'янівського СІЗО, на перетині з вулицею Довнар-Запольського, бачимо дивовижний покажчик. Він повідомляє нам про те, що рух транспорту по вулиці "Д. Запольського "закрито.
Це не напис на картонці, що не кустарним способом виготовлений знак. Це добротний інформаційний бігборд. І на ньому основоположник білоруської історіографії перейменований в "Запольського". Буква "Д", на думку тих, хто робив замовлення на виготовлення даного шедевра, означає ім'я "Довнар"? Засмутився б Митрофан Вікторович такою кричущою безграмотності. Мало того, що з орфографічною помилкою накреслили (з двома м'якими знаками), так ще й перейменували.
Але це ще що! Не так давно на тому ж місці красувався інший знак. Знак цей вельми радував жителів району. На ньому всім автомобілістам пропонувалося об'їжджати дорожні роботи по "Вулиці маршала Рибака". Безумовно, мається на увазі двічі Герой Радянського Союзу маршал Павло Рибалко, прославлений герой Київської наступальної операції 1943 року.
Яким чином маршал перетворився на "Рибака" - незрозуміло. Можливо, безграмотний керівник організації, яка замовила виготовлення покажчика, порахував, що переведення прізвища буде цілком доречний. Тільки з українського "Рибалко" на український перевести - Рибалко і залишиться. Загадка!
В принципі, за тією ж дивною схемою можна перейменувати вулицю маршала Гречка на "вулицю маршала Гречки", Лук'янівську в "вулицю Лук'яна". Або, навпаки, перейменувати Гарматна вулицю в "Пушкова".
Це було б смішно, якби не було так сумно. Безграмотність повільно, але впевнено вповзає на шпальти газет, в офіційні звернення, а тепер і в покажчики, що розміщуються на дорогах столиці країни. А заплутаність покажчиків вулиць, хоч і накреслених по-англійськи, здатна ввести в ступор гостей з Європи. Гостей, що приїжджає в країну, що є центром Європи ...