"Все, що відбувається з Nemiroff, негативно позначається на інвестиційному кліматі України"

Незважаючи на розбіжності між акціонерами компанії "Nemiroff" , за підсумками 2010 року компанія показала сильні результати. Тим часом конфлікт акціонерів вийшов на новий виток і вже торкнувся роботу заводу в Немирові (Вінницька обл.). Про те, що не поділили між собою акціонери найбільшої горілчаної компанії, розповідає голова наглядової ради компанії Nemiroff Олександр Глусь .

- АлександрСтепановіч, як сьогодні працює підприємство Nemiroff у Вінницькій області?

- Сьогодні не працює жодна його виробнича лінія. Силове захоплення підприємства, ініційований частиною акціонерів, привів до повної зупинки виробництва. Зараз зупинка виробництва і загроза недоотримує бюджет податків використовується ними як аргумент у спробі впливу на органи влади. Мета таких дій - "видавити" одного з акціонерів з бізнесу, щоб у майбутньому отримати додатково прибуток за рахунок його акцій від очікуваної вартості продажу компанії. А причиною тиску на органи влади є бажання отримати установчі документи та печатку підприємства від генерального директора Глусь А.С., що дасть опонентам можливість контролювати фінанси компанії, розпоряджаючись ними на свій розсуд. При всьому при цьому, в ЗМІ вкидаються повідомлення про нібито відновленні порядку на заводі і його стабільної роботи.

- За вашими словами, гендиректором підприємства залишається Алла Глусь. Водночас, Юрій Сорочинський, колишній глава юридичного департаменту компанії, стверджує, що гендиректором є він ...

- Генеральним директором підприємства є Глусь А. С. згідно рішення суду від 28 квітня поточного року. Що стосується Юрія Сорочинського, то він не є, як мінімум, незалежним менеджером, як це заявлялося раніше, оскільки багато років прямо чи опосередковано працював в структурах одного з акціонерів.

28 лютого 2011 в якості чергового способу тиску на партнера, частиною акціонерів був виданий документ про зміну гендиректора ДП "УГК" Nemiroff ": замість Алли Глусь вони призначили Юрія Сорочинського. Для мене, найбільшого акціонера компанії (А. Глусь 25,04% акції, Б. Фінкельштейн 20%, Я. Грибов 20%, А.Кіпіш 17,49%, В. Кіпіш 17,49% - прим. Ред.) , це стало повною несподіванкою. І на останньому засіданні акціонерів, що відбулося 29 березня 2011 року, при розгляді цього питання я скористався правом 25% + 2 акції заблокувати дану ініціативу.

Але вже 5 квітня, без проведення засідання акціонерів, приймається нове рішення про звільнення Алли Глусь і призначення Ю. Сорочинського, яке не лише угоду акціонерів, а й законодавство України. На виконання даного рішення Алла Глусь була звільнена.

Ми звернулися до суду, який визнав незаконним таке звільнення. І виніс судове рішення від 28 квітня 2011 про відновлення Алли Глусь на посаді генерального директора, про що було зроблено відповідний запис до Держреєстру. Але через добу, в п'ятницю, за 5 хвилин до закінчення робочого дня, державний реєстратор, всупереч чинному рішенням суду, знову вносить до реєстру дані Ю. Сорочинського. Ми звернулися до правоохоронних органів із заявою оцінити дії реєстратора на відповідність його повноваженням і вимогам законодавства. І Вінницький окружний суд визнав незаконними дії реєстратора, зобов'язавши останнього внести до Єдиного державного реєстру А.С. Глусь як генерального директора ДП "УГК Nemiroff". Але навіть після такого рішення генеральний директор не може потрапити на підприємство, щоб відновити його роботу.

З якою метою держреєстратор здійснив цю незаконну перереєстрацію?

- Моїм опонентам, це дало довгоочікуваний привід почати дії, які можна оцінити як рейдерську атаку. Так, вже 15 травня невідомі люди спортивної статури здійснили силове захоплення підприємства. Вони побили і викинули за територію підприємства заводську охорону, після чого туди зайшов т.зв. "Новий керівник" у супроводі представників приватної охоронної структури. Вони не допускають на завод Аллу Глусь, мотивуючи це тим, що в реєстрі вказаний інший генеральний директор, також від роботи відсторонено понад 40 фахівців і менеджерів компанії, що зробило неможливим здійснення виробничих процесів. В результаті, вперше за 19 років існування компанії, виробництво було зупинено. На підприємство не пропускалися машини з акцизними марками, призначеними для партії продукції, що експортується в Росію; охорона не запускала під навантаження прибули автомобілі або не випускала з підприємства машини з підакцизної продукцією, оплаченої нашими дистрибуторами. Нам довелося викликати міліцію і податковий пост для розблокування охорони, яка перешкоджала здійсненню законної господарської діяльності підприємства.

- За словами ваших опонентів, рішення суду від 28 квітня 2011 по Аллі Глусь стосувалося зовсім іншого звільнення. Ви можете прояснити, що конкретно визнав незаконним Немирівський суд?

- Коли приймалося рішення власника про усунення Алли Глусь з посади, вона перебувала на лікарняному. Її обов'язки в цей момент виконувала заступник генерального директора - Світлана Гладка. За процедурою і враховуючи особливості українського законодавства, рішення власника про звільнення або незначних зобов'язаний виконати генеральний директор або особа, яка виконує обов'язки гендиректора. Тобто, виконати рішення власника і звільнити Аллу Сигизмундівна, Світлана Гладка була зобов'язана, що вона і зробили 6 квітня 2011 року, підписавши відповідний наказ. Після цього Алла Глусь звернулася до суду, яким визнано недійсним, як порушує законодавство України, рішення власника про усунення Алли Глусь від 5 квітня 2011 року. Крім того, судом було скасовано наказ про звільнення від 6 квітня 2011 року і прийнято рішення про негайне поновлення її на посаді генерального директора.

- Ви намагалися домовитися з вашими опонентами, не виносячи сміття з хати?

- Намагався і не один раз. Домовлятися - єдиний існуючий шлях сьогодні. Я протягом довгого часу закликав своїх партнерів до конструктивного і цивілізованого діалогу. Іншого легального виходу з ситуації не існує, а дії поза правового поля в Україні сьогодні не проходять. Акціонери повинні визначитися з подальшими діями: вони можуть або продати свої акції мені, або купити мою частку акцій. Третій варіант з існуючих - знову об'єднатися і рухатися вперед. Але це дуже складно в сьогоднішній ситуації, тим більше, коли справа дійшла до кримінальних дій. На жаль, зараз всі наші спроби до мирного діалогу стикаються з повним неприйняттям такого способу вирішення проблеми моїми опонентами. Мабуть, у них є підстави припускати, що обрана ними тактика дасть результат. Але я впевнений: як тільки частина партнерів, що об'єдналася навколо цієї ідеї, зрозуміють, що видавити партнера з бізнесу не вийти, вони повернуться за стіл переговорів.

- У ЗМІ з'явилася інформація, що піддався обстрілу керівник служби безпеки. Цим питанням зараз займаються правоохоронні органи?

- Дійсно, 12 червня стріляли в керівника охоронної служби після того, як він відмовився відсторонитися від виконання своїх службових обов'язків. Саме з такою пропозицією йому був дзвінок кілька днями раніше. Після цього, повертаючись ввечері додому, і, заходячи в арку, у нього стріляли з припаркованої поруч машини. Щасливим випадком можна вважати те, що нападники зрешетили тільки арку. Я стурбований таким поворотом подій і сподіваюся, що в цю непросту ситуацію навколо компанії втрутяться органи влади. Всі заяви щодо цих незаконних дій передані в правоохоронні органи. Ведеться слідство.

Ви тільки в цей четвер повідомили ЗМІ про напад на будинок Ваших батьків. Подія трапилася ще на початку травня?

- Я не хотів говорити про це, тому що до останнього не вірив, що протистояння придбає таку дику форму. 2 травня, в 10:00 вечора, був здійснений наліт на будинок, де живе Алла Сигизмундівна, генеральний директор горілчаного заводу Nemiroff, Зловмисники явно мали на меті саме залякати і змусити її відмовитися від посади. Втім, Алла Сигизмундівна до цього часу ще не встигла повернутися з Немирова (а мала повернутися до десяти і повідомила всіх по телефону про це, але потім змінила своє рішення). Нападники про її плани були обізнані, судячи з часу нальоту. Тоді весь потік, м'яко кажучи, неприємностей, дістався домробітниці. Зовні вони схожі, та й вік приблизно однаковий. І з цієї нагоди органами правопорядку ведуться слідчі дії.

- Як давно з'явилися розбіжності між акціонерами компанії?

- На початку осені 2010 року, в самий пік сезону для нас (в цей період ми продаємо близько 30-40% від усього обсягу річної продукції). Ще перебуваючи в процесі продажу компанії, акціонери Яків Грибов і Анатолій Кіпіш почали розуміти, що вони не зможуть отримати за свої частки ту ціну, яку вони очікують, а отримають саме ринкову ціну, за якою на той момент оцінювалася компанія. Тому була спроба "взяти" цю різницю у мене. Коли така спроба не вдалася, почала блокуватися операційна діяльність підприємства: блокувався повернення валютної виручки в Україну, не підписувалися великі експортні контракти, не затверджувалася оплата, постачальникам електроенергії на підприємство і т.д. Коли ж і цей спосіб тиску виявився неефективним, з'явилися перші задуми про атаку на одного з партнерів.

- На сьогоднішній день компанія вийшла з процесу продажу?

- Так, компанія вийшла з процесу продажу, про це публічно заявили всі акціонери. Та й знайти сьогодні інвестора в ситуації, що склалася надзвичайно складно. Інвестори не люблять ризиків, тим більше таких, як рейдерство і беззаконня . Природно, власник не може відчувати себе комфортно в таких условіях.Следствіем подібних нашій ситуацій, в ході яких так грубо порушується чинне законодавство, стає погіршення припливу капіталу і відтік інвестицій з країни. На жаль, все, що відбувається сьогодні з Nemiroff, негативно позначається на інвестиційному кліматі України в цілому, демонструючи, як рейдерство на одного з партнерів, мажоритарій він чи міноритарій, ставить під загрозу долю будь-яких інвестицій в нашій країні. В кінцевому підсумку, такі рейдерські захвати бізнесу загрожують економічній і національній безпеці держави.

- Якою Ви бачите подальшу стратегію розвитку компанії "Nemiroff", враховуючи розбіжності акціонерів?

- Є різні варіанти подальшого розвитку компанії. Нами створена серйозна платформа бізнесу, яка дозволяє бути успішним при виборі будь-якої з подальших стратегій розвитку. Серед них: консолідація з великим міжнародним гравцем, створення власного портфеля брендів в інших категоріях алкоголю, об'єднання на рівні дистрибуції з великими компаніями і т.д. Такі кроки можуть дати можливість вийти зі статусу монобренду, яким є Nemiroff; об'єднати дистрибуцію на різних ринках; перебудувати виробництво: випускати в Україні продукцію партнера, а на його підприємствах - наші напої. Але перш, безумовно, всім акціонерам необхідно зрозуміти, в якому складі і на яких умовах ми рухаємося далі