Гриценко розповів про свою сім'ю, що постраждала від Голодомору
Кандидат на пост Президента України Анатолій Гриценко на прикладі свого сімейного горя закликає українців до єднання навколо пам'яті про трагедію Голодомору 1932-1933 років.
Про це Гриценко написав у своєму блозі на персональному сайті.
"У селі Багачівка Звенигородського району Черкаської області на цвинтарі є шість могил. П'ять маленьких і одна велика. Там поховані брати і сестри мого батька, а поряд з ними - його тато - мій дід. Всі вони померли в 33-му від голоду ", - розповів він своїм дітям про події 1933 року, говориться в повідомленні.
"Жили собі чоловік і дружина, яким тоді ще не виповнилося й 35 років. У них було семеро дітей, серед них - шестирічний Степан, який згодом став моїм батьком. Мали невелику хату-мазанку, біля неї гектар землі і коня, щоб обробляти землю. Трудилися з ранку до вечора, адже сім'я достатньо велика, і непросто було піднімати дітей. Того року врожай був непоганим, і ніхто не очікував біди. Вона прийшла неждано, - продовжив Гриценко. - Прийшли з гвинтівками, оголосили діда куркулем, заарештували і повезли його в районний центр у відділок. З комори винесли весь урожай. Забрали коня, реманент, інструменти. Багнетами розпороли перину і подушки - шукали зерно в будинку - не знайшли. Витягли з печі горщик з борщем - вилили на землю. Старша дівчинка, 13-річна Танечка, сховала на грудях торбинку з квасолею, їй розпороли одяг, висипали ту квасолю і розтоптали чобітьми. Познущалися, залякали жінку з малими дітьми і залишили в сльозах, без крихти їжі. Протягом тижня п'ятеро дітей померли від голоду. Вижили тільки Степан, мій батько, і Таня, яка стала для мене тіткою Тетяною. Разом з їх мамою, самі ледь живі, вони і поховали померлих діток у ті маленькі могили ".
За його словами, діда в ділянці жорстоко били кожен день, і випустили тільки через два тижні. "Коли добрався додому, його зустріла ледь жива дружина і лише двоє дітей. Пройшов по пустому подвір'ю, зайшов на цвинтар поплакати за дітьми. Серце не витримало такого горя, і дід у розпачі пішов з життя. Його поховали поряд з тими п'ятьма могилами. Якою великою була б наша родина і скільки у них було б братів і сестер, якби не було Голодомору ", - зауважив Гриценко.
Кандидат в Президенти зазначив, що незважаючи на те, що рішення, що призвели до багатомільйонних жертв, приймалися в Кремлі, і ті люди були далеко від Багачівки і говорили російською чи грузинською мовою, але горе безпосередньо в сім'ю, на гвинтівках і багнетах, принесли активісти -односельці, які жили поряд, на тій же вулиці, і говорили українською.
"Трагедія Голодомору змушує задуматися багато про що. Скажу тільки про одне: тільки відчувши себе єдиним народом, ставши єдиним народом, ми зможемо себе захистити. Від загроз і чужої держави, і своєї ", - підкреслив Гриценко.