Москаль: політик в погонах

Геннадій Москаль - ще один старожил української політики і правоохоронних органів. У своєму послужному списку Геннадій Геннадійович може похвалитися цілим достатком звань, посад і різномастих нагород. На перший погляд - воістину заслужений людина, яка зробила блискучу кар'єру! Він, як відомо з його офіційної біографії, пройшов тернистий кар'єрний шлях у МВС від простого інспектора до генерал-лейтенанта. Почав працювати в органах в далекому 1975-му році. Отримував спеціалізовану освіту у Вищій школі міліції та закінчив Академію МВС СРСР у 1984-му році. Для загального розвитку раніше Москаль також відучився і в Чернівецькому залізничному технікумі, що характеризує його, як вельми освіченої людини.

МОСКАЛЬ І КУЧМА

Як не дивно, але стрімке кар'єрне зростання Геннадія Москаля почався якраз на розквіті "лихих" 90-х, в той час, коли організована злочинність тільки зароджувалася і зміцнювалася на просторах України, а президентом вперше був обраний Леонід Кучма. Успіх Москаля-міліціонера тісно переплетений з політичним успіхом Кучми, так як стрімкість їх кар'єрного просування має дуже схожу динаміку. Кучма, наприклад, став президентом України в 1994-му, а в 1995-му році Геннадій Геннадійович був призначений заступником начальника УВС Чернівецької області. Далі до 1997-го року Москаль очолював УВС Закарпатської області. У цьому ж році був удостоєний звання Заслужений юрист України. Потім з 1997-го по 2000-й уже в статусі заступника міністра внутрішніх справ керував Головним управлінням МВС в АР Крим. З цим періодом пов'язана скандальна інформація про незаконне виділення квартир працівникам Кримської міліції, про що у своєму розслідуванні недавно писав "Обозреватель". Причетність до цієї справи Москаля судом поки не доведена.

Пізніше заступник міністра перекочував на батьківщину тодішнього президента в Дніпропетровськ, де з 2000-го по 2001-й рік керував обласним УМВС. Примітно, що нинішній близький соратник Москаля - Юрій Луценко в ті пам'ятні часи був по інший бік барикади - боровся з режимом Кучми, який Геннадій Геннадійович в кой-то мере уособлював.

Саме з цим періодом життєдіяльності Москаля в Дніпропетровську пов'язана перша і дуже велика ложка дьогтю в бочці його біографічного меду. Геннадій Геннадійович зараз активно виступає в ролі головного викривача своїх політичних опонентів, хоча про таємну і темній стороні своєї біографії воліє замовчувати і тому ми з вами мало, що про неї знаємо.

МОСКАЛЬ І БОМЖІ

Одного разу в березні 2001-го, коли Москаль очолював міліцію Дніпропетровської області, в місто на річці готувався візит президента Кучми і його польського колеги Кваснєвського. Справа, як розумієте, було в розпалі кучмівського режиму, тому готувалися дуже ретельно, майже, як до приходу месії. Іншими словами, Москаль, щоб не впасти в бруд обличчям перед тодішнім гарантом і якнайкраще йому догодити, за допомогою міліції почав попросту очищати місто від людей без певного місця проживання - вивозили їх за 101-й кілометр, а може і далі.

Ось, що було написано в пресі з цього приводу:

"З депортацією виник нюанс. Облава пройшла успішно, відловлених - чоловік 150, без особливого розгляду з їх особистостями, навіть за наявності документів - розіпхали по автобусах марок ПАЗ і ЛАЗ, і повезли. Оскільки місто називається Дніпропетровськ, то там, значить, є і річка Дніпро. Ось по ній, на поромі, приналежному Нікопольському річковому пароплавству і відправили в сторону, відповідно Нікополя, Дніпропетровської обл.

До Нікополя, однак, доїхали 136 чоловік. Їх, під конвоєм невстановлених фізосіб з автоматами, групами по 10-12 осіб відконвоювали подалі, в степ. Але спочатку-то їх більше було, 150 ... Куди поділися відсутні? Та померли вони, теж цілком у радянському дусі, часів транспортів на Колиму. Від тисняви. Ну і кінці у воду - фактично, в прямому сенсі ".

За фактом було порушено кримінальну справу, а Москаль потрапив під слідство, але справа, як говоритися, спустили на гальмах, і відповідальності вдалося уникнути. Про це також неодноразово заявляв регіонал Нестор Шуфрич.

МОСКАЛЬ І ПОЛІТИКА

Політична сторона біографії Геннадія Москаля також не може не викликати захоплення, хоч і тісно переплетена з міліцейською. Генерал міліції двічі побував губернатором. Перший раз - на початку червня 2001 року, коли Кучма підписав указ про його призначення головою Закарпатської ОДА. На цій посаді Москаль пропрацював до вересня 2002 року. Тоді Геннадій Геннадійович змінив на цій почесній посаді нинішнього міністра МНС Віктора Балогу, так як, очевидно, користувався прихильністю Леоніда Даниловича і був у нього на хорошому рахунку. Якби було інакше, то Кучма нізащо не призначив Москаля начальником ОУМВС у своєму майже рідному місті Дніпропетровську, а тим більше губернатором.

Після відходу з поста глави ОДА Геннадій Москаль головував у Державному комітеті з питань міграції і національностей.

МОСКАЛЬ, ЮЩЕНКО І ЛУЦЕНКО

Наступний кар'єрний зліт генерала припадає на часи становлення президентом України Віктора Ющенка, який, як виявилося, не гидував кадрами свого попередника Кучми. У лютому 2005-го Москаля призначили замміністра МВС і начальником кримінальної міліції, але довго пропрацювати під керівництвом Луценка не судилося, і вже в березні того ж року Ющенко поставив Геннадія Геннадійовича керувати Луганської ОДА, а також нагородив його орденом "За заслуги" III ступеня і іменною вогнепальною зброєю. Друге губернаторство Москаля протривало також недовго і вже в 2006-му той же Ющенко відправив його своїм постійним представником в любиться Геннадію Геннадійовичу АР Крим.

Наступний виток кар'єри Москаля видається ще більш цікавим - в 2007 році знову-таки Ющенко поставив Геннадія Геннадійовича працювати заступником голови Служби безпеки України (СБУ).

Повертаючись до Москалю-викривачу, не складно здогадатися, звідки генерал бере різні компрометуючі відомості на своїх політичних опонентів. Можна припустити, що саме з метою збору компромату Москаля призначали на керівні посади в силових відомствах. Варто відзначити, що далеко не вся інформація, поширювана політиком-міліціонером, є істиною в першій інстанції. Та й взагалі, дивним і аморальним видається те, що людина поширює інформацію, яку добув під час професійної діяльності. Безумовно, в даному випадку це можна назвати боротьбою малого зла з великим, але в цивілізованих країнах це вважається ганебним явищем для силовика. Поширення різного роду компромату міліціонером нагадує доктора, який кричить на всю вулицю лікарську таємницю про хворого на СНІД. Мовляв, наплювати на те, що у людини в душі, на клятву Гіппократа, головне, щоб інші не заразилися!

У втім, повернемося до політики. Очевидно, що робота Москаля до СБУ була всього лише тимчасовим притулком, так як на той час вже серйозно розроблявся проект "Народної самооборони", за списками якої Геннадій Москаль пройшов у депутати Верховної Ради України на позачергових парламентських виборах восени 2007-го року.

Будучи депутатом, кар'єрні злети Москаля тривали, але Геннадій Геннадійович не поспішав розлучатися з мандатом.19 серпня 2009-го року Кабінет міністрів України призначив народного депутата (НУ-НС) Москаля начальником Головного управління МВС України в Криму - заступником міністра МВС. Незважаючи на те, що суміщення депутатства з іншими посадами - протизаконно, Москаля і його боса Луценко, схоже, це не сильно хвилювало.

В даний час Геннадій Москаль - міністр МВС в опозиційному уряді. Продовжує займатися різного роду викриттями. Є найближчим соратником і обертається на політичній орбіті нині знаходиться під вартою екс-міністра МВС Юрія Луценка.

"Обозреватель" стежитиме за тим, як розвиватиметься подальша кар'єра Геннадія Москаля.