Максим Кононенко: Україні винне буті соромно: "Євробачення" належить НЕ їй одній, а всій Европе!

Ювілейний, 50-й конкурс "Євробачення" пройде з 19 по 21 травня в Києві. Вже сьогодні наметове містечко EuroCamp для гостей Києва відкрився на Трухановому острові. Про те, які перспективи Росії на конкурсі, а також про українських особливостях "Євробачення" ми поговорили з головним редактором "Дней.Ру" Максимом Кононенко, також відомим, як Mr. Parker.

- Максим, ви брали участь у відборі претендентів на "Євробачення-2005" від Росії. Скажіть, наскільки, по-вашому, адекватним був вибір Подільської?

- Вибір Подільської був адекватний поточній ситуації. Нещодавно закінчилася "Фабрика зірок", а Подільська була явною героїнею цієї "Фабрики". Це не означає, що вона краще за всіх співає, або що у неї найкраща пісня. Просто її захотів народ. При цьому, повинен визнати, що вибір Діми Білана, незважаючи на те, що він краще співає, навряд чи змінив би наші шанси на конкурсі. Ці шанси змінив би вибір Варвари.

- Поставлю, напевно, оскомину набив питання: невже наша естрада настільки убога, що вибір можна було робити лише з героїв і героїнь "Фабрики зірок"? І невже перспективи російських виконавців настільки жалюгідні, що на "Євробачення-2005" від Росії послали білоруску?

- Цього року національний відбір проходив в перший раз, і багато виконавців просто не змогли зорієнтуватися. Я думаю, наступного року буде все гаразд інтригуюче, оскільки вже зараз, побачивши, як все це було, багато моїх знайомих артисти сказали: ми теж хочемо в цьому брати участь. Тому буде цікавіше, особливо коли підтягнуться регіони. Що ж до того, що Подільська з Білорусії, так я відповім питанням на питання: ну і що? У Білорусії з музикою все набагато гірше, ніж у Росії. І на Україні гірше. Якраз навпаки - талановиті артисти їдуть на російський ринок, тому що він більше і жвавіше. Тому і Вєрка Сердючка, і ВіаГра більше часу проводять в Москві, ніж у Києві.

- Напевно, ще й тому, що тут більше грошей. До речі, у цьому зв'язку, поведінка Руслани та "Океану Ельзи" зовсім протилежне, вони більше у себе на батьківщині знаходяться. Як ви вважаєте, чому?

- Ринок більше - це і означає, що грошей більше. Руслана - артистка малоцікава взагалі. Так, бувають відомі артисти, які не їдуть в Росію. Наприклад, українська співачка Ірина Білик, виконавець рівня якщо не Алли Пугачової, то вже точно крупніше Земфіри. Вона в Росії невідома взагалі, зате поїхала до Польщі. Або Євгенія Власова - чудова українська співачка, також зовсім маловідома в Росії. А "Океан Ельзи" ... чого ж, в Росії цілком це був цілком собі успішний колектив, поки Вакарчук не вдарився в революцію і не знищив групу.

- Ви вважаєте, що політизованість губить музикантів?

- Звичайно. Музика - це розвага.

- Шевчука політизованість не згубила, як музиканта, а Талькова, якщо і погубила, то в буквальному значенні, та й то питання спірне.

- Шевчука погубила, звичайно. Хто був Шевчук, а хто він тепер? Згубила його політізіровананность на корені.

- До речі, вкрай висока політизованість українського суспільства може перешкодити Росії на "Євробаченні"?

- Та ні, чим вона може завадити? Вирішують всі телеглядачі. Росії цього року мало що може перешкодити або допомогти - цього року поїхала хороша артистка з гарною піснею, все було гідно і спокійно. І результат залежить тільки від нас.

- Яким він буде? Чи буде нам соромно, як минулого року, або ми будемо, завмираючи, чекати і рахувати кожен голос, як у випадку з другим місцем Алсу?

- Мені в минулому році не було соромно нітрохи. Юля Савічева хороша співачка. Звичайно, їй не вистачає досвіду, і вона хвилювалася - але це не було соромно. Це було нормально. Ми не врахували Юлін досвід і отримали те, що отримали. Тут не йдеться про сором. Соромно повинно бути Україні, яка цього року виставила цю похабщину про Ющенка, причому в обхід національного відбіркового конкурсу. Що стосується порівняння з Алсу, то нам не світить успіх Алсу. По-перше, Наташа, незважаючи на всю свою майстерність, не володіє "Божою іскрою", яка була у тієї, 15-річної Алсу. По-друге, ставлення до Росії зараз в Європі потворне, і нас будуть валити.

- Розвійте, будь ласка, свою думку про "похабщину", Максим.

- Як відомо, на Україні фаворитом національного відбіркового конкурсу була відома і досить заслужена співачка Ані Лорак. Однак у фінал конкурсу була вписана не проходила жодного відбіркового туру група "Гринджоли", відома лише тим, що виконала пісню "Разом нас багато", що стала гімном так званої помаранчевої революції. Глядачі проголосували за цю пісню, причому, невідомо ще, чи проголосували, і тепер Європа буде слухати зі сцени "Євробачення" реп зі словами "Ми не козли! Фальсифікаціям - ні, Ющенко - так!" Я вважаю, що це - ознака крайньої неповаги до всієї Європі, якої, звичайно, покласти з приладом на Ющенка і на українські фальсифікації.

- Як можна розцінювати ідею облаштування наметового містечка для гостей "Євробачення"? Чи не є це проявом дитячої хвороби, коли людина, начебто, і виріс давно, а все в пісочниці в пасочки грає? Вас не втомила ще ця українська "революційна романтика"?

- Мене вона втомила ще під час самої революції. Але справа в тому, що Україна думає, що їй нічого пред'явити гостям країни. Вони зараз ведуть себе як тубільці, які продають золото за скляні буси. Всі ці намети, помаранчеві околиші на кашкетах міліціонерів ...

Київ - найпрекрасніший із міст, особливо навесні, українська кухня - одна з кращих в світі, там нічого не треба вигадувати. Там такі дівчата ходять вулицями, що хочеться померти на місці від захвату. Там Лавра, мумії в печерах, пам'ятник Паніковському, Софійський собор - там стільки всього ... А вони продають цю свою уродская революцію, в ході якої один злодюжка змінив іншого злодюжку! Це, звичайно, скоро пройде, але зараз це викликає якийсь жаль. Я навіть не поїхав на конкурс.

- Але дивитися-то будете?

- Звичайно. "Євробачення" ж не належить Україні. Цей конкурс належить усій Європі. І я його дуже люблю - це головне для мене медіа-подія в році.

- Останнє питання, коли, за вашими прогнозами, "Євробачення", нарешті, відбудеться в Москві?

- Теоретично це може відбутися в будь-який рік. Так само теоретично в будь-який рік Росія може вилетіти з конкурсу (хоча з національним конкурсом, здається мені, цього не повинно статися). Але якщо виходити з того ставлення до Росії, що складається в Європі в останні роки - то ніколи. От коли нас будуть приймати до Євросоюзу - тоді шанси збільшаться.

"Кремль.org" (Росія) | Павло Данілін