Кредитний стоп-кран

Прийнятий у першому читанні законопроект про захист прав кредиторів і споживачів фінансових послуг поки не вирішує цілий ряд прогалин у законодавстві та проблем у судочинстві, що дозволяють позичальникам ухилятися від повернення кредитів. Чи не реформовані виконавча служба і система аукціонного продажу стягнутого майна, а так само не виправлена ??ситуація з масовим анулюванням поручительств за кредитами, з якими фінансова система стикається вже протягом 2 років. Незважаючи на зростання кредитної активності банків, частка простроченої заборгованості в їх портфелі не розмивається , а зростає. За даними офіційної статистики НБУ, в квітні вона знову збільшилася - до 11,07% (86269 млн грн). Дані неофіційні - у два рази гірше. Міжнародне рейтингове агентство Fitch вважає, що кількість непрацюючих кредитів (прострочення понад 90 днів у 12 банків, які рейтингує агентство) за другу половину 2010 року збільшилася з 18,1 до 21%, а частка проблемних кредитів у їхніх портфелях сягнула 56,5%. Наслідком погіршення кредитного портфеля банків є перманентний негативний фінансовий результат банків: за 1 квартал - мінус 210 мільйонів гривень), хоча процентні витрати банків (йдуть на оплату вкладникам відсотків за депозитами) зменшуються на тлі зниження депозитних ставок. Таким чином, сьогодні і вкладники, і акціонери банків змушені брати на себе підвищені ризики при невисокому рівні прибутковості. А добросовісні позичальники не можуть отримати доступні позики, оскільки в їх вартість кредитори закладають збитки, які завдають позичальники-шахраї. Багато аналітиків ринку очікували, що доступність кредитування зросте після прийняття закону про "Про врегулювання правовідносин між кредиторами і споживачами фінансових послуг". Однак текст закону, який пройшов перше читання, цьому не свідчить. Не вирішеними в ньому залишилися проблеми виконавчої служби, прозорості схем продажу конфіскованого майна, а так само один з ключових проблем банківської системи останніх двох років - заперечування поручительства за виданими позиками. "Є кричущі факти, є випадки, коли заставне майно йде за 1/10 вартості (через непрозору системи допуску учасників до аукціону - Авт.). І з цим важко боротися поки у нас є 25 областей, 25 виконавчих служб, кожна з яких працює по своєму, в кожній області свої правила ", - говорить голова правління" ОТП Банку "Дмитро Зінков. Нацбанк зі свого боку готовий відреагувати на цю проблему, однак законопроект про виконавчу службу вирішили винести в окреме провадження після того, як в березні цього року в закон про виконавчу службу були внесені поправки. "Зараз йде відпрацювання цих законодавчих змін на практиці, проте ми бачимо , що необхідно комплексне реформування самої виконавчої служби. Був законопроект про приватну виконавчу службу. Є дуже цікавий досвід Болгарії, де приватна служба існує паралельно з державною. І ефективність приватної служби на порядок більше ", - говорить директор юридичного департаменту НБУ Віктор Новиков. Тому надіти на швидке вирішення проблеми з вилученням та реалізацією конфіскованого майна - поки не доводиться. Що ж до заперечування поручительств, то в нормативній базі необхідно чітке трактування зв'язку між банкрутством позичальника та отвественностью поручителя, так як багато судів трактують законодавство так, що якщо основний боржник за кредитним договором банкрут і виключений з держ. реєстру, то і поручитель, який відповідає солідарно звільняється від обов'язку сплатити борг. А ця практика, відповідно, підштовхує хвилю фіктивних банкрутств і судових процесів про визнання недійсними договорів поруки. Хоча, треба визнати, що в більшості ситуацій це проблема не законодавства, а конкретних судів, прінімаюшіх подібні рішення. Примітним в цьому плані може стати судовий розгляд між головою правління "Укртатнафти" (Кременчуцький НПЗ) Павлом Овчаренко і Альфа-банком. Підприємець виступав гарантом повернення декількох мільйонів доларів кредиту, який брали афілійовані з ним підприємства "Агрікор", "Агропрайм" і ТОВ "Енерготрансінвест Холдинг" (всі вони зараз проходять процедуру банкрутства). У більшості випадків, "рідний" для керівника "Укртатнафти" Автозаводський районний суд Кременчука (у 2004 році саме він відновив його на посаді глави правління "Укртатнафти") приймав рішення на користь П. Овчаренко, в той час як судові інстанції вищих рівнів (хоча далеко і не завжди) їх скасовували. Оспорювання поручительства - далеко не єдина схема, яку юристи П. Овчаренко використовували, щоб позбавити свого роботодавця від повернення боргів. Вони також намагалися визнати (причому успішно) недійсними договори іпотеки майнових прав на незавершене будівництво. Ці дії супроводжувалися сприянням органів місцевої влади, які міняли по надуманим приводом адреси даних об'єктів адреси, а "кишеньковий" нотаріус знаходив можливості побачити в цьому законність і освятити продаж майна третім компаніям (які знову ж мають відношення до П. Овчаренко - "Стандарт Газ" , "Елеватор-Агро"). Звернути стягнення на це майно кредитор сьогодні не має можливості, оскільки суд визнав їх "добросовісним набувачем". Всі ці операції супроводжувалися виносом сумнівних з законною точки зору судових рішень. Дійшло навіть до того, що Вищий господарський суд України визнавав недійсним договір іпотеки майнових прав на незавершене будівництво, маючи в своїй практиці абсолютно протилежне рішення. При такій судовій практиці, кажуть банкіри, сподіватися на активне відновлення кредитування - не варто. "Якщо на вищому рівні не будуть прийняті жорсткі рішення про необхідність всебічного захисту прав кредиторів, то максимум, на скільки ми можемо вирости до кінця року - це 10%", - вважає голова правління Укрсоцбанку Борис Тимонькін.