Георгій Делієв: "У наших жартах багато жорстокості"

Георгій Делієв - про специфіку російського гумору і несостоявшемся майбутньому в Німеччині

Жорік (він же Гоша, він же Георгій Делієв), клоуну і лідеру комік-трупи "Маски-шоу" - схожому на рудого лиса, весь час полювання сунути свій ніс в незвідані стихії. Те відкриє арт-кафе і театр в Одесі, то картину намалює. А тепер він вже і лідер рок-н-рольної групи "Качелі-Качелі". - Поки у людини в одному місці піонерський запал, він знаходить собі жанри, а жанри знаходять його. - Пояснює Делієв нашій газеті таку пристрасть до змін. - Є такі люди-невдахи, до яких я і себе зараховую. Їм для того, щоб домогтися успіху, потрібно побитися головою об стінку. З десятого разу приходить успіх. А є люди, у яких швидко опускаються руки, або їм хочеться просто спокійно жити. Тоді у них наступає криза жанру. Ця людина вже відбувся, досяг певного рівня, і є спокуса закріпити планку, нічого не змінювати. Я, виходить, не з таких. Мені просто нудно. - І що ж буде вашим наступним джерелом натхнення? Танці? - Ні, ну куди мені вже танцювати. Хоча я їх застосовую потроху скрізь. Зараз я можу хіба що робити пародії з використанням хореографії. Чого захочеться далі, поки не знаю. - Ви навчалися музиці? - У дитинстві я закінчив півтора класу музичної школи по фортепіано, і більше музиці не вчився. Але у фільмі "Настроювач" Кіри Муратової мені довелося навчитися професійно виконувати на піаніно твори Моцарта, Гершвіна та Сильвестрова. - Без фонограми? - Її забезпечував професійний піаніст, але я правильно потрапляв по клавішах в кадрі. А це ще складніше - правильно натискати на клавіші під фонограму. Місяць репетирували! Запросили консультанта Фелікса Любарського, видатного піаніста і педагога. Він був здивований, як я швидко освоїв інструмент. Адже достатньо було, щоб я іноді потрапляв по клавішах, а вийшло досить пристойно. З чого я зробив висновки, що мабуть, здібності до музики у мене все-таки є. - Було між вами і вашою партнеркою по "Настроювач" Ренатою Литвиновою спорідненість душ? - З Ренатою Литвиновою сцени зняли дуже швидко. Практично всі з першого дубля. Якось так легко в людському плані з нею було спілкуватися. Це сталося ще під час чіток. Напевно, тому мене Кіра Муратова і затвердила, що відчула контакт з головною героїнею. Коли були читки з Ніною Русланової і Аллою Демидової, я трохи ніяковів. Вона потайний чоловік, ніколи не зрозумієш, що у неї в душі. У міру тепла і холодна, тому не зрозуміло, як вона до тебе ставиться. Справжня аристократка. Намагається все зробити красиво, зручно по відношенню до людей. З Ніною Русланової і Ренатою спільну мову було знайти значно простіше. - А конфліктів під час зйомок не було? Бурхливих диспутів? - Були! З Кірою Муратовою. Ось вона хоче домогтися якогось результату, а якого, я толком зрозуміти не міг. Вона каже: "Це не так". Я кажу: "А як?" Вона відповідає: "Не знаю, але так, як було минулого разу". А я не пам'ятаю, як було минулого разу. Вона каже: "Ви якось лоб трете". Я кажу: "Гаразд, не буду терти". Вона відповідає: "Ні, краще тріть". У результаті таких абсурдних діалогів раптом щось виходило таке, що її задовольняло. - Немає у вас бажання переїхати до Києва? - Чесно кажучи, ні. Була ідея переїхати до Німеччини всім колективом. Була можливість мати там "посадочний майданчик". Ми повинні були там знімати серії "Масок ...", але контракт не відбувся. Нам не говорять причину, але мені здається, місцеві профспілки і телевізійні магнати не захотіли пускати на ринок перспективну команду. - Німці добре сприймали ваш гумор? - Ні. Ми все міняли. Ми більш близькі до американців, ніж до німців. Найголовніше - в наших жартах багато жорстокості, і це нас смішить. Ніхто у нас не буде переживати з приводу старенької, яка посковзнулася і впала, а малюк підбіжить і дасть їй стусан. Німець же встане і піде, для них це не смішно. Ми в концертах прибирали такі жарти. - Якого характеру сьогодні має бути гумор, щоб розсмішити глядача? - У мене суб'єктивна думка, відмінне від суспільного. Зараз люди із задоволенням дивляться "Сміхопанорами", "Аншлаг". А мені це не смішно. - А що ж по-вашому дійсно смішно? "Маски-шоу"? - Мене тішить - театр абсурду. Якщо ви візьмете останні 8 серій фільму "Маски-шоу", то вони такі ж, як і раніше. Такі ж смішні. - Герої так само як, і раніше, луплять один одного? - Так, луплять. Всі герої жорстокі. В "Масках ..." постійно відбувається знущання над особистістю, постійно жорсткі конфлікти. Ну і в підсумку, звичайно, "хеппі-енд".

Віка ЛАЗАРЄВА "Сегодня"

http://today.viaduk.net