Павло Лазаренко: "Зберігаються подвійні стандарти"
Екс-прем'єр Павло Лазаренко про діяльність Генпрокуратури, перспективи розглядів з американською Фемідою, бізнес-діяльності і "друзів-зрадників"
Другого грудня суд Сан-Франциско мав, як очікувалося, винести вердикт у справі Лазаренка. Однак його розгляд в черговий раз перенесено. Разом з тим екс-прем'єр, судячи з оптимістичними прогнозами, має намір повернутися в Україну ще цього року. Поки ж Павло Іванович живе активним політичним життям, свідченням чому став дзвінок з його офісу з пропозицією про інтерв'ю. А чому б і ні - відповіли "Ведомости" згодою і підготували 15 питань, відповіді на які, як нам уявлялося, можуть бути цікаві читачам.
Не на всі питання, що цікавлять ми отримали відповідь. Чи то з делікатності, чи то з політичних міркувань Павло Іванович залишив за кадром цікавість "Ведомостей": чи підуть за Лазаренка в Україну його рідні та близькі, що знаходяться з ним у США, після закінчення судових розглядів? Павло Іванович обійшов мовчанням наш прогнозний питання про можливість повернення в крісло прем'єр-міністра при сприятливій політичній кон'юнктурі після березня 2006 року. Як і не став відкривати карти - що б він сказав парламентаріям, якби йому надали можливість виступити у Верховній Раді після повернення в Україну.
- Павло Іванович, як ви ставитеся до того, що будь-яке слово з вашого інтерв'ю може бути використано проти вас? Чи готові ви при цьому бути максимально щирим?
- У наших взаєминах з "Київськими Відомостями" були різні періоди ... Сказати, що в цих відносинах було багато суб'єктивного, значить, нічого не сказати. Але не відсилати ж газетярів знову до ленінської статті "Партійна організація і партійна література", яку всі ми свого часу студіювали не один раз! Тому нехай у вас не виникає сумнівів у щирості моїх намірів.
- Інформагентства передали повідомлення секретаря Федерального суду Сан-Франциско про перенесення остаточного розгляду "справи Лазаренка" на 3 березня. У чому причина тривалої судової епопеї? Які звинувачення зняті, які залишилися, як ви оцінюєте перспективи звільнення?
- Ваше питання, думаю, викликаний тим, що політична партія ВО "Громада", яку я очолюю, активно веде підготовку до парламентських виборів 2006 року і впевнено відвойовує місце в мас-медійному просторі України після стількох років абсолютної інформаційної блокади.
Запевняю вас, що перенесення справи жодним чином не позначиться на ефективності роботи нашої партії. Ми пережили політичні репресії і віримо, що справедливість нарешті запанує.
Процесуальні ж питання такі, що мої американські адвокати залишають собі певний резерв часу, щоб остаточно закрити так звана "справа Лазаренка" в США. Суть в тому, що Генеральна прокуратура України затягує передачу документів по одному з останніх обвинувальних пунктів - оплаті радгоспом "Науковий" (у Дніпропетровській області. - Прим. Ред.) Поставок сільгосптехніки, отриманої від однієї з угорських фірм. Генпрокуратура, яка конфіскувала документи, що підтверджують законність цієї угоди, приписує мені привласнення якихось коштів, свідомо відмовляє американському правосуддю в наданні фінансових документів, щоб тримати в підвішеному стані практично закінчився не на їхню користь судовий процес у США. 90 відсотків безглуздих звинувачень, в тому числі і по ЄЕСУ, відметені суддею Дженкінсом як недоведені. Це офіційно підтвердила сувора американська Феміда, а наші слідчі розраховують на диво, мовляв, якщо ми не дамо документи, то американці не випустять Лазаренка. Свята простота! Адже вони вже своїм письмовою відмовою підтвердили, що такі документи у них таки є. А раз так, то доведеться визнати, що весь, підгодований ще в часи Потебенько, апарат Генпрокуратури протягом цих років грубо порушував присягу і займався службовою підробкою.
- Відомо, що в червні 2003 року ви були випущені під заставу з в'язниці і в даний час знаходитеся під домашнім арештом. Які обмеження передбачає цей статус? Що взагалі представляло ваше американське тюремне ув'язнення з 1999 року з точки зору побутових зручностей і правових свобод?
- Так звана "справа Лазаренка", зведене з подачі Генпрокуратури України в ранг найгучніших і скандальних в сучасній історії, розсипалося в США, як картковий будиночок. І зараз на завершальній стадії судового процесу, перебуваючи під домашнім арештом, можу сказати одне: американські побутові зручності і умови утримання - ніщо порівняно з тими приниженнями з боку української влади, які мені довелося винести.
- Після вашого від'їзду з України Генпрокуратура звинувачувала вас у корупції - знамените справа Лазаренка-Тимошенко, зловживанні службовим становищем і навіть причетності до замовних вбивств Гетьмана і Щербаня. Справа по Тимошенко і ЄЕСУ недавно було закрито Верховним Судом, а що з Вашими "українськими справами"?
- Так звана "справа Тимошенко-Лазаренко" № 49800 - це від лукавого: воно говорить лише про те, що подвійні стандарти, як улюблені фаворитки, переходять від одного правителя до іншого. Адже справа закрита! В Україні закрито і в Росії закрито ... Фігурантам навіть видані на руки документи про його закриття. Усім, крім Лазаренка! Тому звертаюся до тих, від кого залежить вирішення цього питання: проявіть політичну волю і послідовність: закрийте справу! Адже сьогодні в Україні на всіх поверхах влади йдеться про реформування судових органів. І правильно кажуть, але все якось дрібно, без серйозних змін, які стосувалися б глибинних процесів. От ви запитуєте про вбивства Гетьмана і Щербаня. Більш жахливого й цинічного звинувачення на мою адресу важко було придумати! Адже самого звинувачення мені висунуто не було, адвокатів на судове засідання не допустили, вже й кілери від своїх свідчень відмовилися ... Тому Верховний Суд витребував справу до себе. Що ще треба довести, щоб абсурдність висунутих звинувачень була розцінена як патологічна реакція суддів на політичне замовлення? Не більше того! В результаті рішенням Луганського суду прізвище "Лазаренко" таки була вилучена з констатуючій частині вироку, її ж поява там пояснюється судом лише "технічної друкарською помилкою"! Шостого грудня п. р. Печерський районний суд столиці зобов'язав екс-генпрокурора Потебенька вибачитися переді мною за розповсюдження через ЗМІ неправдивої інформації про причетність Лазаренка до вбивств Вадима Гетьмана та Євгена Щербаня.
- Свого часу в українських ЗМІ писалося про те, що ви незаконно займалися бізнесом, перебуваючи на посаді державного чиновника. Мовляв, у трудовій біографії Лазаренка, починаючи з часів незалежності, немає ні дня перерви стажу державного службовця. Чи так це насправді?
- До 1995 року у мене був бізнес - перший фермерське господарство на Дніпропетровщині. Я його створив в рамках існуючих на той час українських законів. У мене були акції підприємств, що займалися торгівлею сільськогосподарською технікою, що забезпечують село насінням і гербіцидами. Про це знали і перші особи, коли запрошували мене на роботу в Кабмін. Ви не знайдете з вересня 1995 року жодної мого підпису на фінансових документах цих фірм, акції я передав іншим людям. Сьогодні, погодьтеся, ситуація в Україні інша, і закони інші, і ми самі стали іншими.
- Ваш раптовий від'їзд з країни в лютому 1999 року породив чимало чуток і домислів. Серед них - від'їзд по панамському паспорту, на який ви нібито не мали права як громадянин України. Відкрийте "панамські секрети": навіщо вам знадобився цей паспорт і що протизаконного ви зробили при його оформленні?
- Як мене "видавлювали" з країни в 1999 році через Дніпропетровський аеропорт, я вперше детально розповів на телеканалі "Інтер" журналісту Олександру Колодію. Реальна загроза життю моїм дітям, коли тільки Бог відвів автомашину вбивці від сина на трасі Кривий Ріг - Дніпропетровськ, змусила мене покинути Україну. Запитайте будь батька, а як він вчинив би в умовах такого цькування? Що стосується панамських паспортів, то це звичайна журналістська качка: я перетинав наші кордони виключно з українським закордонним паспортом.
- В одному з інтерв'ю ви сказали, що вам обов'язково необхідна зустріч з Юлією Тимошенко. На вашу твердженням, "там багато буде цікавого, що може перевернути розстановку політичних сил в Україні". Якщо виходити з того, що напередодні вашого від'їзду в січні 1999 року перший заступник голови партії ВО "Громада" Юлія Тимошенко та заступник голови партії Олександр Турчинов заявили про незгоду з методами керівництва свого партійного лідера Павла Лазаренка і покинули керівні пости в "Громаді", то чи можна допустити, що при зустрічі з Тимошенко ви обговоріть і ці партнюанси багаторічної давності? Чи готові ви до того, щоб партія "Громада" увійшла до Блоку Юлії Тимошенко?
- Шість довгих років ми не спілкувалися з Юлією Володимирівною. Знаю, що жодного разу вона не висловилася нешанобливо на мою адресу. Упевнений, що так вона надходила не тільки на прес-конференціях, в інтерв'ю журналістам або на інших публічних заходах, а й на самих відповідальних зустрічах, недоступних для широкого кола.
Що стосується якихось політичних розбіжностей, то назвіть мені хоча б одну українську політичну силу, не пережила таких метаморфоз: Рух, "Трудова Україна", ПРП, "Наша Україна". А як інакше в умовах домінування демократичних принципів? Скажу вам тільки одне: Лазаренко ніколи, підкреслюю, ніколи не займав позицію, при якій не було б місця домовленостям і компромісів ...
- Як ви маєте намір поступати з "друзями-зрадниками", яких, за вашими словами, у вас, на жаль, багато в Україні? Оприлюдните чи дискредитують їх відомості, зверніться за необхідності до суду або викладіть все, що думаєте про них, при зустрічі?
- Щиро скажу вам: важко переживаю тільки те, що зрадниками виявилися, як не дивно, найближчі друзі. З ними я повертав до життя занедбані села Синельниківського і Юр'ївського районів, колесив лабіринтами споруджуваного дніпропетровського метрополітену, спускався в уранові шахти, створював в 1997 році блок патріотичних сил ... Багато хто не витримали, зрадили, інших вже немає. Але я не суддя, Бог їм суддя! Хоча жодному не побажаю тих випробувань, які пройшов я зі своєю сім'єю ...
- Ваші адвокати домагаються визнання незаконним позбавлення Лазаренка депутатських повноважень. Разом з тим, ваша депутатська каденція третього скликання закінчилася в 2002 році. Що ви маєте намір у зв'язку з цим робити? Чи бачите ви перспективу свого депутатства після парламентських виборів 2006 року?
- Думаю, що сьогодні немає необхідності нагадувати читачам "Київських Відомостей" про те, в яких умовах залякування депутатів, шантажу і прямих погроз проходило позбавлення мене депутатських повноважень у 1999 році.
Сьогодні практично все - аж до парламентського комітету з правової політики - називають рішення ВР неконституційним. Нещодавно народні депутати Правденко, Толочко, Плютинський виступили з ініціативою щодо його скасування. А Печерський суд відмовляє в розгляді мого позову через ... непідвідомчість цього питання суду загальної юрисдикції. Слава Богу, що Верховний Суд визнав це рішення неправомірним і скасував його.
Чого домагаюся я, адже, як ви правильно помітили, моя депутатська каденція закінчилася ще в 2002 році? Скажіть, після того, що Лазаренко пережив, чи має право він взагалі вимагати відновлення якихось привілеїв?
Ні, я однозначно за повне скасування депутатської недоторканності для депутатів усіх рівнів. Не можна парламентську залу перетворювати на місце "кришування" чиїхось бізнес-інтересів. Але протизаконне рішення навіть у відношенні тільки одного обмовленого людини може знову відродити систему несправедливості. А я категорично виступаю проти цього.
Микола ЗАКРЕВСЬКИЙ, "Київські Ведомосоті"