Найбільше на Донеччині: Опендатабот назвав кількість церков УПЦ МП в Україні. Карта
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
86-річний житель П'ятигорська Василь Хорошковатий не гаяв свою пенсію майже 30 років! Ні копійки. Весь цей час він харчувався на смітниках і збирав порожні пляшки. Під кінець життя наекономити ціле стан - близько мільйона рублів. А в один прекрасний день взяв сірники, облив гроші гасом і підпалив. Навіщо?
Герой нашого часу
Слідом за Лермонтовим Василь Хорошковатий став у П'ятигорську ще одним героєм нашого часу. У місті тільки й розмов, що про літньому дивака і його мільйоні. Дискусія поступово зводиться до розмови - як прожити на той мізер, що держава з панського плеча жалує пенсіонерам. Але, так і не знайшовши відповіді, бабусі знову повертаються до Васькин мільйону.
- Не міг Васька стільки грошей з пенсії зібрати, - журиться при мені одна з бабусь. Вона явно заздрить ощадливості діда. - У мене одного разу на книжці 6000 набралося, і де вони тепер? Деномінації якісь, реформи. Всі "згоріло"!
- Так і у нього згоріло, - пробую відновити справедливість я.
- Так це він сам, а наші рублики держава "запалило", - продовжують сумувати старенької. - Теж, що ль, піти пляшки збирати, як Васька?
- А звідки ви знаєте, що у нього мільйон був?
- Так все це знають.
"Ніяк не менше мільйона там було!"
- Коли ми приїхали на пожежу, у наших хлопців від шоку трохи щелепи не відвалилися, - згадує інспектор відділу держпожнагляду за Пятигорску Артем Трегубов. - Кругом валялися обгорілі 100-доларові, а також 1000 -, 500 - і 100-гривневі купюри. Ми вже подумали, кримінал який-трупи там або ще що-небудь страшне. Ось і викликали міліцію. Вони ці фантики утрамбували в великий чорний пакет. Такий, в який сміття складають.
Думати над тим, чому загорілася квартира Тетяни Карякіної, де пожежники і виявили масу купюр, довелося недовго. Незабаром в міліції об'явився Василь Хорошковатий і тут же зізнався, що підпал - справа його рук. І гроші - теж його.
- Скільки там було, я не рахував, але ніяк не менше мільйона рублів,-впевнений Артем Трегубов. - Блін, тут виклавши, і все не вистачає. А він по смітниках мешкає і - мільйонер! І як тільки у нього це вийшло?
І справді - як? Шукати відповідь на це питання я відправився до Пенсійного фонду по Пятигорску.
На тлі розбитих часом і чиновницькою байдужістю будиночків П'ятигірці новеньке будівлю ПФР виглядало справжнім палацом. Багата зовнішня і внутрішня обробка прямо-таки волала про те, що тут кожен пенсіонер має за душею ніяк не менше Василя Хорошковатого. Хоча статистика говорить про зворотне - бабусі і дідусі в середньому отримують тут близько 1800 рублів на душу.
- А що? - Нітрохи не здивувалася фактом накопичення капіталу замначальника управління ПФР по Пятигорску Алевтина Фомічова. - Цілком міг і накопичити мільйончик. У нього дві пенсії, трудова та по інвалідності. Отримує він близько 8000 рублів, на всьому економить, навіть їсть на смітниках. Правда, таких я ще не зустрічала ... Прикиньте самі, скільки він міг відкласти за три десятиліття?
- Так адже не він один пробував, - згадав я, як тисячі на рахунках людей перетворювалися в рублі.
Чиновниця розвела руками. Про те, як зберегти від зазіхань держави нажите непосильною працею, знав, схоже, тільки один Василь Хорошковатий. Тільки от де його шукати, якщо в підпаленої квартирі поки ніхто не живе, а про Хорошковатий тільки й відомо, що мешкає він десь на смітниках?
"Олігархи геть нафту присвоїли, а ми - смітника"
- Де у вас тут бомжі водяться? -Плюхнувся я в машину таксиста.
Дізнавшись про причини такої незвичайної прохання, водій Андрій тільки усміхнувся:
- Знайшов, чим здивувати! Я ще в радянські роки в Ставрополі працював. Стоїмо ми якось на автовокзалі, до нас бомж підходить. Хто, каже, мене навколо будівлі покатає, тому по 25 рублів за коло даю. А він брудний, смердючий! .. Колеги мої посміялися і послали його далеко-далеко. Молодий я тоді був, думаю, дай прокачу, збитків все одно не буде ... Коли після першого кола він попросив зупинитися, колеги малість поступово притихли: бомж показав їм 25-Рубльовку і вручив мені. Ось так я і заробив стольнічек за 15 хвилин. Може, той самий і є?
- Та ні, цей начебто не шикував ніколи ...
Декласовані елементи терлися на задвірках автовокзалу.
- Це що ж, наливати будете? -Боязко поцікавився самий літній з них, углядівши в моїх руках пляшку. - А з якого приводу, будьте ласкаві поцікавитися?
Своєю промовою він справляв враження людини освіченої. Якщо його одягнути да помити - вилитий професор.
- Викладав я раніше в Ставропольському інституті, - помітивши моє здивування, продовжив "професор" і перейшов на більш прості вирази: - Ну, че потрібно-то?
- Ні х ... собі! - Резюмували моя розповідь бомжі. Відкашлявшись, старший вдарився в підрахунки. Вважав він рівно чотири ковтка з пластикового стаканчика і на видиху випалив: - На пляшках точно не заробиш. А це хоч у кого?
- Та у Хорошковатого ...
- От чорт! - Намагався зобразити свист крізь вибиті зуби ще один бич божий. - А ми йому по зими так наваляти!
- Це ще за що?
- У нас же система, - вчив мене Костик. - Все в країні має бути поділено, зрозумів? Олігархи геть нафту присвоїли, а ми - смітника! Кожен контейнер під контролем, а Васька, значить, в чужій заліз. Ось за це і отримав! Гаразд, не переживай - знайдемо його! - Пообіцяв "професор" і витягнув з кишені ... телефон! Такий же брудний і старий, як і його власник, але все-таки - мобільник!
- Ти номерок свій залиш, передзвоню годинки через два. До речі, рахунок у мене на нулях. Як знайду, рубликів п'ятсот на нього закинеш?
На мобільний бомж не передзвонив і через добу. Мабуть, рахунок він поповнив небудь в іншому місці. Подальші огляди місць скупчень бомжів нічого не дали. Хорошковатий зник ...
І хто з нас після цього бомж?
- Ти б відразу до нас прийшов! - Зрадів моїй появі начальник всіх дільничних П'ятигорська Анастас Акріт. - Бомжі ж і хуліганку вчинити можуть або крадіжку. Тому всі вони під контролем. І Хорошковатий теж. Він у мене тут раніше часто бував. Прийде і давай на долю свою скаржитися - ніхто його не любить, кругом вороги і т. д. Одного разу дав йому 20 рублів, так він сюди як на роботу став ходити.
- Так як же мені бомжа цього розшукати? - Кинувся я в ноги дільничному начальнику.
Акритів насупився:
- Бомжа, кажеш? Це ще подивитися треба, хто з нас після цього бомж.
У цей момент, він, мабуть, теж згадав про свою міліцейську зарплату.
- І адже умови для життя у нього є: квартира, пристойна пенсія ...-продовжував Анастас Павлович.
- Своя квартира?! - Все більше дивувався я пятигорским бомжам - у цього житло є, у того - мобільник.
- Ну так, тільки він не живе в ній. Загалом, з'являйся через годинку - дістанемо.
"Знайшлася б жінка для мене, все б їй віддав!"
Акритів своє слово дотримав. Рівно через годину найзнаменитіший пенсіонер П'ятигорська сидів біля міліцейського будівлі. З вигляду - вилитий Лев Толстой. Звичками ж більше нагадував колегу Остапа Бендера. А моментами було відчуття, що пенсіонер, м'яко кажучи, не зовсім адекватний громадянин.
- А я вже думав - амба! Посадять мене тепер, - дізнавшись, що перед ним всього лише журналіст, зрадів мільйонер.
- Так ви ж герой! - Взявся переконувати його я. - Усіх держава обдурила, і тільки ви - держава.
Старик міцно задумався:
- Так це як вийшло: в 1998 році мене пограбували. Вкрали все - кілька ощадкнижок. Ордена Вітчизняної війни, Червоної Зірки, медалі "За бойові заслуги" як не бувало.
- Ви ще й повоювати встигли?
- Ну да. Війну до кінця пройшов. Але це вже не важливо ... Міліція тоді відмовила у кримінальній справі. Ось я і пішов з квартири. Я ж повинен був зберегти сліди злочину.
- І гроші вкрали?
- Тоді я на книжках все збирав. І книжок було море. Вони були розкидані по всіх КавМінВоди. І тоді я сказав собі, що більше не вірю цій владі. Вчасно знімав з книжок, міняв при грошових реформах на нові, а вже при капіталізмі племінник перекладав у долари. Коли курс падав, перекладав в рублі, - несподівано відкрив таємницю накопичення Василь Якович. - Я ж на всьому економив. За півроку лазні не бачив. Ось і зараз від мене смердить, так?
- Але вже при таких-то грошах могли б і на баню витратитися, - ледве стримував я себе від того, щоб затиснути пальцями ніс.
- Ні-і-і! - Пенсіонер раптом завівся. - Їх я берег на чорний день! Сподівався зустріти жінку, яка мене підтримає. Та я б все їй віддав! -Б'є себе кулачком у груди Василь Якович.
- І що ж, не знайшлася?
- Звідки? - Махнув дід рукою. - Я вже давав оголошення в газети. Штук 250 листів отримав.
- Ну і? ..
- Що "ну і"? Усім їм потрібна була моя квартира. А від мене потім хотіли легко позбутися. Загалом, відмовив я їм. І опинився біля розбитого корита. Я ж все життя жив майбутнім, а в результаті у мене не стало ні майбутнього, ні навіть сьогодення. Та й минулого у мене немає. Я ж після війни на м'ясокомбінаті працював, бруцельоз овечий підхопив. Став імпотентом. А який бабі потрібен імпотент? - Кинув він у бік стояла зі мною поряд дівчини-фотографа. - Я ж у всьому собі відмовляв і збирав. Ось ти що сьогодні їв?
- Шашлик он у тому шинку, - нескромно зізнався я.
- Смачний? Ось бачиш, а я його останній раз перед війною їв.
- А навіщо ж гроші підпалили - он у нас людей скільки бідних, їм би роздали.
- Ні! - Знову підвищив голос старий. - Мої гроші принесли б тільки зло - пішли б на п'янку або на злочини. Це я точно знаю. Хоча було у мене дві жінки. Просив їх - відкрийте переді мною душу, від цього тільки виграєте. Одна сказала: "Скажи, для чого, відкрию!" Я сказав - добре, скажу, але після цього моя пропозиція втрачає силу. Тому що ви будете знати ...
- Не може бути! - Не повірив я Хорошковатий - російські жінки, вони завжди душу відкривають!
- Відкривають, - тут же погодився пенсіонер. І уточнив: - Тільки за готівку. Ось і Тетяна, з якою я жив. Вона знала, що у мене багато грошей. Близько мільйона. Але їй потрібні були вони, а не я. Коли я зрозумів це, розклав їх на диванчику чарочка, облив гасом і підпалив. Але я людина чесна - ось отримаю пенсію і віддам їй усе, щоб збиток відшкодувати. Ну все, молода людина, пора мені, - раптово припинив свою промову Хорошковатий.
Не давши мені отямитися, пенсіонер наостанок поцікавився:
- До речі, а ви не знаєте, коли мені гроші обгорілі повернуть? Вони в слідчому управлінні зараз лежать, - вразив мене своєю обізнаністю Хорошковатий.
Та не було там грошей!
Секретарка слідчого управління УВС П'ятигорська слухала пісні покійного Круга.
- Молодий чоловіче, це для службового користування, - обложила мене грізна тітонька, в той час як я розглядав поточні оперативні зведення. Ті були прикріплені до стін кнопочками і не справляли враження надсекретних документів.
Замначальника СУ Амаяк Алексанян і один з його підлеглих напружилися, дізнавшись про мету мого візиту:
- І звідки ви взяли, що він мільйонер? На місці ми вилучили всього три обгорілі купюри. Дві по 100 доларів і одну 500-Рубльовку. Всі вони долучені до справи. Проводяться експертизи, в тому числі і на предмет осудності Хорошковатого ... За навмисний підпал п'ять років годиться, але, мабуть, умовним відбудеться.
- І все, грошей більше не було?! - Здивувався я.
- Все! - В один голос видихнули слідчі. Може, й правда пожежним привиділося і ніяких мільйонів не було й близько?
Засмучений тим, що так і не вдалося побачити наяву обгорілий мільйон, я заглянув підкріпитися в кафе. По сусідству про щось про своє, про жіноче, лопотіли дві напідпитку подружки бальзаківського віку. Обидві наважилися повторити спробу заміжжя і дружно крили своїх колишніх чоловіків-алкоголіків.
- Ні, ну ти скажи, за кого виходити: за вірменина або за інгуша? -Раптом стала дошкуляти мене одна з них.
- А в чому різниця? - Не зрозумів я.
- У вірмен завжди гроші є, а інгуші доглядають красиво ...
- Так і у росіян теж є гроші. І красиво можемо ... - заступився я за націю.
Дами тут же втратили до мене всякий інтерес. Де вже тут знайти своє щастя Хорошковатий? Тим більше в 86 років і тепер вже зі згорілим мільйоном. Якщо він був, звичайно ...
Олексій ОВЧІННІКОВ, "Комсомольська Правда"
www.kp.kiev.ua
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
Катастрофічні події на полі бою небезпечніші для Путіна, аніж втрата національних околиць РФ
Росія не має достатньо сил, щоб здійснити серйозний наступ до 9 травня
Скорпіони отримають несподівані прибутки, а Терези втілять давні мрії