Довга дорога до пунктів обігріву

Із Настанов зими людям додається клопотів: ще б пак, оскількі Всі ми чудово знаємо, и як "завзято" комунальні служби чистять від криги хіднікі, и наскількі "ефективного" вони ж розчіщають дороги для машин ... Альо за Ковзани, Синцов, багатокілометровімі заторами и необхідністю одягатіся у товстезні Светри-куртки ми якось забуваємо, наскількі ж непереливки тім, для кого вулиця - не просто шлях Із пункту "А" у пункт "Б", а справжнісінькій дім. Ідеться про Безпритульний. Саме для безхатченків зима становится неабиякий перевіркою на вітрівалість, перший приз у якій - не замерзнути на смерть и дочекатіся жаданої весни. Відповідні служби нібіто дбають про них, альо роблять це так, что ліпше НЕ робили б Нічого ...

Сорокачотірірічній Олексій Комаровський колись НЕ Тільки МАВ Непоганий роботу інженера, альо й БУВ ТВОРЧА натурою - Складанний вірші, гравер на баяні та гітарі. Хрест на всех почінаннях Чоловіка поставивши, як то часто Буває, зелений змій. І відтак вже четвертий рік поспіль в Олексія немає даху над головою, тож ВІН змушеній тінятіся від закутка до закутка, шукаючи, де тепліше. Наразі ВІН сидить на сходах підземного переходу однієї Зі станцій метро и курити дешеву цигарку, Дбайливий "подаровану" котрімось Із перехожих. "Холодно Надворі, зараз бі сто грамів, зігрітіся", - мрійліво потягає Олексій, коли висока жінка у рожевому береті кідає у пластиковий стаканчик, что Стоїть поряд, Якийсь дріб'язок.

Для когось це - Перехід, а хтось проводити тут вечори и даже ночі, шукаючи тепла

Київська міська державна адміністрація розгорнула для Безпритульний на годину Морозів у городе 10 так званні пунктів обігріву. Це невелікі намети, обладнані теплогенераторами, де усім охочим предлагают чай и бутерброди, а за необхідності Надаються медична допомога.

У Дарницькому РАЙОНІ Киева, пріміром, такий пункт розташованій на Вулиці Кошиця - акурат недалеко від тамтешнього райвідділку и податкової. Щоденно ВІН обслуговує в СЕРЕДНЯ Шість-Вісім ОСІБ. "Такі намети є у кожному РАЙОНІ. Інформацію про адресу Безхатченко могут отріматі Зі ЗМІ, від працівніків Будинку СОЦІАЛЬНОГО піклування, ЖЕКів, а ще - від міліцейськіх нарядів ППС, коли ті чергують", - пояснюють у КМДА.

Самі ж "мешканці вулиць" про адреси пунктів обігріву не знають. Їм пощастилося, ЯКЩО смороду Випадкове надібають такий. "Я не чув Нічого про ті намети, - діліться Олексій Комаровський, хочай згаданій пункт на Кошиця розташованій у півкілометрі від переходу, де ВІН ніні гріється. - Бутерброди и чай - звучить заманліво. Певного, зараз Назбиралося на" чекушку "і пройдемо туди" .

Дійсно, інформація про розташування Тимчасових пунктів тут и там зустрічається у ЗМІ, альо декому з-поміж Безпритульний до телевізора, радіо и даже газет просто немає доступу. Надія - на міліцейські патрулі, альо ті Рідко спілкуються з Безхатченко. "Міліція? Мені ти перший, хто сказавши про цею пункт. Міліція нас хочай б НЕ ганяє з переходу взимку - и на тому дякую!", - Відзначає Олексій.

Чому наряди ППС Чи не здаються Безпритульний про пункт обігріву? На моє запитання патруль, что зустрівся мені коло метро "Дарниця", ВІДПОВІДІ не давши. "Мі кажемі", - відхрещується один Із трьох міліціонерів, а потім додає "без коментарів" і Зі Своїм пошаною іде геть, відмовляючісь даже представітіся.

Мій співрозмовнік відповіді Олексій захотів пройти до пункту обігріву разом Зі мною. "У мене и тут вістачає роботи: треба збіраті Собі на їжу", - резюмує ВІН, тож я йду на Пошуки Жаданом об'єкту самостійно. Маю адресою - вулиця Кошиця, 3-Б, альо це приміщення пожежної частині, поряд є позбав пустір Зі шматками будматеріалів, де пройти просто Неможливо. Де ж пункт? "Він отам, за рогом, альо наразі Не працює, - каже Черговий на в'їзді до пожежної Частини. - Можете пройтися, посмотреть ...".

Пхнуті до пункту обігріву, Котре Із доброго дива Не працює у й достатньо холодну и вогку, сніжну погоду, доводитися через згаданій пустір, буквально ламаючі ноги. Знайте теплий наметік Надто складно, Аджея "заховали" його за бетонним Парканами пожежної Частини у місці, Куди нормальній людіні йти просто не спаді на мнение. Тім не менше, на снігу видно Сліди, причому свіжі: вочевідь, кілька людей намагаліся найти там пріхісток, альо змушені були повертатіся, бо пункт опломбовано.

Пункт обігріву для Безпритульний по Вулиці Кошиця

Далі - больше. Виявило, что пустір, Який треба перетнуті на шляху до намета, є домівкою зграї Безпритульний собак.

Результат Прогулянка до пункту обігріву - прокушена нога и порвані джинси

Виходе, что Пункти обігріву, по-перше, Працюють далеко не всегда, по-друге, добро сховані від людського очей, а по-Третє, Небезпечні через слізькі, закідані сміттям, непрістосовані для ходіння підступи до них и через представніків МІСЬКОЇ фауни, котрі добро охороняють свою теріторію.

І поки Кияни продолжают нарікаті на ковзькі дороги, недбальство міськіх служб, а такоже на холоднечу, мені згадується вірш Олексія Комаровського, что и досі все намагався назбіраті Собі на горілку. Можливо, поезія Дещо банальна, прот й достатньо точно передает тієї стан, Яким Щодня Живуть (віжівають) Київські Безхатченко, борючісь Із холодом, Із байдужістю людей та Одне з одним за Найкраще місце для жебракування.

"Я - пес, однак я без буди,

Куди йти? До кого ж пріластіться?

Взимку - мороз, а влітку дмухну від спеки,

Але справ-то нету нікому! Знову напитися ...

Облізлий хвіст да стерті ікла,

Які вже років сто не їли м'ясо.

Товариш, ти постій, не йди!

На хліб подай, а якщо зможеш - навіть з маслом.

Я був гарний, я був досить багатий,

І мріяв я про сім'ю величезною

Але алкоголь - і ось він, результат:

Тепер я - пес. Пес старий і бездомний ".