Віктор Ющенко: "Через застосування антидемпінгових заходів Україна щорічно втрачає $ 1млрд"

... Вступ до СОТ дасть нам правової імунітет "

У минулий вівторок Президент зустрічався з представниками провідних ділових видань. Розмова зразу ж зосередився навколо трьох - головних, на думку Віктора Ющенка, - економічних питань: поліпшення інвестиційного клімату, бюджетний процес і завершення переговорів щодо вступу України до СОТ. Ці теми главою держави були вибрані не випадково. У цей час у парламенті вирішувалася доля відразу двох бюджетів - депутати мали затвердити в першому читанні головний фінансовий документ країни на наступний рік і переглянути витратні статті бюджету-2005. А з Вашингтона чекали новин про хід переговорів прем'єра щодо підписання з США двостороннього протоколу, необхідного для нашого вступу у світовий торговельний клуб. Щоб задовольнити цікавість журналістів, Президент озброївся солідної підбіркою статистики і постарався бути максимально відвертим.

- Віктор Андрійович, розкажіть, які переваги отримає українська економіка від приєднання до СОТ? Адже, незважаючи на вже завершується процес вступу в цю організацію, влада досі не дала чіткої відповіді на це питання.

- Мушу визнати, що на рівні міністерств досі не було проведено на цей рахунок якісного дослідження, тому, коментуючи питання, я буду посилатися на дані незалежних експертів. А вони досить оптимістичні. Головний висновок аналітиків: приєднання до СОТ суттєво поліпшить основні макроекономічні показники країни. Це дасть додаткове зростання ВВП не менш ніж на 1,9%, забезпечить щорічне збільшення на 50% притоку інвестицій. До слова, такий ефект був зафіксований в усіх країнах Східної Європи. Скажімо, якщо в 1994 р. в Польщі було проінвестовано $ 1,8 млрд, то вже в 1995 р. (рік приєднання країни до СОТ) - $ 3 млрд, і в наступні роки ця цифра збільшувалася як мінімум на третину. У Румунії відчутне зростання обсягів інвестування стався лише на 3-4 рік після приєднання до всесвітнього торгового клубу - з $ 0,4 млрд в 1995 р. (рік після отримання членства в організації) до $ 2 млрд у 1998 р., а в минулому році цією країні вдалося залучити більше $ 3,7 млрд іноземного капіталу. Думаю, що, говорячи про Україну, найбільш коректно говорити саме про румунському варіанті розвитку подій.

Крім того, ми очікуємо збільшення експорту наших товарів на 15% щорічно, що дасть казні додатковий 10%-ний дохід. Нарощування обсягів експортних поставок відбудеться за рахунок анулювання застосовуваних до наших товарів обмежувальних заходів. Сьогодні проти України ведеться більше тисячі антидемпінгових розслідувань. Причому їх географія досить обширна - від Мексики, яка обмежує постачання наших добрив та текстилю, до Росії, яка вважає, що ми демпінгуємо, скажімо, щодо поставок товарів харчової та трубної промисловості. В результаті обмежувальних дій, які застосовуються зараз до наших товарів, Україна щорічно втрачає близько $ 1 млрд, а найближчим часом ця цифра може збільшитися ще на $ 600 млн. Вступ до СОТ забезпечить нашій країні правової імунітет і тільки за рахунок цього забезпечить щорічний приріст нашого експорту на $ 4 млрд.

- Разом з тим багато експертів і представники влади вказують на негативний вплив приєднання до СОТ на окремі галузі.

- Справді, така небезпека існує. Особливо для сільськогосподарських виробників. Згладити негативний вплив можна буде за рахунок державної підтримки найбільш вразливих галузей. Однак схему їх дотування треба докорінно змінювати. Адже зараз у нас немає чіткої схеми підтримки того ж сільського господарства - ми одночасно фінансуємо часом зовсім протилежні схеми його розвитку. Скажімо, дотується приріст живої ваги худоби і в той же час - збільшення його поголів'я.

Що стосується підприємств інших галузей, то їм нарешті доведеться звикнути працювати в конкурентних умовах. Наприклад, якщо взяти металургійні комбінати, то вони у всіх країнах відчувають дефіцит брухту - це економічні реалії. Тому й наші комбінати повинні будуть поборотися за сировину. Проте вступ до СОТ матиме мінімальний вплив на цей сегмент (за підрахунками Укрпромзовнішекспертизи, передбачуване зменшення ставки вивізного мита на брухт до 5 євро / т до 2010 р. спровокує підвищення його вартості на внутрішньому ринку на 100-110 грн. / Т, що зумовить збільшення цін на українському ринку прокату на 18-20 грн. / т. (Водночас відкриття зовнішніх ринків дозволить збільшити щорічні експортні поставки вітчизняного прокату до 500 тис. т, що забезпечить підприємствам додатковий прибуток у розмірі не менше $ 22,5 млн щорічно. - "ДС".)

Втім, багато заяви з приводу фатальних наслідків для виробника від приєднання до СОТ носять більше політичний характер. Скажімо, противники цього процесу лякають тим, що після зниження ввізного мита нас завалять дешевим імпортним товаром. Але давайте подивимося, що станеться насправді. Якщо говорити про рівень мит, який ми повинні забезпечити для вступу до СОТ, то, як не парадоксально, так званий митний бар'єр в цілому, навпаки, збільшиться з 5,1 до 5,9%. Поясню це на конкретному прикладі. Україна зобов'язалася наполовину знизити ставку вивізного мита на шкіряну сировину. Водночас 95,8% експорту цього товару здійснюється через Молдову взагалі без сплати вивізного мита в рамках угоди про вільну торгівлю. Варто сказати, що, за підрахунками експертів, Україна вже на 70-80% уніфікувала свою тарифну політику з вимогами СОТ.

- Але для того щоб завершити процес вступу до СОТ, нам ще потрібно підписати двосторонні протоколи з 10 країнами - учасницями організації і прийняти пакет законопроектів. Як просувається ця робота?

- Що стосується процесу підписання двосторонніх протоколів, то найважливіше - отримати згоду двох країн - Австралії та США. Не приховую, що переговори з цими державами дуже складні. Австралія наполягає на тому, щоб ми встановили квоту на ввезення цукру-сирцю на рівні 430 тис. т, що буде просто руйнівним для нас. Україна вже згодна на квоту в розмірі 260 тис. т. Переговори з США стосуються ввезення курятини. Судячи з інформації з Вашингтона, Юрію Єханурову вдалося істотно просунутися в переговорному процесі (тоді Віктор Андрійович ще не знав, що прем'єр повернеться з США без підписаного протоколу про взаємний доступ на ринки товарів і послуг. - "ДС"). А згоду Америки на наше членство в СОТ прискорить закінчення переговорів і з Австралією.

З 16 законів, які нам необхідно ще прийняти для вступу до СОТ, два Верховна Рада вже затвердила ("Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту" та зміни до Закону "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" щодо спеціального розслідування. - "ДС "). У нас є домовленість з парламентом про те, що інші законопроекти також будуть розглянуті до кінця тижня (в минулий четвер ВР відмовилася внести до порядку денного п'ять СОТових законів. - "ДС").

- Чи вдалося уряду узгодити з парламентом обсяги збільшення дохідно-витратних статей бюджету на поточний рік?

- Так. Це питання вже погоджено. Дохідна частина буде збільшена на 2,4 млрд грн., Видаткова - на 4,1 млрд грн. Дефіцит покриють за рахунок надходжень від приватизації, в тому числі і коштів, отриманих від продажу "Криворіжсталі". Гроші будуть спрямовані на додаткові дотації місцевим бюджетам на виплату зарплат, на покриття дефіциту Пенсійного фонду, а також будівництво метрополітенів і формування аграрного фонду (відповідні зміни ВР затвердила 3 ??листопада. - "ДС").

- Чи визначився Кабмін, куди витратити гроші, що від проданого металургійного гіганта?

- Зараз це питання розглядає спеціально створена робоча група. Можу лише сказати, що нами визначені кілька пріоритетних напрямків, які можуть бути профінансовані за рахунок отриманих коштів. Насамперед, це вкладення в енергозбереження, в тому числі і ремонт низових енергомереж. Йдеться про кредитування відповідних проектів за пільговими умовами. Для цього ми збираємося визначити групу банків, через які здійснюватиметься таке кредитування. Аналогічним чином за рахунок отриманих коштів мають намір підтримувати і село. Я маю на увазі довгострокове кредитування сільськогосподарських проектів. Наступний напрямок - фінансування проектів в оборонній сфері. До слова, у бюджеті на наступний рік ми вперше збираємося врахувати всі побажання Міноборони за видатковими статтями, а також відновити державні спецзамовлення. Нарешті, у нас є ідея формування повноцінних національних резервів - розвитку та стабілізації для підтримки стійкості як фінансових, так і інших стратегічних ринків. Але я хотів би підкреслити, що продаж "Криворіжсталі" - це, в першу чергу, сигнал інвесторам про поліпшення інвестиційного клімату країни.

- Які ще сигнали про це має намір подати влада?

- Довго обговорювався список підприємств, що підлягають реприватизації, привів до значного скорочення припливу інвестицій. А тому в цьому питанні ми хочемо м'яко поставити крапку. Незважаючи на труднощі з формуванням доходів на наступний рік, ми наполягатимемо на тому, щоб з 2006 р. були зменшені відрахування в соціальні фонди. Я розумію, що це лише перший крок - реального зниження навантаження на фонд оплати праці можна буде досягти лише після проведення 5-6 секторальних реформ. Але тим самим ми даємо бізнесу зрозуміти: влада розуміє його проблеми і готова їх вирішувати. До слова, в цьому плані я бачу взаємність. Хоча приріст ВВП не дотягує до запланованих раніше параметрів, йде перевиконання бюджету. Це відбувається саме за рахунок скорочення тіньової економіки. І ще - на найближчому засіданні Кабміну буде розглянуто питання про відновлення раніше відібраних преференцій для СЕЗ і ТПР. Ми віддаємо собі звіт в виникаючі ризики і знаємо статистику щодо того, скільки реально було здійснено інвестиційних проектів у спецзони. Але іншого виходу немає. Ми не повинні обманювати очікувань чесного інвестора. А що стосується інших, у держави є достатньо можливостей, щоб на них вплинути.

Олексій Смирнов, "Ділова Столиця"

http://www.dsnews.com.ua