Наталія Вітренко: як вона була, є і буде
11 лютого на "Обозревателе" відбулася прес-конференція лідера Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко.
Ця подія змусила нас ще раз задатися питанням: хто ж така Наталія Вітренко?
Ось, що про Наталії Михайлівні йдеться на її персональному сайті :
Наталія Вітренко народилася в Києві 28 грудня 1951 року в багатодітній сім'ї. За два місяці до народження Наташі помер її батько, Михайло Дубинський - підірвала здоров'я війна, яку він з першого до останнього дня пройшов як журналіст РАТАУ.
Наташа у всьому дорівнювала на маму. Навчалася на всі п'ятірки, займалася спортом, була редактором стінгазети, командиром тимурівського загону - Тимуром. Завжди в справах, завжди в гущі подій.
У 1969 р. вступила на обліковий факультет Київського інституту народного господарства. Під час навчання у ВУЗі вона - Ленінський стипендіат, член комітету комсомолу інституту, депутат Ради депутатів трудящих Радянського району м. Києва. Активно займалася науковою студентською роботою, була переможцем республіканського і міжнародного конкурсів науково-студентських робіт.
У 1971 р. вийшла заміж і через рік народила доньку Олю. Закінчила Наташа інститут з червоним дипломом і отримала направлення в аспірантуру.
З серпня по листопада 1973 року вона працювала старшим економістом у відділі статистики транспорту ЦСУ УРСР, з листопада 1973 по листопад 1976 навчалася в аспірантурі Київського інституту народного господарства. З 1974 року Наташа - член КПРС.
За два місяці до закінчення аспірантури народилася друга дитина - син Юрій.
У березні 1977 року Наталія Вітренко успішно захистила кандидатську дисертацію. З червня 1977 по вересень 1979 вона працювала спочатку молодшим, а потім старшим науковим співробітником НДІ науково-технічної інформації Держплану УРСР, в 1979 році повернулася на роботу в КИНХ.
Вона першою в колишньому СРСР почала читати курс лекцій за статистикою соціальної інфраструктури. Поглиблюючи дослідження з цієї теми, пройшла спеціальну річне стажування у зведеному відділі Держплану України і для завершення докторської дисертації в 1989 р. перейшла на роботу до Ради з вивчення продуктивних сил України АН України.
У 1983 р. народилася третя дитина - дочка Марина.
Мати Наталі Вітренко останні 12 років свого життя була інвалідом першої групи і перебувала повністю на руках доньки.
У квітні 1991 р. Вітренко виступила в АН України з доповіддю "Приватизація і соціалістичний вибір", де переконливо показала вади і неминучі проблеми нав'язаної суспільству ідеології приватизації. У травні того ж року на Всесоюзній науково-практичної конференції з проблем ідеології перебудови Наталія Михайлівна об'єдналася з московським ученим, завідувачем кафедри Московського Державного університету професором Б.Славіним на захист соціалістичної ідеї від її дискредитації партноменклатурой, різко перефарбуватися в ринковиків.
16 червня 1991 з'явилася перша публіцистична стаття Н.Вітренко "Комуністична ідея: чи не рано відспівували?", Де вона показала перспективність планової економіки і попередила про прийдешній крах і соціальних потрясіннях в Україні при переході до відкритого ринку. Публікація в "Правді України" послужила приводом для запрошення Н.Вітренко взяти участь у роботі над економічним розділом нової редакції програми КПУ.
Але політичне замовлення переродилася партії був інший, що й підтвердили всі наступні події. Ось чому після заборони КПУ, захищаючи свої наукові переконання, Наталія Вітренко активно включилася у створення Соціалістичної партії України. Вона була обрана членом Політради СПУ, стала головним розробником програмних документів партії, керівником Теоретичного центру партії.
У травні 1992 року група вчених під керівництвом Наталії Михайлівни розробила "Антикризову програму", а до літа 1993 року - "Програму першочергових дій". Все це було покладено на стіл Президенту, прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради України. І все це ними було відкинуто, оскільки не відповідало ні інтересам правлячої верхівки України, ні замовленням МВФ.
Така позиція вченого викликала злісну критику опонентів, але 5 квітня 1994 захист докторської дисертації Н.Вітренко на тему "Регіональні проблеми розвитку соціальної інфраструктури" пройшла успішно. У вересні 1994 року Н.Вітренко обрали академіком Академії будівництва України.
Наталія Вітренко очолила групу вчених, які підготували для нового парламенту Економічну програму "Основні напрями становлення економіки України в кризовий період". На жаль, догоджаючи президенту Л.Кучмі, голова Верховної Ради О.Мороз надалі відмовився від реалізації цієї програми. Півроку Наталія Михайлівна пропрацювала радником з соціально-економічних питань голови Верховної Ради України. Однак О.Мороз зайняв угодовську позицію підтримки ліберальних реформ, відмовившись від захисту соціалістичної ідеології. Тому Н.Вітренко прийняла рішення про самостійну участь у великій політиці. І в грудні 1994 року Наталія Вітренко, отримавши переконливу перемогу в Конотопі, стала народним депутатом України.
Принципові розбіжності з зрадницької діяльністю керівництва СПУ ставали все глибше. Грубо порушивши Статут СПУ в лютому 1996 року Н.Вітренко і В.Марченко рішенням Політради СПУ виключили з партії. Для захисту соціалістичної ідеї Н.Вітренко і з В.Марченко пішли на створення нової Прогресивної соціалістичної партії України. ПСПУ була створено 20 квітня 1996 року.
Безпосередньо Наталією Вітренко, як народним депутатом України 2 і 3 скликань, було розроблено 13 Законів України та 37 Постанов Верховної Ради. Групою вчених під керівництвом Н.Вітренко була розроблена альтернатива урядовій програмі, зробленої під диктовку МВФ. Це була "Економічна програма недопущення національної катастрофи". І знову відступництво О.Мороза не дозволила поставити альтернативну програму на голосування, дати шанс Україні змінити курс реформ, але ця програма була затребувана в Білорусії і дала переконливі результати у подоланні кризи.
Економічні програми Н.М.Вітренко послужили підставою для обрання її у серпні 1997 р. академіком української Академії економічної кібернетики.
Саме така позиція ПСПУ на чолі з Наталією Вітренко зумовила найжорстокішу боротьбу антинародного режиму України проти прогресистів. Фальсифікуючи вибори 2002 року, довибори 2002 р. у Черкасах та Мелітополі, 2003 р. в Чернігові, вибори 2006 і 2007 року, ПСПУ і Н.Вітренко в парламент не пропустили.
З осені 2005 р. Н.М.Вітренко працює директором Центру стратегічних досліджень редакції партійної газети "Досвітні вогні".
Наталія Вітренко 22 квітня 2007 була обрана співголовою Соцінтерну СНД, в засновники якого увійшла керована нею партія.
За внесок у розвиток теорії і практики соціалізму Н.М.Вітренко в 2007 р. було присвоєно звання професора Інституту соціалізму Російської Федерації. Її наукові заслуги отримали гідне визнання, і в травні 2007 р. Н.М.Вітренко була обрана членом-кореспондентом Петровської академії науки і мистецтва РФ.
У Наталі Вітренко троє онуків: Михайло, Христина та Григорій.
Читайте також:
Вітренко не дасть Президенту "гарматне м'ясо"
Фрагменти прес-конференції Наталії Вітренко на "Обозревателе" дивіться тут:
Вітренко на Обозі розвінчала "міфи" про НАТО
Вітренко: "Треба створювати резервацію для натівців-бандерівців"
Вітренко: "Ющенко діє подібно Гітлеру"
Вітренко: "За СОТ комусь доведеться відповідати"