З влади - за грати! Список арештантів

Останні півтора року опозиція з активною підтримкою ряду "балакучих голів" Заходу заявляє про політичні репресії, що почалися в Україні з приходом до влади команди Януковича. Основні меседжі опозиції полягають у наступних тезах:

- Режим переслідує опозицію ТІЛЬКИ з політичних мотивів;

- Режим переслідує ТІЛЬКИ вибірково своїх жертв;

- Режим переслідує кого завгодно, але тільки не "своїх".

Однак тут спостерігаються певні нестиковки. Як би це дивно не звучало, але "своїх" партія влади переслідує навіть частіше, ніж представників "опозиції". Взагалі, тут потрібно зробити одну ремарку. Будь-яке слідче захід для більшості обвинувачених у корупції чиновників починається не з сього. А тому перед безпосереднім знайомством з пенітенціарною системою України навіть діючі чиновники (як це сталося з тим же Волгою) встигають стати завзятими "опозиціонерами" і "політичними в'язнями режиму".

Першим щодо гучним арештом серед "своїх" стало затримання керівника "Родовід Банку" Сергія Щербини . Стаття традиційна - розкрадання в особливо великих розмірах. Це зараз мало хто згадає, що це був за пузир такої, а тоді, в перші місяці Януковича арешти чиновників такого рівня сприймалася як сенсація. Втім, незабаром нова влада привчить обивателя, що корупція починається не тільки з низового рівня ЖЕКу.

По-справжньому сенсаційним став арешт заступника міністра екології Богдана Преснера , який попався на хабарі у 200 тис. у.о. Особливо хочу відзначити, що Преснера затримали, коли ще не було практично жодного великого "політичного" справи (хіба що наближена до Турчинова екс-глава Госказначаейства Тетяна Слюз подалася в бігу).

У цьому ж ключі варто згадати про арешт замголови Держрезерву Миколу Сіньковського , який зараз отримав достатньо тривалий термін. Сіньковському в "опозицію" перейти ніяк не вдалося, так як своє крісло він отримав з прямого призначення прем'єр-міністра Януковича ще в квітні 2007 року. Окремо варто пройтися по київським зачисток "молодої команди" Леоніда Черновецького. Особливість "молодняка" Черновецького до цього полягала в тому, що він (молодняк) ніколи не був в опозиції до чинної влади. Та ж "справжня опозиція" в особі Юлії Тимошенко та Юрія Луценко завжди відкрито називала команду Черновецького дружніми сателітами "донецьких". Але вже з середини літа минулого року "молода команда" понеслася по купинах. Молодий і гламурний колекціонер автомобілів Денис Басс подався в біга, начальник Київради з питань землекористування та містобудування Світлана Макєєва безвилазно стала "відпочивати" за кордоном, а епопея з Довгим , у якого половина родичів в ПР, і зовсім ще у всіх перед очима.

Ще один гучний "в'язень режиму" мер-хабарник Немирова Віктор Качур , якого минулого року розшукувало не тільки місцево МВС, але навіть Інтерпол. Приблизно у той же час (кінець серпня 2010 року) на хабарі в 40 тис. у.о. попадаються два високопоставлених чиновника Фонду держмайна, яких до "опозиції" зарахувати взагалі ніяк не виходить. Приблизно у цей же час порушується кримінальна справа на посадових осіб "Артека", яких підозрюють в "відмиванні" трьох мільйонів гривень.

В вересні минулого року відбувся арешт ще однієї великого чиновника - начальника управління Держкомітету із земельних ресурсам Івано-Франківської області Юрія Добровольського . Опозиція тут же згадала, що колись Добровольський був помічником "бютівського" нардепа Дмитра Шлемко. В якості тиску влади на все ту ж горезвісну опозицію коментувалося і затримання напередодні виборів глави Львівського тервиборчкому, якого СБУ слові на отриманні хабара. Взагалі, будь чиновник, заарештований в західній Україні, автоматом стає "опозиціонери". У цьому плані донбаським і кримським корупціонерам куди важче живеться.

У жовтні минулого року під роздачу СБУ потрапляє зять Черновецького В'ячеслав Супруненко , який контролював на той момент "Київміськбуд". Особливо хочу відзначити, що рідний брат В'ячеслава Олександр Супруненко нардеп від Партії регіонів. У тому ж місяці "закрили" на 7 років екс-мера Алушти Володимира Щербину , якого за "помаранчевої" влади посадити ніхто так і не наважувався. Напередодні виборів був затриманий ще один дивний "опозиціонер" від "Єдиного центру" ("дивний", тому що Балога вже через тиждень після виборів займе місце Шуфрича в Кабміні), кандидат у мери Донецька Андрій Амбросьонок. Останній тут же заявив, що "влада боїться його перемоги на виборах" (що для Донецька дещо дивно звучить) і "пресує за надуманими звинуваченнями".

Варто згадати про ще одне гучне арешт чиновника, призначеного вже за президентства Януковича - глави Держінспекції з контролю за цінами Тетяни Рудь . Ситуація тут типова. Відразу після арешту опозиція оголошує Рудь "політичною жертвою", розповідає, що вона (Рудь) креатура БЮТівця Антона Яценко, але при цьому все наполегливо замовчують, що свою посаду панночка отримала вже за нової влади.

З відносно останніх арештів "регіоналів" згадується севастопольського чиновника, а також справа мажора-депутата Ландика . Окремою рядком проходить затримання екс-спікера АР Крим "регіонала" Анатолія Гриценка, який погорів на земельних махінаціях. За великим рахунком перебування настільки впливового чиновника в слідчому ізоляторі виглядає навіть солідніше, ніж арешт Волги. У цьому ключі затримання Василя Волги, про якого не дуже чисті чутки ходили ще минулої осені, не виглядає чимось з ряду геть дивним. Різниця полягає лише в шумовому ефекті. Коли затримують Діденко або Філіпчука, у ЗМІ є привід красиво розмірковувати про репресії і замовних процесах. З арештом того ж Волги галас буде знята вже через пару днів, бо писати особливо буде нічого: працював - прокрався - посадили або працював - виправдався - відпустили. Все. И на Заході Волга теж нікому не потрібний, тому що він псує статистику рівня падіння демократії в Україні. Тому-то Василю доведеться (в разі звинувачення, звичайно) куди жорсткіше, ніж ряду інших корупціонерів. Немає в нього звання "політв'язень", а без нього вже екс-чиновник перетворюється майже на звичайного смертного зека.