Леонід Кравчук: "Якби мені хамив міністр, я б відразу ж його звільнив!"

Перший Президент України порівняв свої методи роботи з методами третього глави держави

У моїй позиції - ніяких особистих мотивів

- Леонід Макарович, днями нинішня влада згадувала вас "незлим тихим словом". Не хочете відповісти через "Комсомолку"?

- Ні, що ви! Я так вихований, що ніколи нікого, навіть у найкритичніших ситуаціях, що не ображав. А ось і. о. міністра юстиції (чи хто він там вже?) Сергій Головатий на всю Україну висловився: "Нехай Кравчук закриє рот!" Знаєте, якби міністр, якого я призначив, дозволив собі так брутально відгукнутися про Президента, наступного дня він був би вже звільнений .

І справа тут не в Кравчука або Кучму, а в повазі до Президента. Якщо кожен чиновник може собі дозволити публічно йому нахамити і це залишається безкарним ...

Що мені залишається думати? Що Президенту це подобається? Значить, Президент це стимулює? Та що там говорити, якщо і сам Віктор Андрійович дозволяє собі подібне. Ось недавно політику Верховної Ради він назвав "халявної", а сам парламент - "п'ятою колоною".

А раз так - як же я можу поважати таку владу? Не можу!

- Тому ви і в опозиції?

- Та ну! Незважаючи на все вищесказане, в моїй позиції - ніяких особистих мотивів. Коли Ющенко йшов на вибори, я побачив, що в його команді одні "професійні революціонери". Вони вільно почуваються в стихії мітингу, але займатися практичними питаннями облаштування країни їм стає нудно. Тому я підтримував Януковича. Але коли Віктор Андрійович був обраний Президентом, я публічно заявив, що не буду йому заважати будувати Україну. Якщо все буде добре, життя буде налагоджуватися - то навіщо ж мені проти нього боротися?

Але наприкінці червня минулого року, надивившись, що діється в країні, я заявив, що як перший Президент України не можу залишатися стороннім спостерігачем. Не можу сидіти склавши руки, коли в Україні назрівають події, небезпечні для її майбутнього.

До влади прийшли люди без досвіду роботи

- Що конкретно вас не влаштовує в новому керівництві?

- Досить просто порівняти статистику "синьо-білого" і "помаранчевого" періоду. Висновок однозначний: за рік багато показників України істотно знизилися, а сама економіка знаходиться у кризовому стані. У принципі більше нічого про роботу нової влади можна і не говорити.

- Чому так відбувається?

- По-перше, розбалансовано управління економікою. Я говорив особисто Віктору Андрійовичу: "Поки ви не зміните кадрову політику, нічого не доб'єтеся ні в розвитку економіки, ні країни загалом". До влади (особливо на районному чи обласному рівні) прийшли люди, які не мають жодного досвіду роботи. Основним критерієм їх відбору була відданість помаранчевої революції. Більше нічого!

Є просто дикі приклади, коли в "Нафтогазі України" один з ключових постів очолює вчитель співу!

Або ще приклад. При Кучмі губернатором Черкаської області був соціал-демократ Вадим Льошенко. При ньому Черкащина з соціально-економічними показниками була в країні другий (після Києва). Сьогодні вона передостання в Україні-всього за один рік ...

- Ймовірно, є й інші причини економічного спаду?

- Негативно вплинуло на нашу економіку і згортання ділових відносин з Росією. Україна зайняла по відношенню до своєї північної сусідки жорстку, непродуману, часто поспішну позицію. На жаль, дуже схоже, що в її основі лежать особисті амбіції сьогоднішньої української влади, яка керується начебто хорошими гаслами - відстояти незалежність, національні інтереси. Так, це необхідно. Але не за рахунок зниження економічного розвитку, втрати ринків збуту і зменшення доходів наших людей.

На жаль, тепер Росія має моральне право вибирати відповідний "тембр" своєї зовнішньої політики. І він у неї на нашу адресу став таким же холодним і жорстким. Зайве жорстким, на мій погляд: підвищена ціна за газ до 230 доларів, заборона на ввезення української м'ясо-молочної продукції.

Так, часом домовлятися нелегко. Дипломатія - важке мистецтво. Але ми з Єльциним, людиною упертим і категоричним, все-таки знаходили компроміси. Між нами не було "газової війни", поступово ми розрулили проблему і Чорноморського флоту, і ядерної зброї.

До речі, кажуть, що Кравчук віддав його задарма. Це неправда! Чотири роки атомні станції України працювали на російському атомному паливі, яке нам поставлялося натомість безкоштовно.

- Дійсно, при вас було спокійніше ...

- Так, я завжди був за рівноправні і дружні відносини з Росією. На цих же позиціях зараз і наш опозиційний блок "Не ТАК!".

Україна повинна бути позаблоковою і без'ядерною

- Цікаво порівняти дії першого і третього Президентів ...

- Візьму лише один аспект - місце України у світі та Європі. Я стояв на тому, що наша країна повинна бути позаблоковою і без'ядерною. Це і було записано в Декларації про державний суверенітет. Після цього я мав намір прийняти закон про державний нейтралітет, домагатися визнання нашого нейтрального статусу в ООН. Планував заручитися гарантією ядерних наддержав щодо територіальної цілісності України, щоб на нас ніколи не було ніякого тиску. У тому числі й економічного.

Віктор Андрійович пішов у протилежному напрямку - вступ до НАТО, Євросоюз і т. д. Президент, звичайно ж, має право на власний погляд. Але коли він формує державну політику, не можна не враховувати точку зору народу. А ми знаємо, що сьогодні вступ до НАТО не підтримують близько 80% населення України.

Тому блок "Не ТАК!" Проводить зараз підготовку всеукраїнського референдуму з двох питань: щодо участі України в НАТО і ЄЕП.

Як тільки ми зберемо 3 мільйони підписів, відповідно до Конституції Президент повинен буде його провести. Ось тоді й настане момент істини.

- До речі, про Конституцію. Політреформа, здається, ваша робота?

- Так, я був одним з її авторів. Ще в 2002 році у своїй книзі "Держава і влада" я висловив думку, що Україна повинна стати парламентсько-президентською республікою. І 8 грудня 2004 ми проголосували за неї. Здавалося б, зараз потрібно діяти відповідно до нової Конституції. Хоча б з тими розділами, які вже вступили в силу. Але Віктор Андрійович заперечує, мовляв, цю політреформу ми не обговорювали ні в парламенті, ні з людьми. Не знаю, може, Ющенко неправильно інформували, але Кучма своїм указом цей проект виносив на всенародне обговорення. І в тому референдумі взяли участь 9 мільйонів людей! Так що даремно Президент говорить про якісь підкилимних її обговореннях. Це неправда!

Юрій ПОТАПОВ, "Комсомольська Правда"

www.kp.kiev.ua